ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2009 року Справа №2-а-191/08/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю:
представника позивача - не з'явився;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ТзОВ «ОСОБА_1»
до відповідача: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1 від 13.12.2007 року, -
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ «ОСОБА_1» звернулося в суд із адміністративним позовом до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1 від 13.12.2007 року.
Представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1 від 13.12.2007 року виключно в частині про стягнення пені за порушення терміну здійснення імпортної операції по договору купівлі-продажу №26 від 01.12.2006 року на суму 64324, 73 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить розгляд справи провести без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду подав заперечення на адміністративний позов, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідачем складено акт перевірки №1606/220/32464900 від 13.12.2007 року. На підставі акту перевірки, відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1 від 13.12.2007 року, згідно якого позивачу нараховано пеню за порушення здійснення розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 90365, 16 грн.(а. с. 22).
Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування пені було порушення передбачене ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року граничного, 90-денного, терміну отримання імпортованого товару від контрагента позивача - компанії Autohuset Vestergard A/S. В бухгалтерському обліку позивача станом на 30.06.2007 року були відсутні проводки щодо оприбуткування товару від компанії Autohuset Vestergard A/S на баланс товариства, не обліковується такий товар і на позабалансових рахунках. Станом на 30.06.2007 року на рахунку 632 відображається дебіторська заборгованість з боку нерезидента Autohuset Vestergard A/S в сумі 33600 євро. Попередньою плановою перевіркою по даному договору купівлі-продажу було нараховано пеню в сумі 79065, 82 грн. по 30.06.2007 року включно. До суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з названого нерезидента ТОВ «ОСОБА_1» не зверталося (а. с. 4-18).
За наслідками перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94 від 23.09.1994 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого відповідно до ст. 4 вказаного закону нараховано пеню у сфері ЗЕД, а також порушення п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», внаслідок чого відповідно до ст. 16 цього Декрету та п. 3 Указу Президента України від 27.06.1999 року №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» за неподання в законодавчо встановлений термін «Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами» застосовано штрафні санкції.
Суд погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до договору №26 від 01.12.1006 року, укладеним із компанією Autohuset Vestergard A/S, позивачу належно здійснити 100% передоплату в євро.
Перевіркою встановлено, що згідно платіжного доручення №43 від 04.12.2006 року ТзОВ «ОСОБА_1» перераховані компанії Autohuset Vestergard A/S кошти в сумі 33600 євро.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземні валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або встановлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг) що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. В силу ст. 4 цього ж Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки ( митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Отже, в даному випадку, граничний термін отримання імпортного товару з урахуванням умов контракту та згідно зазначеної норми Закону - 04.03.2007 року.
Відповідно до абзацу 38 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-XII від 16.04ю1991 року (зі змінами внесеними Законом №2157-IV від 04.11.2004 року) моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Момент перетену товаром митного кордону України визначений Митним кодексом Кодексом.
Так, відповідно до п.2 ст.1 Митного Кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року №92-IV з наступними змінами та доповненнями) ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Відповідно до п.23 ст.1 Митного Кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операціях, повязаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Відповідно до ч.2 ст.43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Згідно ч.2 ст. 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до ч.5 ст.43 Митного кодексу України митний контроль закінчується: у разі ввезення на миту територію України - після здійснення у повному обсязі митного ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Згідно ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Відповідно до ч.2 ст.78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
В даному випадку, відмітка митниці «Під митним контролем» на попередньому повідомлені №206000004/6101203 із прикордонного пункту пропуску, датована 28.12.2006 року, визначає початок митного контролю, проте обставини справи свідчать, що митний контроль не був завершений, оскільки не відбулось митного оформлення товару. Відтак, як зазначалось вище, здійснення митного оформлення товару, його декларування відповідно до вимог Митного кодексу України є обов'язковою дією - митною процедурою, без дотримання якої товари не можуть вважатись ввезеними на митну територію України в розумінні Митного кодексу України.
Отже, за відсутності усіх дій в сукупності, повязаних із переміщенням товару через митний кордон України, як це передбачено наведеним вище п.2 ст. 1 Митного Кодексу України та іншими вимогами цього Кодексу, у суду відсутні підстави вважати, що відбулось переміщення товару через митний кордон України.
Наведені обставини та норми Закону спростовують доводи позивача щодо ввезення товару та перетену митного кордону України.
Розмір нарахованої пені згідно оспорюваного рішення ДПІ відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 05.06.2009 року