Справа № 369/857/16-к Головуючий у І інстанції Гришко О. М.

Провадження № 11-кп/780/340/16 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О. В.

Категорія 48 30.03.2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Шевченка О.В.,

суддів - Миколюка О.В., Шроля В.Р.,

за участю прокурора - Сагей Л.І.,

при секретарі: Олійнику О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про зняття арешту з земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

28 квітня 2011 року слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, в рамках розслідування кримінальної справи № 63-3132 щодо ОСОБА_4, було накладено арешт на земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку, належну ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 0,33 га в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст. 365 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки. Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного виду покарання у виді побавлення волі з іспитовим строком три роки.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2014 року вказаний вирок скасовано, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрито на підставі п.1 ч.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку із відсутністю події злочину.

Захисник ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про зняття арешту з земельної ділянки, належної ОСОБА_3

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2016 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що у нього відсутні правові підстави для вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, оскільки він був скасований ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2014 року.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просив ухвалу скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його клопотання та зняти арешт з земельної ділянки, належної ОСОБА_3 Свої вимоги мотивував тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, судом не взято до уваги надані докази та зроблено висновки, які не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Зазначив, що, відповідно до п.11 Перехідних положень КПК України, суд повинен був під час розгляду справи керуватися вимогами КПК України в редакції 1960 року. Також стверджував, що арешт, накладений постановою слідчого від 28 квітня 2011 року на земельні ділянки був застосований без достатніх на те підстав.

В судове засідання захисник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається із матеріалів справи, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст. 365 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки. Згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування основного виду покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком три роки.

Цим же вироком знято арешт, накладений постановою слідчого від 21 червня 2011 року на земельну ділянку та автомобіль ОСОБА_4

При перегляді справи в апеляційному порядку, колегія суддів Апеляційного суду Київської області вказаний вирок скасувала, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрила на підставі п.1 ч.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку із відсутністю події злочину.

Згідно п.п. 8,9 ст.324 КПК України (1960 року) суд, постановляючи вирок вирішує наступні питання: що робити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом.

Слід зазначити, що при постановленні вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року взагалі не було вирішено питання про зняття арешту з земельних ділянок, накладених під час досудового слідства (крім земельної ділянки та автомобіля ОСОБА_4). Не вирішено було це питання і під час апеляційного перегляду.

Відповідно до змісту ст.409 КПК України (1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

На думку колегії суддів, місцевий суд вдався до неправильного тлумачення вимог КПК України, мотивувавши відмову у задоволенні клопотання відсутністю підстав для вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку.

Виходячи із загальних засад кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що саме суд першої інстанції повинен вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні рішення суду.

Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що не є підставою для відмови у задоволенні клопотання той факт, що вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області був скасований ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Київської області, вважає їх обґрунтованими та законними.

Твердження захисника ОСОБА_2 про необхідність під час розгляду кримінальної справи керуватись КПК України в редакції 1960 року також грунтуються на вимогах п.п. 9,11 Перехідних положень КПК України.

Посилання апелянта на безпідставність та незаконність арешту, накладеного постановою слідчого від 28 квітня 2011 року на земельні ділянки, не є предметом розгляду даного кримінального провадження, а тому доводи апелянта в цій частині підлягають відхиленню.

Враховуючи те, що судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду та неправильне тлумачення вимог кримінального процесуального закону, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа - призначенню до нового судового розгляду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно прийняти міри до всебічного, повного та об'єктивного розгляду клопотання про зняття арешту з земельної ділянки по суті за КПК України в редакції 1960 року, належним чином дослідити матеріали справи та доводи захисника ОСОБА_2, після чого ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про зняття арешту з земельної ділянки - скасувати, матеріали справи повернути до того ж суду на новий судовий розгляд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Шевченко О.В. Миколюк О.В. Шроль В.Р.