АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-4072/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року м. Дніпропетровськ

03 березня 2011 року колегія судців Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Дерев’янка О.Г.

Судців: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі Сичевській А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2010 року у цивільній справі

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа: Обслуговуючий кооператив «Старт» (далі ОК «Старт») про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на гараж, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до відповідачів, та згідно уточнених позовних вимог просила визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу, визнати право власності на гараж № 118 в ОК «Старт» по вул.. Вільямса 100 в м. Дніпропетровську. В обґрунтування позову зазначила про те, що у 20 вересня 2008 року у ОСОБА_5 придбала зазначений гараж. Рішенням загальних зборів ОК «Старт» з 28 вересня 2008 року прийнята в члени кооперативу.

КП ДМБТІ відмовило їй у реєстрації права власності на гараж, тому позивачка просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Леннінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня ?010 року ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує про те, що рішення є незаконним та необгрунтованим, тому просить рішення скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального права постановити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріалі справи та апеляційної скарги у межах доводів апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.І ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів № 1311 від 20.10.1996 року, прийнято рішення про переоформлення гаражу в гаражному кооперативі «Старт», з ОСОБА_6 на ОСОБА_5. (а.с.23)

Згідно довідки №29 від 22.07.2009 року ОСОБА_4 є членом гаражного кооперативу «Старт», має гараж № 118 побудований нею за власні кошти.(а.с.27)

Рішенням реєстратора КП ДМБТІ від 10 квітня 2009 року ОСОБА_4 відмовлено у реєстрації права власності на гараж у зв’язку з невідповідністю поданих документів вимогам встановленим Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, (а.с.28).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних з діяльністю гаражно- будівельних кооперативів» із змінами № 15 від 25.05.1998 року, - член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд-продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчинювати щодо нього інші угоди, що не заборонені законом (ст.. 15 Закону України «Пре власність»).

З наданих суду матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладена угода щодо купівлі-продажу гаражу без нотаріального посвідчення.(а.с.15)

Судом першої інстанції правильно зазначено в рішенні про те, що сторонами не надані суду правовстановлюючі документи про оформлення права власності на спірний гараж за ОСОБА_5, а також відповідної за нею державної реєстрації, перехід права власності не підтверджується правовстановлюючими документами на нерухоме майно.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачці у тому числі і у визнанні за нею права власності на гараж, оскільки позивачем не надані докази вчинення відповідачами дій, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права власності.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши справу в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.

На підставі викладеного та керуючись ст.218,303,308,315 ЦПК України, колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: