АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-5722/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року м. Дніпропетровськ

15 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Дерев'янка О.Г.

суддів Осіяна О.М., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Кононенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2010 року ОСОБА_2 в задоволені позову до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо визнання відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006- 2008 роки, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за 2006- 2008 роки в сумі 4471,20 грн. відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позов.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія судців не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.

З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач із зазначеним позовом звернувся до суду 13 січня 2010 року (а.с.2), таким чином, ОСОБА_2 пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права по виплатам за 2006 - 2008 роки.

Відповідно до чинного на час розгляду справи процесуального законодавства суд розглядав справу за правилами адміністративного судочинства.

Позивач не надав доказів наявності поважних причин пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред’явити позов до суду.

Відповідач у своїх запереченнях наполягав на застосуванні строку звернення до суду та відмові у позові з цих підстав.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з вищенаведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Постанову Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 квітня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді