Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Франовської К.С.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_2,

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 26 лютого 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_3 Єлізавети Киреївни до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

встановила:

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на неправильне нарахування та виплату відповідачем їй доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закону).

Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 26 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області протиправними, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону за період з 01 вересня 2008 року по 31 серпня 2009 року у розмірі 14214грн. 00коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області просить постанову суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, визначити належного відповідача, визначити співвідповідачем Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного .

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується копією посвідчення (а.с.3), і постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесено до зони радіоактивного забруднення та гарантованого добровільного відселення.

Частиною 2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території підвищуються у розмірах, визначених ч.1 ст.39 Закону.

Всупереч вимогам Закону, за період з вересня 1996 року по серпень 2009 року ОСОБА_4 нараховувалась та виплачувалась щомісячно доплата до пенсії частково, у фіксованому розмірі(10,50 грн. а.с.2), визначеному постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, чим порушено права позивача.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від ЗО квітня 2002 року №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав та правильно вирішив спір.

Спосіб, у який судом відновлено порушені права позивачки, узгоджується з положеннями ст.162 КАС України (в порядку якого розглянуто справу).

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності визначення розміру стягнутої суми. Тому в цій частині законність оскаржуваного судового рішення не перевіряється.

Оскаржувану постанову ухвалено судом із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області відхилити.

Постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 26 лютого 2010 року без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді:

Справа №22 ц-2804/10 Головуючий у 1 інст.: Кондратюк В.І.

Категорія 57 Суддя - доповідач: Широкова Л.В.