ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2016 року Справа № 918/1199/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги Кузнецовського міського комунального підприємства

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016

у справі№ 918/1199/15 Господарського суду Рівненської області

за позовомКузнецовського міського комунального підприємства

доПриватного акціонерного товариства "Рівнеліфт"

простягнення в сумі 169 215,70 грн.

ВстановиВ:

Перевіривши матеріали касаційної скарги Кузнецовського міського комунального підприємства та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Так, визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті до державного бюджету, заявником не було враховано наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) встановлено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 (якою скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2015) та прийнято нове рішення про відмову в позові, у зв'язку з чим скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір з позовної заяви, яка подана до місцевого суду (22.10.2015) та містить майнову вимогу про стягнення 169215,07 грн.

З урахуванням вищенаведеного розмір судового збору на момент подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду (відповідно до редакції Закону України "Про судовий збір" від 03.09.2015) становить 3045,87 грн. (120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

За таких обставин, додане до матеріалів касаційної скарги платіжне доручення № 3407 від 09.03.2016 про перерахування скаржником судового збору в сумі 2538,23 грн. за подання касаційної скарги не може бути визнане судом належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 у справі № 918/1199/15 Господарського суду Рівненської області повернути без розгляду.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова