Справа № 2-406/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2012року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

при секретарі Трілі Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, треті особи Львівське комунальне підприємство «Новий Львів», профком ПАТ НВК «Полярон», орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням, видачу ордера на житлове приміщення та укладення договору найму житлового приміщення, зустрічним позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, виконавчий комітет Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Новий Львів», ПАТ НВК «Полярон», профком ПАТ НВК «Полярон», про виселення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею та її донькою –ОСОБА_1 ОСОБА_3 право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради видати їй ордер на це житлове приміщення, а Львівське комунальне підприємство «Новий Львів»укласти з нею договір найму житлової площі. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 04 вересня 1987 року ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. 31 травня 1997 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 та починаючи з 1997 року почала постійно проживати без реєстрації в квартирі АДРЕСА_1. 28 лютого 2010 року її чоловік після тяжкої хвороби помер. Вона та її донька ОСОБА_5, 17.03.2009р.н., залишились проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачують комунальні платежі. 12 травня 2010 року вона звернулась до голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради з приводу реєстрації її та її доньки за вказаною адресою, однак термін розгляду її звернення необґрунтовано неодноразово відкладався та відповіді вона так і не одержала. У зв'язку з тим, що вона з донькою постійно проживає у спірній квартирі, як члени сім'ї наймача, сплачує комунальні послуги, вважає, що на підставі ст.64 ЖК України набула права користування цією квартирою після смерті чоловіка, оскільки іншого житла немає.

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради подала зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Новий Львів», ПАТ НВК «Полярон», профком ПАТ НВК «Полярон», про виселення, який прийнятий до спільного розгляду з первісним, в якому просить виселити ОСОБА_1 та малолітню ОСОБА_6 з кімнати №324 гуртожитку на вулиці Угорській, 2 у м.Львові. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що на обслуговуванні ЛКП «Новий Львів»знаходиться будинок №2 по вулиці Угорській у м.Львові. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09 березня 2007 року №139 «Про надання гуртожитку для проживання сімей на вулиці Угорській, 2 статусу житлового будинку і передача його у власність територіальної громади міста Львова»вказаному будинку надано статус житлового. Ухвалою Львівської міської ради від 29.03.2007р. №721 «Про прийняття у власність територіальної громади м.Львова відомчого житлового будинку №2 на вулиці Угорській від виробничого об'єднання «Полярон»будинок №2 на вулиці Угорській у м.Львові прийнятий у власність територіальної громади м.Львова. ЛКП «Новий Львів»спільно з ініціативною групою мешканців проведено обстеження кімнати №324 по вулиці Угорській, 2 у м.Львові та встановлено, що у вказаній кімнаті зареєстрованих немає, однак без реєстрації проживають ОСОБА_7 та малолітня ОСОБА_5. З 04 березня 1987 року у спірній кімнаті був зареєстрований ОСОБА_8, який 28 лютого 2010 року помер та знятий з реєстрації. З відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2-М.М. договір найму житлового приміщення не укладався та ордер не видався.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник за первісним позовом, відповідно відповідач та її представник за зустрічним позовом, первісний позов підтримали, надавши пояснення, аналогічні викладеним у фабулі первісної позовної заяви, щодо зустрічного позову заперечили з підстав викладених у первісному позові. Позивач додатково пояснила, що кімнатам колишнього гуртожитку, які знаходяться в лівій стороні будинку присвоєні квартирні номери, їх ж кімнаті, яка знаходиться в правій стороні будинку квартирного номеру не присвоєно, що позбавило її чоловіка можливості захистити її та дитини права на проживання та реєстрацію у вказаному будинку. Окрім цього, вважає, що зустрічний позов до задоволення не підлягає, оскільки членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення та одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними не може бути виселено без надання іншого житлового приміщення.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні первісний позов заперечила, зустрічний підтримала в повному обсязі, пояснила, що відповідачі не мають жодних правових підстав проживати у спірній кімнаті, а тому у відповідності до вимог ст.116 ЖК УРСР підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення. Просить відмовити в задоволенні первісного позову з підстав, викладених у зустрічному, та, відповідно, задоволити зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в судовому засіданні первісний позов заперечила, зустрічний підтримала в повному обсязі.

Представник третьої особи за первісним позовом органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні первісний позов підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи ЛКП «Новий Львів»в судовому засіданні первісний позов заперечила, зустрічний підтримала в повному обсязі.

Представник третьої особи за зустрічним позовом виконавчого комітету Львівської міської ради в судовому засіданні зустрічний позов підтримала в повному обсязі.

Представник третьої особи за зустрічним позовом ПАТ НВК «Полярон»в судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи профкому ПАТ НВК «Полярон»в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності за наявних у справі достатніх доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що в позовних вимогах ОСОБА_1 слід відмовити, а позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 цього ж Кодексу кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що будинок №2 по вулиці Угорській у м.Львові до 29 березня 2007 року використовувався як гуртожиток і мешканці реєструвалися у ньому як проживаючі на ліжко-місці.

Як вбачається із довідки з місця проживання про склад сім’ї і прописку №1488 від 28.10.2010р. та №666 від 13.02.2012р. у кімнаті гуртожитку №324 вказаного будинку зареєстрованих осіб немає, мешканець ОСОБА_4, який був зареєстрований в гуртожитку з 04.03.1987року, помер 28 лютого 2010 року та 29 жовтня 2010 року знятий з реєстрації (а.с.44, 222).

З актів складених комісією ЛКП „Новий Львів” від 27.02.2009р., 27.04.2009р., 03.03.2010р., 28.10.2010р., 01.02.2011р. вбачається, що у спірній кімнаті без реєстрації починаючи з 1997 року проживала дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_1, а з 2009 року і їх дочка та ОСОБА_2-М.М., 2009р.н., які продовжують проживати в даній кімнаті без реєстрації. (а.с.7, 8, 9, 43, 163).

Відповідно до частини 2 ст. 128 ЖК УРСР, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Згідно ст. 129 ЖК УРСР, єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, який видається адміністрацією підприємства, установи, організації, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку .

Згідно п.4 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. №208 гуртожитки підрозділяються на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходиться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); та для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).

З довідки ПАТ НВК «Полярон»№01/36 від 16.03.2012р. вбачається, що 04 березня 1987 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу на ВО «Полярон»та як працівнику йому було надано ліжко-місце в молодіжному гуртожитку по вулиці Угорській, 2 у м.Львові (а.с.227).

А відтак, ОСОБА_4 був поселений в гуртожиток як одинокий громадянин на одне ліжко-місце, а його дружина –ОСОБА_1 зайняла спірне жиле приміщення самоправно, спеціальний ордер на її ім'я не видавася.

На підставі ухвали Львівської міської ради №721 від 29.03.2007р. будинок №2 по вулиці Угорській у м.Львові прийнятий у власність територіальної громади м.Львова від ВО „Полярон” (а.с.49). Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.03.2007р. №139 зі змінами згідно з рішенням від 27.06.2008р. №636 на департамент житлового господарства та інфраструктури покладено обов'язок укласти договори житлового найму з мешканцями, які зареєстровані та проживають у житловому будинку №2 на вулиці Угорській у м. Львові (а.с.50).

Порядок надання жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду регулюється статтею 58 ЖК УРСР, якою визначено, що єдиною підставою для вселення в надане по рішенню про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, житлове приміщення є громадський ордер.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 ЖК УРСР - користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Судом встановлено, що договір найму на кімнату №324 по вулиці Угорській, 2 у м.Львові з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2-М.М. не укладався та громадський ордер таким не видавався.

А відтак, ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2-М.М., 2009р.н. вселились в кімнату гуртожитку №324 по вулиці Угорській, 2 у м.Львові, де ОСОБА_4 було надано ліжко-місце, без жодних на це правових підстав.

Відповідно до ч.3 ст.116 Житлового кодексу України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Враховуючи вище наведене, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 не надала достатнього обґрунтування своєї позиції та її доводи не спростовують докази надані відповідачем за первісним позовом.

Та обставина, що вона являється дружиною та разом з неповнолітньою дитиною проживає в кімнаті гуртожитку, де її чоловікові ОСОБА_4, який помер та знятий з реєстрації, було надано ліжко-місце в гуртожитку, не може бути підставою для визнання за нею права користування житловим приміщенням, видачу ордера на житлове приміщення та укладення договору найму житлового приміщення.

Враховуючи вище зазначені положення закону, а також відсутність ордера на вселення ОСОБА_4 у спірну кімнату №324 по вулиці Угорській, 2 у м.Львові, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом є законними та обґрунтованими, ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_2-М.М., 2009р.н. зайняли спірну кімнату самоправно, а тому підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А відтак, з відповідача островської Г.Мюпідлягають стягненню на користь позивача 37грн. судових витрат та 70,30грн. судових витрат на користь держави.

На підставі ст.ст. 58, 61, 64, 65, 106, 116 ЖК УРСР, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, треті особи Львівське комунальне підприємство «Новий Львів», профком ПАТ НВК «Полярон», орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням, видачу ордера на житлове приміщення та укладення договору найму житлового приміщення - відмовити.

Позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, виконавчий комітет Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Новий Львів», ПАТ НВК «Полярон», профком ПАТ НВК «Полярон», про виселення –задоволити.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_6, 2009р.н. з кімнати №324 гуртожитку на вулиці Угорській, 2 у м.Львові.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради 37грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 70,30грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Головуючий                                                              

Оригінал рішення виготовлено в одному примірнику, який зберігається в справі №2-406/11р.