АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-4761/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року м. Дніпропетровськ

07 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Дерев’янка О.Г.

суддів Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.

при секретарі Грало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Фермер» про розірвання договору оренди земельної ділянки, про стягнення заборгованості по орендній платі, пені, інфляції, річних, -

встановила:

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 30 вересня 2006 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,950 га, що належить йому на праві власності на підставі державного акту Р1 № 128690 від 30 липня 2002 року, яка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району, строком на 7 років. Орендна плата в розмірі 1200 грн. за кожен календарний рік терміну дії Договору відповідно до розрахунків викладених в ч. 1 Додатку №1, який є невід'ємною частиною. Указом Президента України від 19 серпня 2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» було підвищено розмір орендної плати за договорами оренди земельних ділянок до 3%. Однак відповідач на порушення Указу в 2009-2010 роках виплачував орендну плату в сумі 2400 грн., тоді як повинен сплачувати відповідно 2823 грн. 04 коп. та 2989 грн. 60 коп. Різниця складає за 2009 рік - 423 грн. 04 коп.. та за 2010 рік - 589 грн. 60 коп. Крім цього відповідно до розділу договору за несвоєчасну сплату орендної плати орендар повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми, але не більше однієї облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочки (за погодженням з іншою Стороною). Сума пені складає 423 грн. 04 коп. х 344 дні ( з 1 січня по 20 грудня 2010 року) =145 грн. 52 коп. За порушення грошового забезпечення відповідач повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за період прострочення і 3% річних з простроченої суми. Інфляція склала 40 грн. 18 коп. з розрахунку: 423 грн. 04 коп. х 109,5% (зі січня по 1 грудня 2010 року) = 463 грн. 22 коп. - 423 грн. 04 коп. = 40 грн. 18 коп. Сума річних - 11 грн. 93 коп. з розрахунку 3% : 365 дні = 0,0082% х 423 грн. 04 коп. х 344 дні ( з 1 січня по 1 грудня 2010 року) = 11 грн. 93 коп. Крім того, відповідач не здійснював на протязі 2010 року оранку та культивацію присадибної ділянки, які передбачено умовами договору. До цього часу ці послуги виконували безкоштовно. Відповідно до ст. 651 ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі», невиконання орендарем зобов'язання по своєчасному внесенню орендної плати є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку. Тому позивач прохає розірвати договір оренди, стягнути борг по орендній платі, пеню, інфляцій, річні.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення, яким просить задовольнити його позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, доводи та заперечення сторін і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 30.07.2002 року є власником земельної ділянки площею 4,950 гектарів, (а.с.8)

30 вересня 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ сільськогосподарське підприємство «ФЕРМЕР» був укладений договір № 273 оренди земельної ділянки строком на 7 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 79460,44 грн.. (а.с.4-7)

^Згідно з умовами зазначеного договору (п.2.2) орендар зобов’язався сплачувати орендодавцю орендну плату у розмірі 1200 грн. за кожен календарний рік терміну дії Договору відповідно до розрахунків в ч. 1 Додатку № 1, при цьому орендна плата може бути як у грошовій, так і в натуральній формі або у відробітковій, склад її визначається відповідно до Додатку № 1 та № 2. (а.с.7).

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (далі Договір).

Згідно зі ст.. 12,15,19 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов’язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про оренду землі», зокрема і в частині розміру орендної плати.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки, як правильно встановив суд, сторони досягли домовленості щодо орендної плати в розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки, слід виходити з умов договору сторін.

Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» №92 від 02.02.2002 року зі змінами від 13.09.2002 року і від 19.08.2008 року № 725 визначені пріоритетні завдання розвитку аграрного сектора економіки. Ця норма носить рекомендаційний характер і не являється безумовною підставою для збільшення розміру орендної плати.

Зважаючи на те, що договір оренди був укладений до внесення змін до зазначеного Указу Президента, який має рекомендаційний характер і не може бути підставою для зміни умов договорів оренди, за якими сторони досягли домовленості під час його укладення, орендар за результатами свого господарювання та фінансово-економічного стану заперечує проти збільшення орендної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для внесення змін у договори оренди щодо розміру орендної плати.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права безпідставні.

Рішенім суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись,ст.ст. 209,218,303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді