УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "21" липня 2009 р. | Справа № 18/963 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю представників сторін
від позивача Завадський В.Б., довіреність №455 від 08.05.2009р.;
від відповідача не з'явився;
розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)
до Ємільчинської селищної ради Житомирської області (смт.Ємільчино)
про стягнення 159853,68 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 159853,18грн., з яких: 131627,06грн. заборгованість за виконані роботи, 11583,18грн. інфляційні, 1816,45грн. 3% річних та 14826,99грн. пені.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2009р. надав довідку про стан заборгованості відповідача та належним чином оформлений (підписаний повноважними представниками та скріплений печатками обох сторін) акт звірки розрахунків станом на 15.07.2009р., відповідно до яких заборгованість відповідача не змінилась і складає 131627,06грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву та інших витребуваних ухвалою суду від 25.06.2009р. документів не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки господарський суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд враховує, що:
28.08.2008р. та 19.09.2008р. між Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) та Ємільчинською селищною радою Житомирської області (відповідач) укладені договори №15 та №16, за умовами яких відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Підрядник) взяв на себе зобов'язання на проведення підрядних робіт.
Умовами договорів сторони погодили, що Замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі акту (форма №КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.
Акти виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання представнику Замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 10 днів після підписання акту (п.4.1).
Замовник до початку виконання робіт перераховує підряднику аванс у розмірі не менше 30% від обсягів робіт, передбачених договором (п.4.2 договорів).
При затримці розрахунків Замовником, останній сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п.4.3).
На виконання взятих на себе зобов'язань позивач виконав відповідачеві передбачені договорами підрядні роботи по влаштуванню ямкового ремонту по вул.Леніна в смт.Ємільчине на загальну суму 135087грн., що підтверджується належно оформленими та підписаними представниками обох сторін актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. за типовою формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою КБ-3 (а.с.19-20; 28-29).
Відповідач частково провів розрахунок перед позивачем лише на суму 3459,94грн.
18.02.2009р. позивач направив відповідачу вимогу (претензію) за №236 (а.с.10) про сплату решти суми боргу в розмірі 131627,06грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8), яка була залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо розрахунку за виконані підрядні роботи, за останнім утворилась заборгованість, яка станом на день звернення позивача з позовом до суду складала 131627,06грн. Згідно довідки позивача №113 від 15.07.2009р. та акту звірки розрахунків станом на 15.07.2009р., підписаного повноважними представниками та скріпленого печатками обох сторін, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи не змінилась і складає 131627,06грн.
Приписами ст.509 ЦК України встановлено, що зов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначалось вище, сторони умовами договорів (п.4.3) домовились, що при затримці розрахунків замовником останній сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
На підставі договорів, відповідно до вимог чинного законодавства позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 14826,99грн., а також на підставі п.2 ст. 625 ЦК України - 11583,18грн. інфляційних та 1816,45 грн. 3% річних.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти проти позову не подав, розрахунок пені, інфляційних та річних не спростував.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду позивачем недоплачено 194,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно ст.47-1 ГПК України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" , яка набуває чинності з дня її опублікування (Офіційний вісник України, 2009, №29 від 27.04.2009р.), затверджено, що розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ становить:
для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;
для інших позивачів - у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи викладене, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194,50 грн. підлягають стягненню в доход Державного бюджету України з відповідача.
Керуючись ст.ст.525, 526, 549, 625, 837 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Ємільчинської селищної ради Житомирської області (11201, смт.Ємільчино, вул.Леніна, 55)
на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 75, ідентифікаційний код 32008278):
-131627,06грн. основного боргу;
- 14826,99грн. пені;
- 11583,18грн. інфляційних;
- 1816,45грн. 3% річних;
- 1598,53грн. державного мита;
- 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Ємільчинської селищної ради Житомирської області (11201, смт.Ємільчино, вул.Леніна, 55 )
- в дохід Державного бюджету України 194,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | Соловей Л.А. |
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам