ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
10 липня 2009 р. | Справа № Б-24/3 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І.В., при секретарі Чмихові Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області до колективного сільськогосподарського підприємства “Явір” про банкрутство,
за участю представника кредитора Сендунь М.В.,
в с т а н о в и в:
Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про порушення справи про банкрутство колективного сільськогосподарського підприємства “Явір” в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Свої вимоги ДПІ обґрунтовує тим, що станом на 11 червня 2009 року КСП “Явір” має перед бюджетом заборгованість на суму 12 560 грн 38 коп., що складається, як зазначено у заяві, із (1) заборгованості з податку на прибуток в сумі 5678 грн. 06 коп., штрафних санкцій в сумі 6879 грн 50 коп. та пені в сумі 2 грн 82 коп., (2) заборгованості по єдиному податку в сумі 8512 грн 50 коп. і штрафних санкцій в сумі 5675 грн, (3) заборгованості по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 513 грн 06 коп. та штрафних санкцій в сумі 510 грн. Безспірність указаних вимог ДПІ обґрунтовує посиланнями на виконавчий лист у справі № А-10/262 2007 р. про стягнення із боржника 10 874 грн 56 коп., на постанови відділу ДВС Галицького РУЮ про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачу, а також на повідомлення-рішення від 04 червня 2008 р., 06 жовтня 2008 р., 23 січня 2009 р. на суми штрафів, відповідно, 1020 грн, 170 грн і 510 грн. Крім того, ДПІ зазначає, що з 2004 року боржник перед органом державної податкової служби не звітує, у зв’язку з чим ДПІ стверджує про відсутність боржника за місцезнаходженням.
Ухвалою від 26 червня 2009 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі про банкрутство КСП “Явір” в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
До початку розгляду справи до суду надійшла заява ДПІ в Галицькому районі про збільшення грошових вимог, згідно якої в період з 11 червня по 26 червня 2009 р. боржнику було нараховано: пеню з податку на прибуток в сумі 735 грн 67 коп., пеню по єдиному податку в сумі 4774 грн 74 коп. та пеню по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 287 грн 78 коп.
Представник боржника в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду від 26 червня 2009 р. не виконав.
Заслухавши представника ініціюючого кредитора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі необхідно припинити з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
На підставі положень ч.1 ст. 33 ГПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2009 року ДПІ було зобов’язано надати суду ряд доказів наявності підстав для визнання КСП “Явір” банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. В повному обсязі зазначених вимог суду ДПІ не виконала.
В ході судового розгляду справи суд установив, що у заяві ДПІ викладені суперечливі дані щодо суми податкової заборгованості боржника, які не відповідають даним, що зазначені у довідці про суми податкового боргу платника податків № 12 від 11 червня 2009 р., а також у матеріалах справи відсутні докази безспірності заборгованості боржника по сплаті згаданих податків та збору.
Крім того, ДПІ безпідставно включила до складу заборгованості боржника нараховані КСП “Явір” штрафи та пеню, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону України “Про систему оподаткування” під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Згідно із ст. 13 цього Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України “Про систему оподаткування”, сплаті не підлягають. Тому суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів) не відносить. Отже, суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора –ДПІ, оскільки безспірні вимоги, в даному випадку, можуть складати суму заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що передбачені статтями 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування”.
Враховуючи встановлені ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” особливості банкрутства відсутнього боржника, в ході розгляду справи суд перевірив наявність ознак, що б свідчили про відсутність боржника, тобто про припинення КСП “Явір” підприємницької діяльності.
Так, на виконання указаних в ухвалі господарського суду від 26 червня 2009 р. вимог суду ДПІ надала ряд письмових доказів, що на думку кредитора підтверджують припинення боржником підприємницької діяльності. Так, ДПІ посилається на те, що боржник протягом року не подає до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, у зв’язку з чим ДПІ вважає боржника таким, що відсутній за місцезнаходженням. На підтвердження таких доводів ДПІ надала суду довідку за підписом заступника начальника ДПІ від 15 червня 2009 року про те, що податкову звітність КСП “Явір” не подає з 2004 року, а також акти від 07 червня 2008 р., від 07 жовтня 2008 р., від 29 січня 2009 р. про повернення відділенням зв’язку відправленого поштою на адресу боржника повідомлення-рішення з причини відсутності адресата за вказаною адресою.
Однак, згідно з положеннями п.3 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу”, державні податкові інспекції в районах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Крім того, відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до положень ст. 111 вказаного Закону, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, якщо платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
В ході розгляду справи ДПІ в Галицькому районі Івано-Франківської області не надала суду доказів на підтвердження фактів проведення органами ДПІ позапланової перевірки платника податків, як і рішення керівника податкового органу та наказу, на підставі яких проводилась перевірка органами державної податкової служби та встановлені факти ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Що стосується посилань ДПІ на відсутність боржника з огляду на згадані вище акти, то ці доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи з урахуванням наступного. Відповідно до положень ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцеперебуванням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Згідно ст. 18 цього ж Закону передбачено, що відомості внесені до Реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, не було внесено, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, оскільки відсутність боржника є фактом, який має юридичне значення і має бути підтверджений відповідними доказами, з урахуванням зазначених у ч.2 ст. 34 ГПК України положень про те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, єдиним належним і допустимим доказом підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням може бути довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням. Такої довідки ДПІ суду не надала, а згідно наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, який на виконання ухвали від 26 червня 2009 р. суду надав державний реєстратор, станом на дату звернення ДПІ із заявою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відомості про те, що КСП “Явір” за своїм місцезнаходженням відсутнє не зазначені.
Крім того, згідно наданої ДПІ в судовому засіданні відповіді від 12 червня 2009 р. № 1676 за підписом начальника Калуського ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області у базі данних Калуського ВРЕР за КСП "Явір" зареєстровані транспортні засоби: ГАЗ 52 і ЗАЗ 1102. Представник ДПІ в судовому засіданні зазначив, що заходів по стягненню заборгованості боржника за рахунок зазначеного майна податковим органом не вживалось.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведені вище положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про систему оподаткування” та Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Керуючись статтями 1, 5, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 74, 75, 80, 86 ГПК України, суд
у х в а л и в:
провадження у справі про банкрутство колективного сільськогосподарського підприємства “Явір” припинити.
Суддя І. В. Ткаченко
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________