Судове рішення #5458995
28/173

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  28/173


09.07.09


за позовом          закритого акціонерного товариства «Солді і Ко», м. Київ

до          приватного підприємства «Дніпр –Спец монтаж Інвест», м. Київ

про                    стягнення 10 690,39 грн.


Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання  Цибульський Р.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Погорілець Р.В. за дов. №81 від 10.04.2009

від відповідача: не з’явився


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

         Закрите акціонерне товариство «Солді і Ко»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Дніпр –Спец монтаж Інвест» про стягнення 10 690,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням приватним підприємством  «Дніпр –Спец монтаж Інвест»своїх зобов’язань щодо оплати отриманого від закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»товару в повному обсязі. За невиконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 21,92 грн. та втрати від інфляції в розмірі 39,90 грн.

         Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.05.2009 року.

        Розгляд справи відкладався.

        09.07.2009 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в які відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 39,90 грн.

        Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва  від 25.06.2009 року продовжено строк вирішення спору.

        Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

          Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

  В судовому засіданні 09.07.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :


В період з 02.04.2008 року по 13.05.2008 року закритим акціонерним товариством “Солді і Ко” (далі за текстом –позивач) відвантажено приватному підприємству “Дніпр –Спецмонтаж Інвест” (далі за текстом –відповідач) товар на загальну суму 10 716,78 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними:


№ видаткової накладної

Дата

Сума поставки

1

11509

02.04.2008

1562,38

2

11652

03.04.2008

132,55

3

12060

07.04.2008

48,31

4

12434

10.04.2008

1305,97

5

12716

14.04.2008

288,30

6

13061

16.04.2008

393,66

7

13330

18.04.2008

474,34

8

13837

23.04.2008

1096,20

9

14236

25.04.2008

276,52

10

14306

05.05.2008

573,19

11

14437

06.05.2008

1897,71

12

14438

06.05.2008

683,10

13

14631

07.05.2008

166,40

14

14992

13.05.2008

170,75

15

14975

13.05.2008

1647,40

Разом:

10 716,78 грн.


Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печатками позивача та відповідача. Повноваження осіб на отримання товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей  серія ЯОЯ № 039561 від 02.04.2008 року, серія ЯОЯ № 039655 від 03.04.2008 року, серія ЯОЯ № 039676 від 07.04.2008 року, серія НБЙ № 155058 від 10.04.2008 року, серія НБЙ № 155067 від 11.04.2008 року, серія НБЙ № 155079 від 16.04.2008 року, серія НБЙ № 155096 від 17.04.2008 року, серія НБЙ № 155125 від 22.04.2008 року, серія НБЙ № 155147 від 25.04.2008 року, серія НБЙ № 155169 від 05.05.2008 року, серія НБЙ № 155178 від 06.05.2008 року, серія НБЙ № 155196 від 07.05.2008 року, серія НБЙ № 155217 від 13.05.2008 року, підписаними керівником відповідача та скріпленими печатками підприємства.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки по банківському рахунку позивача, відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару на загальну суму 48,31 грн. за товар, отриманий згідно видаткової накладної №12060 від 07.04.2008 року.

22.01.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією (лист №16 від 09.01.2008 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 10 668,47 грн.

Згідно матеріалів справи відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.


Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між ЗАТ «Солді і Ко»та ПП «Дніпр –Спецмонтаж інвест»цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо передачі ЗАТ «Солді і Ко»певної продукції у власність відповідача та щодо прийняття ПП «Дніпр –Спецмонтаж інвест»зазначеної продукції і оплати її вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено  договір поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

         Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем направлялась на адресу відповідача вимога про погашення заборгованості, зокрема 21.01.2009 року, однак відповідач у встановлені строки в повному обсязі не розрахувався.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10 668,47 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 21,92грн.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому слід зазначити, що позивач після порушення провадження по справі подав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 39,9 грн.

Враховуючи викладені обставини, провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 39,9 грн. підлягає припиненню з підстав зазначених п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-


ВИРІШИВ:


Провадження по справі в частині стягнення 39,9 грн. припинити.

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Дніпр - Спецмонтаж інвест” (02099, м. Київ, вул. Дегтярівська, 43, 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, код 32823814, р/р 260050336963502 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків МФО 351005) на користь закритого акціонерного товариства „Солді і Ко” (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код 23162981, р/р № 26002100297001 в ЗАТ «Альфа - Банк»м. Київ, МФО 300346) основний борг в розмірі в сумі 10 668,47 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят вісім гривень сорок сім копійок), 3% річних у розмірі 21,92 грн. (двадцять одну гривню дев’яносто дві копійки), витрати на сплату державного мита в сумі 106,9 (сто шість гривень дев’ять копійок) грн. та 117,56 (сто сімнадцять гривень п’ятдесят шість копійок) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.



    Суддя                                                                                О. С. Копитова



Дата складання та підписання повного тексту рішення 10.07.2009 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація