Справа № 2-2129/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011 року

Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого Мички Б.Р.

при секретарі Трілі Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача –ОСОБА_2, 1974р.н. аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 30.01.2001р.н. та ОСОБА_4, 20.06.2002р.н. в твердій грошовій сумі по 1000грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання даної заяви і до досягнення ними повноліття. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що з 24 липня 1999 року перебувала з відповідачем в шлюбі, 12 червня 2003 року шлюб між ними розірвано у відділі РАГС Галицького районного управління юстиції м.Львова. За час подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, 30.01.2001р.н. та ОСОБА_4, 20.06.2002р.н.. Після розірвання шлюбу відповідач з нею та дітьми не проживає, протягом восьми років жодного разу не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей, не телефонував, не цікавився їх фізичним і моральним станом. Діти потребують нормального харчування, одягу, шкільного обладнання, відвідують літературно-журналістський гурток, скаутську організацію «Пласт», вивчають англійську мову, ОСОБА_3 має проблеми із зором та потребує постійного лікування та медичного контролю, що потребує значних коштів. Діти також бажають відвідувати плавання та спортивну секцію айкідо, але їй не вистачає на це коштів. У добровільному порядку відповідач відмовився матеріально допомагати дітям. Дітей від іншого шлюбу у відповідача немає, непрацездатних батьків, які перебувають на його утриманні також немає, стягнення за виконавчими листами не проводиться.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні до змісту позовних вимог. Додатково зазначила, що матір'ю відповідача, якщо і надавались якісь кошти на утримання дітей, то двічі-тричі на рік по 400-500грн.

Відповідач та його представник в судове засідання з'явилися, позов визнали частково, відповідач пояснив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей, однак не в такому розмірі, як просить позивач. Просить стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 300грн. на кожну дитину. В обґрунтування покликається на своє скрутне матеріальне становище, оскільки не працює, живе на випадкові заробітки та його середньомісячний заробіток становить 900-1200грн.. Просить врахувати його стан здоров'я - хворіє псоріазом, проживає з матір'ю, якій потрібна допомога та догляд, оскільки їй 62 роки та вона також хворіє, перебуває на диспансерному обліку. Стверджує, що протягом останніх чотирьох років по можливості передає дітям матеріальну допомогу через свою матір по 400-500грн. щомісяця, а також надавав кошти на лікування сина.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов’язків і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Судом встановлено, що з 24 липня 1999 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 12 червня 2003 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим ВРАГС Галицького РУЮ у м.Львові (а.с.6). В даному шлюбі мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 30.01.2001р.н. та ОСОБА_4, 20.06.2002р.н.(а.с.7).

Як вбачається з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачем, яке несе усі витрати по утриманню дітей. Покликання відповідача на те, що протягом останніх чотирьох років допомога на утримання дітей ним надавалась, підтверджується лише квитанціями про грошовий переказ на 200грн. та 300грн.

Крім цієї дитини інших утриманців у відповідача немає, стягнення за виконавчими документами не проводиться, що сторонами не оспорюється. Як вбачається з тверджень відповідача, він не має постійного місця роботи, однак його середньомісячний заробіток становить 900-1200грн.

Відповідач хворіє на псоріаз стаціонарної стадії, що підтверджується довідкою лікаря (а.с.17).

Можливість для відповідача сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі по 1000грн. на кожну дитину щомісячно, позивачкою не доведена.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів підлягають до задоволення частково, а саме, слід визначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 15.09.2011р. і до досягнення дітьми повноліття, що на даний час відповідатиме половині суми необхідної для забезпечення потреб неповнолітніх ОСОБА_3, 30.01.2001р.н. та ОСОБА_4, 20.06.2002р.н.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з другої сторони понесенні нею і документально підтверджені витрати.

В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача.

Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судових витрат звільнена законом. Таким чином з відповідача потрібно стягнути 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в дохід держави.

На підставі ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, та керуючись ст.ст. 1, 10, 60, 74, 88, 209, 212-215, 218, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, 1974р.н. в користь ОСОБА_1, 1978р.н. аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 30.01.2001р.н. та ОСОБА_4, 20.06.2002р.н. в твердій грошовій сумі в розмірі по 450грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 15.09.2011р. і до досягнення ними повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з відповідача судовий збір в сумі –51 грн. та 120 грн. –кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в дохід держави.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.