Справа № 2-1926/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2011року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

           при секретарі Трілі Б.І., Назарко О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунальної 4-тої міської поліклініки про скасування дисциплінарного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунальної 4-ої міської поліклініки про скасування дисциплінарного стягнення, у вигляді догани. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що наказом головного лікаря відповідача №153-к від 22.07.2011 року йому оголошено догану за порушення п.1.9. "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 року №455 та п.п. 5.1.4, 5.1.5, 5.1.9 "Положення про експертизу тимчасової непрацездатності", затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 року №189. Оскільки в даному наказі про винесення йому дисциплінарного стягнення не наведено жодного обґрунтування у чому конкретно проявилося порушення з його боку вказаних нормативних документів, а такі ним при видачі листків непрацездатності громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не порушувалися, вважає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення є протиправним та незаконним. Просить суд скасувати винесену йому догану.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам позовної заяви. Просить позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, просять в його задоволенні відмовити. Вважають, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено адміністрацією правомірно. Факт порушення позивачем вимог трудової дисципліни, знайшов своє підтвердження в результаті здійсненої комісією, утвореною УОЗ ЛМР, перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2 Відповідачем дотримано порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема отримано згоду первинної профспілкової організації на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у вигляді оголошення йому догани.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом головного лікаря Комунальної 4-ої міської поліклініки від 22.07.2011 року №153-к лікарю терапевту профілактично-діагностичного відділення ОСОБА_1 винесено догану за порушення п.1.9. "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 року №455 та п.п. 5.1.4, 5.1.5, 5.1.9 "Положення про експертизу тимчасової непрацездатності", затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 року №189.

Як вбачається зі змісту даного наказу, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, були дані перевірки комісії УОЗ ЛМР щодо обґрунтованості видачі листків непрацездатності громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2

Згідно довідки про перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, складеною комісією, утвореною наказом УОЗ ЛМР від 21.06.2011 року №р-240, вбачається, що листки непрацездатності №750824 від 22.11.2010 року ОСОБА_3В, №607235 від 14.12.2010 року ОСОБА_2 та №629972 від 01.02.2011 року ОСОБА_2 згідно представленої медичної документації видані обґрунтовано. При експертній оцінці представленої медичної документації, виявлено наступні зауваження: відсутні оформлені дозволи головного лікаря на обслуговування у 4 КМП, у зв’язку з відсутністю у пацієнтів прописки в районі обслуговування; лікування захворювань органів дихання проводилось згідно протоколів надання меддопомоги пуль монологічним хворим (наказ №128), але при закритті л/н контрольне рентгенообстеження не проводилось; відсутні рекомендації про подальший диспансерний облік по місцю проживання та не оформлено відповідні витяги з амбулаторної карти; в день закриття л/н не вказано об’єктивний стан хворого та подальші трудові та медичні рекомендації.

Пунктом 4.4. посадової інструкції лікаря терапевта профілактично-діагностичного відділення комунальної 4-ої міської поліклініки м. Львова, з якою позивач ознайомлений 05.07.2007 року, про що свідчить його власноручний підпис, лікар терапевт несе відповідальність за неякісне ведення медичної документації та недостовірність інформації, що вноситься до документації –в межах, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно зі ст.139 КЗпП працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до п.1.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року №455, листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору громадянином лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи, документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються при наявності заяви-клопотання громадянина, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, засвідченої його підписом та печаткою лікувально-профілактичного закладу.

У ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" наведено визначення місця проживання. Так, це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як вбачається з актів, складених 20.07.2001 року директором ЛКП "Хуторівка", за участю мешканців квартир №№ 13, 16, 26 та 29 будинку №1 по вул.Довженка у м.Львові, громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тимчасово, з 1 серпня 2010 року по дату складення актів, проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Медичні карти амбулаторних хворих (форма 025/о) ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заведено відповідачем ОСОБА_3 –22.11.2010 року, а ОСОБА_2 - 20.08.2010 року.

Як встановлено в ході судового розгляду, анкетні дані громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх адреса в медичних картах, заповнювалися не позивачем, а іншими працівниками відповідача.

З пояснюючої записки позивача від 29.06.2011 року вбачається, що йому було відомо, що у зв’язку із ремонтом будинку в смт.Шкло, громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що при видачі листків непрацездатності громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, але на момент видачі їм листків непрацездатності, мали місце проживання на території обслуговування Комунальної 4-ої міської поліклініки, позивачем не були допущені порушення вимог п.1.9. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Як закріплено в п.5.1.4. Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року №189, лікуючий лікар відображає в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого скарги, анамнез, у т. ч. страховий (за останні 12 місяців), дані об'єктивного огляду, додаткових методів обстеження та інше, які є підставою для визначення діагнозу та видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, перелік необхідних лікувальних та оздоровчих заходів, консультацій відповідно до стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, рекомендований режим; номер документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, термін, з якого до якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом, направлення на ЛКК.

Пунктом 5.1.5. цього Положення передбачено, що лікуючий лікар при чергових оглядах хворого в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого відображає динаміку захворювання, обґрунтовує корекцію лікування та призначення додаткових обстежень з урахуванням стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, визначає термін тимчасової непрацездатності та його продовження із зазначенням номера документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, дати, з якої до якої він продовжується, та дати наступного огляду. При відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з якої пацієнт має стати до роботи.

У разі виписки хворого зі стаціонару при відновленні працездатності у виписці з медичної карти стаціонарного хворого (ф.027/о) обов'язково зазначає дату висновку ЛКК (за наявності), лікувальні та трудові рекомендації, дату закриття листка непрацездатності, дату, з якої необхідно стати до роботи, номери документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Якщо хворий продовжує хворіти, у виписці зазначає дату явки на прийом до лікаря поліклініки, обґрунтовує продовження листка непрацездатності та направлення на амбулаторне лікування після виписки хворого зі стаціонару.

Згідно з п.5.1.9. лікуючий лікар надає медичні рекомендації щодо подальшого лікування, працевлаштування, дієтичного харчування, санаторно-курортного лікування тощо.

Виходячи з аналізу норм Положення про експертизу тимчасової непрацездатності положень, витяг надається лише з медичної карти стаціонарного хворого (п.5.2.8. Положення).

Аналогічні положення містяться і в п.2.9. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Згаданими положеннями Інструкції, також не передбачено внесення лікуючим лікарем до медичної карти амбулаторного хворого рекомендацій про подальший диспансерний облік по місцю проживання.

Положення наказу МОЗ України від 19 березня 2007 року №128, яким затверджено клінічні протоколи надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія" не передбачено обв’язку лікуючого лікаря проводити контрольне рентгенообстеження, при закритті листків непрацездатності.

Суд також не погоджується з доводами представників відповідача, що такий обов’язком покладено на позивача методичними рекомендаціями "Негоспітальна та нозокоміальна (госпітальна) пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика,антибактеріальна терапія", оскільки в даний рекомендаціях також відсутні покликання на обов’язкове проведення рентгенографії органів грудної клітки, при закритті листка непрацездатності.

Також, як вбачається з довідки про перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності ОСОБА_3, ОСОБА_2, комісією не встановлено, що позивачем, під час заповнення медичної документації даних пацієнтів, були порушені вимоги згаданих методичних рекомендацій.

Лікуючий лікар, при відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з якої пацієнт має стати до роботи (п.5.1.5. Положення).

Як встановлено судом, та вбачається з даних, які містяться в медичних картах пацієнтів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, до них позивачем внесено записи про номер листків непрацездатності, дату з якої вони повинні стати до роботи, а також дані клінічного огляду –"Скарг немає. Стан задовільний. Здоровий".

Як вбачається з письмового пояснення позивача, що по закінченню лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були визнані здоровими, та могли приступити до роботи, якою вони займались до хвороби, не потребували переводу на іншу або легшу роботу.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що при оформленні медичної документації пацієнтам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, позивачем не було допущено порушення вимог п.п. 5.1.4., 5.1.5. та 5.1.9. Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, а відтак, не знайшли свого підтвердження в цій частині висновки, зроблені комісією, яка здійснювала перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності згаданим громадянам.

Суд погоджується з висновками комісії, що листки непрацездатності цим громадянам, позивачем були видані обґрунтовано.

Відповідно до п.5.2.8. Положення, завідувач профільного відділення контролює правильність оформлення медичної облікової документації. А згідно з положеннями Розділу 5.4. Положення, Заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН забезпечує постійний контроль і перевірку щодо дотримання лікарями закладу охорони здоров'я діючого законодавства, інших нормативно-правових документів з ЕТН, зокрема шляхом проведення експертизи якості первинної медичної облікової документації на різних рівнях експертизи і в різні терміни тимчасової непрацездатності та за результатом проведеного лікування з оцінкою ефективності лікувально-діагностичного процесу, та надає пропозиції керівництву закладу охорони здоров'я щодо притягнення до відповідальності медичних працівників, які порушили порядок видачі, продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, та оформлення медичної облікової документації.

Судом встановлено, що до моменту здійснення комісією УОЗ ЛМР перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності гр. гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як завідувачем лікувально-діагностичного відділення та заступником головного лікаря з ЕТН, не було виявлено жодних порушень з боку позивача при оформленні медичної документації, зокрема гр.гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Частиною 2 ст.252 КЗпП України визначено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Аналогічне положення міститься і в ст.41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Згідно витягу з протоколу конференції первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої міської поліклініки м.Львова Профспілки працівників охорони здоров’я України від 06.09.2011 року, головою первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої міської поліклініки м.Львова Профспілки працівників охорони здоров’я України обрано ОСОБА_4.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, станом на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, сам останній був керівником (головою) первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої міської поліклініки м. Львова Профспілки працівників охорони здоров’я України.

У зв’язку із чим, на нього поширювалися гарантії, передбачені ст.252 КЗпП України та ст.41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Як вбачається з наказу про винесення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1, до моменту його видання, адміністрацією було отримано згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності голови первинної профспілкової організації ОСОБА_1 (рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої міської поліклініки профспілки працівників охорони здоров’я України від 19.07.2011 року).

Згідно протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої міської поліклініки м.Львова Профспілки працівників охорони здоров’я України, яке відбулося 19.07.2011 року, до порядку денного були включені питання про розгляд скарги в.о. головного лікаря про відмову ОСОБА_1 повідомити адміністрацію про рішення профкому від 18.07.2011 року №945, розгляд подання в.о. головного лікаря про притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності від 19.07.2011 року №949, та про довіру голові профспілки ОСОБА_1

Із журналу вхідних документів, первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої міської поліклініки м.Львова Профспілки працівників охорони здоров’я України вбачається, що до профспілки 14.07.2011 року (№з/п 3) надійшло подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови первинної профспілкової організації ОСОБА_1 №931, з поміткою, як таке, що не підписане головним лікарем, цього ж дня, (№з/п 4) надійшло подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови первинної профспілкової організації ОСОБА_1 №932, а 18.07.2011 року –скарга про відмову голови ППО ОСОБА_1 повідомити про рішення профкому від 15.07.2011 року (№з/п 5).

Відомостей про надходження та реєстрацію подання в.о. головно лікаря про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 №949 від 19.07.2011 року, вказаний журнал не містить.

Будучи допитані в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що засідання профкому відбулося 15.07.2011 року, на якому були задоволені подання адміністрації №931 та №932 від 13.07.2011 року. Проте протокол не був підписаний ОСОБА_1

У зв’язку із чим, 19.07.2011 року відбулося ще одне засідання профкому, на якому розглядалися питання, включенні до порядку денного.

Жоден із свідків не міг чітко пригадати, ким і коли, позивача було повідомлено про це засідання та порядок денний, а також чи було йому вручено скаргу від 18.07.2011 року №945 та подання від 19.07.2011 року №949.

Проте, чітко вказали суду, що позивач на засіданні профспілки 19.07.2011 року не був присутній.

Також надали суду взаємовиключні покази щодо того, які саме документи розглядалися на засіданні, котре відбулося 19.07.2011 року.

На думку суду, неналежне повідомлення позивача про час та місце засідання профспілки (яке відбулося 19.07.2011 року) та надання можливості ознайомить з документами порядку денного, є порушенням його прав, передбачених Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", зокрема в частині, що він як голова первинної профспілкової організації на той час, повинен був бути ознайомлений як з документами порядку денного, так із відомостями про час та місце проведення засідання.

Відсутність заяви позивача про можливість проведення засідання, без його участі, та без наявності доказів його повідомлення про таке засідання, не давало профспілці право на його проведення, а покладало обов’язок відкласти засідання.

У зв’язку із чим, суд приходить до переконання, що отриману адміністрацією згоду, за вказаних обставин, не можна визнати законною.

Оскільки у відповідача не діє самостійна (належно легалізована) профспілка, а первинна профспілкова організація, яка входить до складу вищестоящої профспілки працівників охорони здоров’я України, виборний орган якої є вищестоящим, і саме він повинен вирішувати питання про надання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника (голови) первинної профспілкової організації.

Відповідачем не надано доказів звернення з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, до виборного органу вищестоящої профспілкової організації, та отримання згоди цієї організації на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

Враховуючи імперативні приписи наведених вище статей законодавства, за якими згода відповідного органу має бути лише попередньою, з огляду на відсутність такої згоди належного органу профспілкової організації, суд може брати до уваги лише таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.

У зв’язку із чим, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме не отримано згоду на це належного суб’єкта.

Наведене також є підставою для висновку про незаконність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення йому догани.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності незаконно. Відтак, винесене йому дисциплінарне стягнення у вигляді догани підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 94 грн. 10 коп.

На підставі ст.ст. 139, 147, 252 КЗпП України, Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року №455, Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року №189, наказу МОЗ України від 19 березня 2007 року №128, ст.41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст.ст. 2, 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212 - 216, 218 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 задоволити. Скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене на лікаря терапевта профілактично-діагностичного відділення ОСОБА_1, наказом головного лікаря Комунальної 4-ої міської поліклініки №153-к від 22.07.2011 року.

          Стягнути з Комунальної 4-ої міської поліклініки в користь держави 94 грн. 10 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів після його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом 10 днів з часу отримання його копії.

Головуючий

Рішення є оригіналом, виготовлено в одному примірнику, зберігається у цивільній справі №2-1926/11