АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6259/11 Справа № 22ц-7837/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року м. Дніпропетровськ

22 вересня 2011 року колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Дерев’янка О.Г.,

суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.

при секретарі - Костюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року

за позовом Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2011 року Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач не проявляє до дітей ніякого інтересу, не піклується і не утримує їх, тому просив суд позбавити відповідача батьківських прав відносно: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4,

23.02.1997року народження, дочки ОСОБА_5, 19.10.1998 оку народження, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на вихованні та утриманні в Комунальному закладі освіти «Верхньодніпровський навчально- реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив про те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому ставить питання про скасування рішення суду, провадження по справі закрити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 24.08.1988 року перебував у шлюбі з ОСОБА_7 Шлюб розірвано 12.06.2009 року. (а.с. 11,12)

Від шлюбу подружжя має дітей сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, (а.с.7-8)

Рішенням верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.12.2009 року, мати дітей - ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3,

23.02.1997року народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5,

19.10.1998року народження, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.(а.с.15)

Відповідно до положень ст.. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом

батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню

дитини. Частиною третьою цієї статті передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось з них.

Відповідно до положень п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № № від 30.03.2007 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19.12.2008 року ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вини не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складу виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визначених норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Згідно висновку служби у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_2 злісно на виконує своїх обов’язків щодо піклування про здоров’я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, здобуття ними середньої освіти, підготовки до самостійного життя, та не утримує дітей, (а.с.9)

Відповідно до акту Комунального закладу освіти «Верхньодніпровський навчально- реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2 з дня знаходження дітей у зазначеному закладі, а саме з 01.09.2007 року по час його складення не відвідує, матеріальної допомоги не надає, (а.с.10)

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно в рішення зазначено, що відповідач не проявляє до дітей ніякого інтересу, не піклується і не утримує їх, та не бажає цього робити, оскільки не вважає себе їх батьком. Тому суд обґрунтовано зазначив в рішенні про те, що відповідачем не доведено тих обставин, що він не є батьком вищезазначених дітей, і такі данні в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням цього, судом першої інстанції обґрунтовано з підстав ст.. 180 СК України стягнуто з відповідача аліменти на утримання дітей, оскільки батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір’ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матір з актового запису про народження цієї дитини. Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв’язку з нововиявленими обставинами (п.1.ч.2 ст. 361 ЦПК).

Доводи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, а саме щодо особи позивача не є обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має у тому числі орган опіки та піклування, тому підстави для закриття провадження по справі відсутні.

За таких обставин, судова колегія вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції повно та правильно з’ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженнями в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває чинності з моменту її проголошення и може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: