АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-5148/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року м. Дніпропетровськ 21 квітня 2011 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Дерев’янка О.Г.

суддів Чубукова О.П., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Грало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилались на те, що 30.04.2010 року їх син ОСОБА_5 керуючи мопедом «Ракета», на 334 км + 800 м автодороги Знаменка-Луганськ-Ізварино виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем «ЗАЗ 110307 ГБО», державний номер НОМЕР_1 з причепом «ПМЗ 8131» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 В наслідок ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження від яких помер.

Постановою слідчого ВВС відділу по ДТП СУ УМВС України в Дніпропетровської області від 23.06.2010 року, кримінальна справа відносно їх сина закрита з підстав п.8 ст. 6 КПК України. Діями ОСОБА_4 позивачам заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 18169 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., тому просили суд задовольнити позов.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 18169 грн. матеріальної шкоди, та з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» 2500 грн. моральної шкоди; вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначають про незгоду з рішенням суду в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди, тому просять рішення змінити, стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду 97500 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, тому просить рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивачів матеріальної шкоди, судових витрат скасувати та закрити провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, та стягуючи на їх користь з ОСОБА_4 матеріальну шкоду 18169 грн., з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» моральну шкоду 2500 грн., судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка стала наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, настає незалежно від наявності вини в цьому його володільця, то є підстави покладення на ОСОБА_4 обов’язку відшкодувати таку шкоду.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна.

З матеріалів справи, а саме з постанови про припинення кримінальної справи у відношенні померлої особи вбачається, що 30.04.2010 року ОСОБА_5 керуючи мопедом «Ракета» в стані алкогольного сп’яніння, та перевозячи пасажира ОСОБА_7 на 334 км + 800 м автодороги Знаменка-Луганськ-Ізварино, грубо порушив вимоги п.п. 1.3,1.5,2.9 а), 10.1 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем «ЗАЗ 110307 ГБО», державний номер НОМЕР_1 з причепом «ПМЗ 8131» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 В наслідок ДТП водій мопеда ОСОБА_5, а також пасажир ОСОБА_7 смертельно травмовані, водію ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня важкості. В діях водія ОСОБА_4 вини не встановлено, (а.с.2-8)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодується на загальних підставах, а саме: за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.

Відповідно до ч.2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року із змінами № 7 від 08.07.1994 року, № 11 від 30.09.1994 року, № 15 від 25.05.1998 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов’язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом,- тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли інше не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Відповідно дослідженої постанови слідчого ВВС відділу по ДТП СУ МУМВС України від 23.06.2010 року встановлено, що порушення ОСОБА_5 п.п. 1.3,1.5,2.9 а),10.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв’язку з наслідками ДТП.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_5 виявлено : в крові -2,31 %, в сечі -2,84 % етилового спирту, що відноситься до середнього ступеню алкогольного сп’яніння. Кримінальну справу відносно померлого ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст.. 291 КК України закрито на підставі п.8 ст.6 КПК України, (а.с.7)

Таким чином, оскільки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, керував транспортним засобом знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, як учасник дорожнього руху повинен усвідомлювати наслідки своїх дій, а тому, при зазначених вище обставинах відшкодування шкоди позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 з боку ОСОБА_4 не є виправданим.

Згідно полісу ВС5457521 обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За таких обставин, колегія судців вважає необхідним рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року, яким з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнуто 18169 грн. матеріальної шкоди, з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» 2500 грн. моральної шкоди, вирішено питання щодо стягнення судових витрат - скасувати в цілому.

Постановити нове рішення, яким ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Керуючись,ст.ст. 209,218,303,307, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4, Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді