АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/3179/16 Справа № 22ц-14339/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року м. Дніпропетровськ
17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Дерев’янка О.Г.,
суддів - Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.
при секретарі - Костюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційній скарзі ОСОБА_2
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2010 року
за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа: Держказначейство України, Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України, Прокуратура Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди :
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про відшкодування моральної шкоди, та згідно уточнених вимог посилався на те, що в лютому 2004 року в приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська працівниками Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України м. Дніпропетровська незаконно застосовані оперативно-розшукові заходи з його незаконним затриманням, тому ОСОБА_2 просив суд задовольнити заяву та стягнути на його користь з Державного казначейства України спричинену йому моральну шкоду 5000 грн. (т.1 а.с.2-5, т.2 а.с.23)
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останньою ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2010 року ОСОБА_2 у задоволенні заяви відмовлено.
ОСОБА_2, Держказначейство України в судове засідання не з’явились, повідомлені про час слухання справи належним чином.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив про те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що 24.02.2004 року до Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України м. Дніпропетровська звернулась особа з заявою про вимагання у неї заявником 1500 грн., заяву було прийнято оперативно- уповноваженим відділу кримінального розшуку. (т.З а.с.109)
В той же день приблизно о 14-00 у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська службовці кримінального розшуку пред’явивши службові посвідчення, переконались в особі заявника, у присутності понятих провели огляд особистих речей ОСОБА_2, в ході якого виявили у ОСОБА_2 валютні цінності на суму 285 доларів СІЦА та 100 грн., що раніше були передані особі, яка зробила заяву про злочин. ОСОБА_2 на місці огляду пояснив обставини, за якими йому були передані вилучені кошти, після цього був доставлений до ОУР Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України м. Дніпропетровська, де перебував з 14-30 до 16-30 та СО Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України м. Дніпропетровська з 16-30 до 20-00 годин, (т.1 а.с.11-12)
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: - злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; - осіб, які готують або вчинили злочин; - осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; - осіб безвісно відсутніх; - розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; - реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосудця; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності; 2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках; 3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.
Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України м. Дніпропетровська від 28.02.2004 року в порушення кримінальної справи відмовлено за п.2 ст. 6 КПК України.(т.1 а.с.13) Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2004 року вищевказана постанова скасована, матеріали повернуті прокурору Бабушкінського району м. Дніпропетровська, (т.1. а.с.53)
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2004 року постанову слідчого СО Бабушкінського РВ ДМУ УМВС в Дніпропетровській області від 14.06.2004 року про порушення кримінальної справи за фактом вимагання майна у особи що звернулась із заявою за ч.І ст. 189 КК України скасовано, та направлено прокурору Бабушкінського району м. Дніпропетровська, (т.1 а.с. 80-81)
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2005 року на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду», за незаконність дій органів попереднього досудового слідства, зокрема щодо порушення кримінальної справи, стягнуто з Державного Казначейства України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 7000 грн.. Питання про відшкодування моральної шкоди з приводу незаконності опепативно-розшуЦвих заходів цим рішенням не вирішувалось.(т.2 а.с.9)
Статею 1 Закону України № 266/94-ВР від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» (далі Закон ) встановлено випадки, умови та порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України: "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про міліцію", КПК України та іншими актами законодавства.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій , що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з Державного казначейства України моральної шкоди, судом першої інстанції правильно зазначено в рішенні про те, що в жодному з прийнятих рішень, що були ухвалені за правилами кримінального судочинства за скаргами ОСОБА_2 0.0. на дії органів дізнання, а також рішень судів, що приймались за інтими зверненнями ОСОБА_2, не встановлено тих обставин, що 24.02.2004 року оперативно-розшукові заходи були проведені незаконно. В матеріалах справи відсутні данні про те, що ОСОБА_2 звертався до суду з вимогами щодо визнання незаконними проведених 24.02.2004 року оперативно- розшукових заходів.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 та відмовив в їх задоволенні.
Відповідно до ст.. 212 ЦПК країни, виключне права оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у матеріалах справи доказав.
Перевіривши справу, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставність приведених в апеляційній скарзі доводів, які зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду по їх оцінці.
Керуючись ст.ст.209,218,303,307,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді