Справа № 22ц-6608/06 Головуючий у суді 1 інстанції: Максименко О.І.
Категорія 23 Доповідач: Перцова В.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 і просила стягнути з нього на її користь 23139,78 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. - на відшкодування моральної шкоди та понесені витрати на експертизу, оплату держмита та інформаційно-технічного збору, посилаючись на те, що з вини відповідача відбулося ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль, яким вона керувала на підставі довіреності.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 вересня 2006 року, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 23139 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження та судові витрати.
ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати зазначене рішення з тих підстав, що суд не дав належної оцінки доказам, безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення експертизи, допустив порушення норм процесуального права.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 10 грудня 2005 року з вини відповідача, який керував автомобілем "Хонда Цивік" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль "Ніссан Санні" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким, на підставі довіреності власника автомобіля ОСОБА_3, керувала позивачка.
Вина відповідача встановлена постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2005 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху при зазначеному ДТП.
Згідно висновку авто-товарознавчого дослідження спеціаліста НОМЕР_3 від 30 грудня 2005 року розмір матеріальної шкоди з урахуванням втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля становить 23139 грн. 78 коп.
В результаті ДТП і пошкодження майна, яке перебувало у її володінні, позивачка пережила великий емоційний струс, зазнала душевних переживань, перебувала в стані емоційного напруження.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що районний суд обгрунтовано, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1188 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивачки вищезазначену суму матеріальної шкоди і відшкодування моральної шкоди.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд розглянув справу з участю неналежної позивачки, яка не є власником автомобіля, і її представників, є безпідставними, оскільки, автомобіль було пошкоджено у період, коли він перебував у володінні позивачки на підставі довіреності, виданої їй власником автомобіля. Згідно ст. З96 ЦК України, права володільця майна захищаються так же, як і права власника, тому позивачка мала право пред'явити позов про відшкодування шкоди від свого імені і в своїх інтересах. Допущені в довіреності технічні помилки не можуть бути підставою для відмови в захисті її прав.
Посилання на безпідставність у відмові призначення судової авто-технічної експертизи з питань встановлення причин і винної особи в ДТП, є необгрунтованими, так як ці обставини встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення у відношенні відповідача, яка, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи про неправильне визначення розміру матеріальної шкоди і про те, що суд не вирішив питання про передачу відповідачу зіпсованих запасних частин, оскільки, стягнення на відшкодування шкоди вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, відповідає вимогам ст. 1192 ЦК України, представник відповідача в судовому засіданні висловлював незгоду з визначеною вартістю цих робіт і говорив про доцільність проведення товарознавчої експертизи, але клопотання про проведення такої експертизи в установленому законом порядку не заявляв, проти закінчення судового розгляду без проведення такої експертизи не заперечував; питання про передачу відповідачу запасних частин пошкодженого автомобіля він також не ставив; це питання могло бути вирішено шляхом ухвалення судом додаткового рішення.
Безпідставними є і доводи відповідача про недоведеність позивачкою спричинення їй моральної шкоди, так як про наявність моральних переживань внаслідок ДТП і пошкодження майна зазначила сама позивачка в позовній заяві; факти ДТП і пошкодження автомобіля ніким не заперечуються.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що районний суд без достатніх підстав стягнув відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. і вважає за необхідне зменшити цей розмір до 1000 грн., врахувавши характер і ступінь спричинених позивачці моральних страждань.
Крім того, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув на користь позивачки витрати на авто-товарознавче дослідження, оскільки ці витрати несла не вона.
Тому, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду, в частині стягнення моральної шкоди змінити, зменшивши його розмір, в частині стягнення витрат на авто-товарознавче дослідження - скасувати і відмовити в цій частині позовних вимог, а в решті - рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст.307,308,309 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 вересня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, зменшивши її розмір з 5000 грн. до 1000 (однієї тисячі) гривень; в частині стягнення витрат по проведенню авто-товарознавчого дослідження в сумі 400 грн. - скасувати і в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення цих витрат відмовити.
В решті рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути
оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з
цього часу.