ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 року Справа №2-а-5937/08/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ;
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3;
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ТзОВ «555-ІФ»
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 24.10.2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ «555-ІФ» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0009002302/0 від 24.10.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ в м. Івано-Франківську №НОМЕР_1 від 24.10.2008 року на підставі акта перевірки №13975/23-2-32076620 від 15.10.2008 року ТзОВ «555-ІФ» проведено донарахування 56366, 54 грн. орендної плати за землю та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28183, 27 грн. З даним рішенням не погоджується посилаючись на те, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 29.05.2003 року затверджено Положення про оренду земельних ділянок, що є комунальною власністю територіальної громади м. Івано-Франківська для ведення підприємницької діяльності та Положення про ставки, порядок визначення та сплати орендної плати за землі комунальної власності територіальної громади міста. Згідно Положення про ставки, порядок визначення та сплати орендної плати за землі комунальної власності територіальної громади міста, що є додатком №2 до Рішення Івано-Франківської міської ради від 29.05.2003 року і яке застосовується до регулювання правовідносин оренди земель комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендареві за користування земельною ділянкою. Згідно п 1.5 Положення, розмір і строки внесення орендної плати встановлюються договором оренди землі, що укладається між Виконавчим комітетом міської ради і орендарем земельної ділянки у відповідності до засад, визначених цим Положенням. За п.2.1 Положення, орендна плата визначається на кожний календарний рік за відповідною формулою, складовими якої є: грошова оцінка землі, ставка орендної плати та коефіцієнт прибутковості і фонду оплаті праці. Отже, говорити про сталість орендної плати, у випадку, якщо розмір орендної плати визначається за кожний календарний (бюджетний) рік, а довідка про коефіцієнти прибутковості та оплати праці необхідно подавати щоквартально, не приходиться. Таким чином, застосування коефіцієнтів прибутковості та фонду оплаті праці передбачено нормативним актом органу місцевого самоврядування, а орган ДПІ замість перевірки правильності визначення цих коефіцієнтів безпідставно відкидає їх застосування. Вважає, що ТзОВ «555-ІФ» правомірно застосовувало при нарахуванні орендної плати за землі комунальної власності коефіцієнти прибутковості та фонду оплати праці. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що право оренди земельної ділянки визначене ст.93 Земельного кодексу України відповідно до якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. У відповідності з ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з ч.2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», зокрема, розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки. Крім того, ст. 19 Закону України «Про плату та землю», зокрема, передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Отже, правовідносини в частині визначення розміру та порядку внесення орендної плати за землю, визначається на підставі договору. Разом з тим, враховуючи загально-правові принципи недопустимості односторонньої зміни умов договору, передбачені ч.1 ст. 625 ЦК України та п.6.1 зазначеного договору, цим же договором оренди землі, зокрема п. п. 3.4, 3.5, 3.6, передбачено вичерпний перелік підстав, умов та порядку зміни орендної плати за землю. Даними пунктами договору не передбачено такої підстави для зменшення орендної плати, як понижуючий коефіцієнт прибутковості та фонду оплаті праці. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено виїзну планову перевірку «555-ІФ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року по орендній платі за землю з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, на підставі якої складено акт перевірки №13975/23-2-32076620 від 15.10.2008 року (а. с. 36-65).
На підставі вищевказаного акта відповідачем 24.10.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 24.10.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в сумі 84549, 81 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 56366, 54 грн. та за штрафним (фінансовим) санкціями в сумі 28183, 27 грн.
Не погодившись із прийнятим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його нечинним.
Як вбачається з акту перевірки, у перевіреному періоді встановлено заниження орендної плати за землю на загальну суму 56366, 54 грн., в т.ч. за 2007 рік в сумі 56366, 54 грн.
За заниження податкового зобов'язання відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано фінансові санкції в сумі 28183, 27 грн.
Відповідно до Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» позивач був платником орендної плати за землю, оскільки орендував земельну ділянку згідно договору оренди землі від 24.10.2005 року ВСЕ №721403, укладеного з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. Товариству надано в строкове платне володіння та користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 1, 0282 га. Термін дії договору - до 24.10.2008 року. Державна реєстрація договору засвідчена 24.11.2004 року №040529400415. Орендна плата встановлена договором в сумі 206465, 00 грн. на рік (а. с. 6-7).
Судом встановлено, що позивач щоквартально подавав до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську уточнені розрахунки орендної плати за землю, з застосуванням понижуючих коефіцієнтів прибутковості та фонду оплати праці (а. с. 10-36).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції Закону України від 18.02.1997 року №77/97-ВР із змінами та доповненнями), Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХП «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі».
Розділом 41 Закону України №2505-ГУ пункт 8 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» викладено у такій редакції: 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності). Тобто до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесли саме:
• платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (стаття 14);
• податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 17).
Право оренди земельної ділянки визначене ст.93 Земельного кодексу України, відповідно до якої, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.
У відповідності з ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про оренду землі», зокрема, розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки.
Крім того, ст. 19 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Отже, правовідносини, в частині визначення розміру та порядку внесення орендної плати за землю визначаються на підставі договору.
При цьому в договорі, який укладений між виконавчим комітетом і позивачем ВСЕ №721403 від 24.10.2005 року, зареєстрований 24.11.2005 року, однозначно визначено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.
Разом з тим, враховуючи загальноправові принципи недопустимості односторонньої зміни умов договору, передбачені ч. 11 ст. 652 ЦК України та п. 6.1 зазначеного договору, цим же договором оренди землі, зокрема п.п.3.4, 3.5, 3.6 передбачено вичерпний перелік підстав, умов та порядку зміни орендної плати за землю. Даними пунктами договору не передбачено такої підстави для зменшення орендної плати, як понижуючий коефіцієнт прибутковості та фонду оплати праці.
Також суд зазначає, що п. 1.5 р.1 Положення, що затверджене рішенням міської ради 29.05.2003 року передбачено порядок встановлення розміру орендної плати.
Крім того, у розділі III, яким визначено порядок сплати орендної плати в п.3.2 передбачено, що орендарі сплачують оренду плату у розмірі та в порядку, визначеному договором оренди.
Таким чином, суд вважає, що при сплаті орендної плати єдиною та законною підставою для визначення її розміру, є істотні умови щодо такого розміру, встановлені сторонами у договорі оренди землі від 24.10.2005 року ВСЕ №721403, укладеному з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради в сумі 206465, 00 грн. в рік і не може бути змінений в односторонньому порядку.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 24.10.2008 року , яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в сумі 84549, 81 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 56366, 54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28183, 27 грн., оскільки вимоги позивача є не обґрунтованими та безпідставними.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 06.07.2009 року