Справа № 2а-12
2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2009 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Леонідової О.В.
при секретарі Лагоді Л.Б.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Широке адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити виплату підвищення пенсії за віком як дитині війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач в лютому 2009р. звернулась до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що вона має статус «дитина війни», однак відповідач не підвищує їй пенсію згідно закону, змінивши та уточнивши позовні вимоги просила поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов`язати перерахувати та виплатити пенсію як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. (а.с. 44). В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених в позові.
Відповідач проти позову заперечує, надав листа про розгляд 15.07.2009р. справи без їх участі (а.с. 49). Виступаючи в попередніх судових засіданнях, представник відповідача підтримала письмові заперечення (а.с. 18-20), стверджуючи, що для підвищення пенсії дітям війни не можна застосовувати норми ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, посилаючись на Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ОСОБА_2 КМУ від 28.05.2008р. № 530, відсутність бюджетних асигнувань, на пропущення позивачем встановленого ст. 99 КАСУ строку для звернення до адміністративного суду, просила суд відмовити в позові.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 народилась 15 липня 1934 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України № 2195-1У “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року , та має статус “дитини війни” що підтверджується посвідченням (а.с. 5-6).
Згідно ст. 6 Закону України № 2195-1У дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-1У. Законом України від 22 березня 2006р. № 3367-1У “Про внесення змін до ЗУ “Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни та виключено п. 17 ст. 77 зазначеного закону, ці зміни набули чинності з 2 квітня 2006 року, тобто відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений ОСОБА_3 України погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
ОСОБА_3 Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії “дітям війни”, що у свою чергу виключало можливість її збільшення.
Вимоги про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 році не грунтуються на законі, крім того, позивач, змінивши і уточнивши позовні вимоги, виключила вимоги про здійснення перерахунку підвищення пенсії за 2006 рік, просить за період з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. та за період з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р.що є правом позивача згідно ст. 51 КАСУ.
Щодо вимог по виплатам за 2007 рік слід зазначити, що дію ст. 6 Закону України № 2195-1У на 2007 р. було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року “Про державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 9-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195-1У.
Отже, відповідач повинний був зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007р. відсутні, позивач не просить про перерахунок за період з січня по 9 липня 2007р.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, суд вважає, що для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком, тому заперечення відповідача з цього приводу не приймаються судом.
Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п`ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Отже, відповідач повинен був підвищити пенсію, починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:
- за липень – (( 406 грн. + 1 %) х 30%) : 31 х 23 дня = 91, 27 грн.,
• - за серпень-вересень (( 406 грн. + 1%) х 30%) х 2 міс. = 123, 02 х 2 = 246, 04 грн.,
• - за жовтень – грудень (( 411 грн. + 1%) х 30 % х 3 міс. = 124, 53 х 3 міс = 373, 59 грн.
Всього за 2007 рік необхідно було донарахувати 710, 90 грн.
Щодо вимог по виплатам за 2008 рік суд вважає, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України № 2195-1У викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни…”, що відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” становить підвищення на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008р. були відсутні, оскільки позивачу пенсія сплачувалась у збільшеному розмірі у січні – березні 2008р. на 47 грн., а в квітні – на 48, 10 грн. щомісячно (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Підстави для перерахунку за період з січня по 22 травня 2008р. відсутні, позивач не просить проводити перерахунок за цей період.
Однак Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо викладення положень ст. 6 Закону України № 2195-1У в новій редакції.
Ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений в наступному розмірі: з 1 січня – 470 грн, з 1 квітня – 482 грн, з 1 жовтня – 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 22 травня по 31 грудня 2008 р. в наступних розмірах:
• - травень – (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46, 55 грн.,
• - червень – 481 грн. х 30% = 144, 3 грн.,
• - липень-вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6 х 3 = 433, 8 грн.,
• - жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 149,40 х 3 = 448, 2 грн.
Всього за 2008 рік необхідно було донарахувати 1072, 85 грн.
Із наданих суду розпоряджень та довідок слідує, що в 2007р. взагалі позивачеві не підвищувалась пенсія як дитині війни, в 2008р. проводилось підвищення в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 28-43, 50), отже позовні вимоги про визнання бездіяльністі відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії позивачеві згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. та за період з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. в розмірі 30 відсотків пенсії за віком неправомірною та зобов`язання відповідача здійснити зазначений перерахунок та виплату є обгрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача про відсутність коштів в бюджеті на виплату підвищення пенсії дітям війни судом не приймаються до уваги, так як реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Неправомірним є застосування в 2008р. відповідачем ОСОБА_2 КМУ від 28.05.2008р. № 530, так як з 22.05.2008р. відновлена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, закон має вищу юридичну силу.
Щодо заяви відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.
Ст. 99 КАСУ передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, відповідно до ст. 100 КАСУ якщо суд визнає причину пропущення звернення до адміністративного суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому цим Кодексом. Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що позивач повинна була дізнатися про свої права з моменту офіційного опублікування вищезазначених нормативних актів, однак поважною причиною пропуску строку для звернення до суду є хвороба позивача, про що вона зазначає в своїй заяві та підтверджує відповідною довідкою (а.с. 16, 45). Суд вважає, що строк пропущений позивачем з поважної причини, справа вирішується в порядку, встановленому КАСУ. Крім того, ч. 2 ст. 87 Закону України “Про пенсійне забезбечення” передбачено, що сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, судові витрати позивач просить віднести на її рахунок, що є її правом (а.с. 44).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 28.05.2008р. № 530, керуючись ст.ст. 11, 71, 11, 71, 86, 159, 161, 167 КАСУ,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити виплату підвищення пенсії за віком як дитині війни задовольнити.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. та за період з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. в розмірі 30 відсотків пенсії за віком – неправомірними.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей войни” та ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за період з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р.та в період з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
ОСОБА_2 може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 22.07.2009р.
Суддя: