ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/16706.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Раум Концепт»

про стягнення 63 789, 96 грн.

                                                                                                                 Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Гончарук А.С.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 63 789, 96 грн. за договором суборенди від 01.10.08 р. № 1/А-0511, з яких: 47 963, 83 грн. основного боргу та 15 826, 13 грн. –штрафних санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.03.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи, представник позивача подав уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за суборенду приміщення за період з 01.12.2008 р. до 28.02.2009 р. у розмірі 42 726, 58 грн., заборгованість по компенсації за комунальні послуги та експлуатаційні витрати за період з 01.11.2008 р. до 31.01.2009 р. у розмірі 5 201, 25 грн., пеню за прострочення плати за суборенду у грудні 2008 року та січні 2009 року у розмірі 896, 86 грн., штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по сплаті гарантійної суми, сплаті за суборенду за період з жовтня 2008 року до січня 2009 року включно, сплаті компенсації за комунальні послуги та експлуатаційні витрати у листопаді 2008 року у розмірі 15 499, 86 грн., інфляційні втрати за прострочення плати за суборенду приміщення у грудні 2008 року у розмірі 371, 47 грн. та три відсотки річних за прострочення плати за суборенду приміщення у грудні 2008 року та у січні 2009 року у розмірі 112, 11 грн. Зазначені уточнення було прийнято судом до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез’явлення у судове засідання представника відповідача, неналежне  виконання ним вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду в черговий раз не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Раум Концепт»укладено договір суборенди № 1/А-0511, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 59, 96 кв.м., а саме частину будівлі ТЦ на 1-му поверсі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9.

Факт виконання позивачем свого зобов’язання за договором щодо передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі приміщення в суборенду від 01.10.2008 р. (копія –у матеріалах справи).

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до закінчення строку суборенди; строк суборенди складає 364 календарних днів –з дати підписання акту.

Згідно з положеннями п. 5.1. договору відповідач зобов’язаний вносити плату за користування об’єктом суборенди в розмірах та у строки, обумовлені даним договором та розраховується за формулою, зазначеною в додатку, що є невід’ємною частиною договру.

          Відповідно до п 5.2. договору плата за суборенду об’єкта суборенди нараховується з дати підписання акту прийому-передачі і до закінчення строку суборенди.

          Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. договору встановлено, що суборендар повинен протягом 5-ти календарних днів з дати підписання цього договору перерахувати орендарю плату за суборенду за одномісячний період. Зазначений платіж є платою за суборенду за перший місяць. Крім того, разом з вищевказаною платою за суборенду, відповідач зобов’язаний протягом 5-ти календарних днів від дати набуття чинності цим договором перерахувати додаткову суму, що дорівнює платі за суборенду за один місяць в якості попередньої оплати можливих збитків і додаткових витрат.

          Згідно з пп. 5.3.4. п. 5.3. договору, починаючи з другого місяця, плата за суборенду за кожний наступний місяць перераховується суборендарем орендарю авансовим платежем не пізніше 10-го числа місяця, що передує оплатному. При цьому, рахунки повинні бути виставлені орендарем до 5-го числа такого місяця.  

Разом з тим, зазначеним пунктом передбачено, що суборендар зобов’язаний сплачувати плату за суборенду не пізніше строку, зазначеного в договорі, незалежно від факту одержання ним зазначених рахунків. При неотриманні суборендарем зазначених рахунків, плата за суборенду розраховується суборендарем самостійно відповідно до формули, зазначеної у додатку № 5 до цього договору.

Позивач стверджує, що відповідач не виконує належним чином свої зобов’язання за договором щодо сплати суборендних платежів, а також щодо компенсації витрат на комунальні послуги, у зв’язку з чим просить стягнути з нього 64 808, 13 грн., що включає в себе основну заборгованість по суборендним та комунальним платежам, а також штрафні санкції за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Раум Концепт» зобов’язань за договором № 1/А-0511 від 01.10.2008 р.  

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1/А-0511 від 01.10.2008 р. щодо сплати суборендних та комунальних платежів, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.  

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, оскільки договір не було розірвано за погодженням сторін, а також його не розірвано і у судовому порядку, останній продовжує діяти до 29.09.2009 р., а отже відповідач зобов’язаний належним чином виконувати свої зобов’язання, передбачені цим договором, зокрема, щодо сплати суборендних платежів та компенсації витрат на комунальні послуги.

За таких обставин суд вважає, що позивачем цілком правомірно заявлено вимоги про стягнення заборгованості по суборендним платежам за грудень 2008 року, а також за січень та лютий 2009 року та по комунальним платежам за листопад та грудень 2008 року та за січень 2009 року.

У відповідності до розрахунку позивача заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Раум Концепт»по суборендним платежам за грудень 2008 року, а також за січень та лютий 2009 року становить 42 726, 58 грн. та по комунальним платежам за листопад та грудень 2008 року та за січень 2009 року –5 201, 25 грн.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми, а також інфляційні втрати за весь час прострочення сплати вищезазначених платежів.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач, на підставі 11.2. договору, просить стягнути з відповідача суму штрафу за несвоєчасне внесення Гарантійної суми, штраф за несвоєчасне внесення орендної плати за жовтень та листопад 2008 року та за невнесення орендної плати за грудень 2008 року, а також за січень та лютий 2009 року.

У відповідності до п. 11.2. договору у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати будь-яких платежів, обов’язок по сплаті яких покладений на відповідача за цим договором, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.  

Крім того, підпунктами 11.2.1.1, 11.2.1.2. пункту 11.2. договору встановлено, що крім пені, зазначеної у п. 11.2. цього договору, до відповідача застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошового зобов’язання: якщо період прострочення перевищує 10 календарних днів, то відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від простроченої суми грошового зобов’язання; якщо період прострочення перевищує 20 календарних днів, то крім штрафу, передбаченого у п. 11.2.1.1., відповідач додатково зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від простроченої суми грошового зобов’язання;

Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем було допущено прострочення виконання зобов’язання щодо сплати гарантійного платежу та суборендних платежів, суд вважає вимоги позивача про стягнення штрафу на підставі п. 11.2. договору цілком правомірними та такими, що підлягають задоволенню судом.

У відповідності до розрахунку позивача сума штрафу за несвоєчасне внесення Гарантійної суми становить 3 248 88 грн., загальна сума штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати за жовтень та листопад 2008 року та за невнесення орендної плати за грудень 2008 року, а також за січень та лютий 2009 року становить 11 733, 51 грн., пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання –896, 86 грн., 3% річних –112, 11 грн., інфляційні нарахування –371, 74 грн.

Розрахунки, надані позивачем, перевірено судом та відповідають положенням чинного законодавства України.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 11.2. договору за прострочення виконання зобов’язання щодо компенсації витрат на комунальні послуги та експлуатаційні витрати за листопад 2008 року задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з п. 5.4. договору суборендар, крім платежів по суборенді, повинен  компенсувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергію, опалення, водопостачання тощо)та витрати на комунальні послуги, які споживають відвідувачі в місцях загального користування. Така компенсація здійснюється суборендарем не пізніше 15-го числа кожного місяця за попередній у відповідності з рахунком орендаря, до якого  додається відповідний розрахунок.

Проте, враховуючи, що рахунки на сплату комунальних послуг на юридичну адресу відповідача було надіслано разом з позовною заявою, тобто 20.02.2009 р., заборгованість у відповідача по компенсації комунальних платежів виникла лише з 15.03.2009 р.

Разом з тим суд відзначає, що позивач нараховує штраф до дати складання позовної заяви, тобто до 06.02.2009 р.

За таких обставин, оскільки суд не наділений повноваженнями самостійно визначати період нарахування штрафних санкцій, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов’язання щодо компенсації витрат на комунальні послуги та експлуатаційні витрати за листопад 2008 року задоволенню не підлягають.  

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідачем не наведено доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні зобов’язання.

За таких обставин вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Раум Концепт»(03145, м. Київ, вул. Саксаганського, 147/5, код ЄДРПОУ 33500918) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(01004, м. Київ, Бессарабська пл., 7, літ «А», код ЄДРПОУ 34980402) заборгованість за суборенду приміщення у розмірі 42 726, 58 (сорок сім тисяч сімсот двадцять шість грн. 58 коп.) грн., заборгованість по комунальним платежам у розмірі 5 201, 25 (п’ять тисяч двісті одна грн. 25 коп.) грн., штраф за несвоєчасне внесення Гарантійної суми у розмірі 3 248 88 (три тисячі двісті сорок вісім грн. 88 коп.) грн., штраф за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 11 733, 51 (одинадцять тисяч сімсот тридцять три грн. 51 коп.) грн., 896, 86 (вісімсот дев’яносто шість грн. 86 коп.) грн. –пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, 112, 11 (сто дванадцять грн. 11 коп.) грн. –3% річних, інфляційні нарахування у розмірі 371, 74 (триста сімдесят одна грн. 74 коп.) грн., 642, 91 (шістсот сорок дві грн. 91 коп.) грн. державного мита та 117, 06 (сто сімнадцять грн. 06 коп.) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Пригунова А.Б.