7/2-2292/06

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24   січня  2007  року  Вишгородський  районний  суд  Київської   області  в  складі

головуючого  -  судді                                           Чіркова Г.Є. ,

при  секретарі                                                                   Замно Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  зміну  розміру  аліментів,

встановив:

Ніжнік звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що зміни його матеріального та сімейного стану є підставою для зменшення розміру аліментів, які присуджено до сплати на користь його неповнолітньої дитини в розмірі Ч  частини  всіх  доходів.

Розмір аліментів просить зменшити до твердої грошової суми в розмірі 150  -  200  грн.

В судовому засіданні позивач підтримав висунуті вимоги й послався на складне матеріальне становище, викликане народженням та утриманням двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно), а також з огляду на чималі комунальні  платежі  й  необхідність  проведення  ремонту  житла.

Відповідачка в судове засідання не прибула й, подавши свої заперечення та  докази,   просила  про  розгляд  справи  за  її  відсутності.

Як убачається з матеріалів справи та викладеного позивачем, той з 1995 року сплачує на користь відповідачки 1/4 частину доходів на утримання свого  неповнолітнього  сина  -  ОСОБА_5,   ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з обставин, які слід враховувати при визначенні розміру аліментів, що передбачено вимогами ст. 182 СК України.

Так, з поданих відповідачкою документів, убачається, що вона та її неповнолітній син - ОСОБА_5, також зазнали змін, які є визначальними для розміру  аліментів.

Зокрема,      згідно     довідки     Дитячого     санаторію     ім.      М.К.      Крупської м.   Євпаторія     від     3     квітня     2004     року    та    медичного     висновку    №     34     від 28   квітня        2005       року       ОСОБА_5       постановлено       діагноз консолідований     компресійний     перелом     тіла     хребця      (травма     2004     року), больовий  синдром  з  порушенням  функції,   вегето-судинна  дистонія.

Крім того, відповідачка також має на утриманні малолітнього сина -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, а з 1 січня 2005 року отримала другу групу  інвалідності  й  працювати  в  звичайних  виробничих  умовах  не  може.

Зважаючи на дані обставини й суттєве погіршення стану здоров'я дитини, які мають істотне значення для визначення розміру аліментів, суд вважає, що вирішення цієї справи так, як про це просить позивач, не можна визнати справедливим.

У той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 180 СК України, відповідач зобов'язаний утримувати свого сина до досягнення ним повноліття,   тобто  до  2  вересня  поточного  року.

До того ж зменшення розміру аліментів із їх визначенням у твердій грошовій сумі, як це врегульовано ст. 184 СК України, позивачем не обґрунтовується.

Таким  чином,   дані  позовні  вимоги  задоволенню  не  підлягають.

На  підставі  викладеного  та  керуючись   статтями  209-215  ЦПК  України,

вирішив:

в  задоволені  позову  ОСОБА_5  відмовити.

Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги  або  в  порядку  ч.   4   ст.   295  ЦПК  України.

Суддя