ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"27" липня 2006 р. 12 год. 15 хв. Справа № 12/200
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Лавриненко Л.М.
при секретарі Приходько Т.С.
за участю:
представника
позивача: Савочка В.В. –довіреність № 197 від 03.07.06р.
представника
відповідача: Масенко В.П. –довіреність № 01-15\722 від 30.06.06р.
представника
третьої особи: Серідко Н.Я. –довіреність від 13.07.06р.
В судовому засіданні був присутній прокурор Вторих Р.І. –посвідчення № 596 від 10.05.06р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов
Військового прокурора Чернігівського гарнізону
14000, м. Чернігів, вул. Шевченка 57
в інтересах держави, Уповноваженим органом є: Будинкоуправління № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини,
15058, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 118
До відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області
14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 12
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Гончарівська селищна Рада, 15058, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське.
Предмет спору: визнання недійсним рішення № 13 від 19 квітня 2006р. Державної інспекції по контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій в розмірі 95 567 грн. 82 коп. до Будинкоуправління № 2 Гончарівської КЕЧ району.
Постанова виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви з 20.07.2006 року по 27.07.2006 року, на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
С У Т Ь С П О Р У:
Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/200 за позовом Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом є: Будинкоуправління № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання недійсним рішення № 13 від 19.04.2006 року Державної інспекції по контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій в розмірі 95 567 грн. 82 коп. до Будинкоуправління № 2 Гончарівської КЕЧ району.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що рішення відповідача є передчасним та винесеним без належних на те підстав, оскільки у зв”язку з обмеженням фінансування видатків Гончарівської селищної ради на інформаційну діяльність з приводу висвітлення власної діяльності в засобах масової інформації, селищною радою було прийнято рішення про оприлюднення інформації про підвищення тарифів шляхом її розміщення на дошках об”яв в самому селищі.
Відповідно до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача судом було залучено до участі у справі Гончарівську селищну Раду.
Відповідач в поданих письмових запереченнях зазначив, що будинкоуправлінням № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини були порушені вимоги розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 07.02.2002 року № 65 „Про квартирну плату”, рішення Гончарівської селищної Ради від 27.04.2000 року № 32 „Про погодження вартості одиниці тепла, виробленої квартальною котельною смт. Гончарівське на 2000р. та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги для населення”, рішення виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 24.09.2004 року № 88 „Про погодження вартості одиниці тепла 1 Гкал виробленої квартальною котельною сел. Гончарівського та тарифів на житлово-комунальні послуги для населення і приватних госпрозрахункових підприємств на 2004-2005 роки”, в зв’язку з чим до позивача були застосовані економічні санкції: вилучення до державного бюджету необґрунтовано одержаної суми виручки та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Відповідач також зазначає, що застосування будинкоуправлінням № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини тарифів, на які встановлено державне регулювання і погоджених рішеннями селищної ради, що не набрали чинності є порушенням державної дисципліни цін.
В судовому засіданні 20.07.2006 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Гончарівська селищна Рада, надала письмові пояснення по справі, відповідно до яких повідомила, що після набрання чинності Закону України „Про засоби державної регуляторної політики у сфері господарчої діяльності” виконкомом селищної Ради було внесено зміни до Регламенту роботи виконкому селищної Ради, в січні 2005 року, де в розділі 3. п. 10. було включення оприлюднення рішень виконкому з цього питання. Оскільки в селищній Раді друковані видання відсутні, то оприлюднення рішень виконкому про підвищення тарифів, було вирішено проводити шляхом розміщення рішень на стендах : „Новини селищної Ради”, який розміщений в центрі селища та „Інформаційний стенд” в селищній Раді. Оприлюднення має проводитися з наступного дня після прийняття рішення протягом місяця. Сама процедура підвищення тарифів в Гончарівській селищній раді проводиться слідуючим чином: після отримання заяви про підвищення тарифів та всіх обгрунтовуючих їх документів, секретар селищної Ради пише оголошення, де вказується час, місце і порядок денний засідання виконкому і запрошує всіх мешканців селища прийняти участь в обговоренні. Мешканців селища запрошують на обговорення, де чітко виробляють рішення. Всі рішення про підвищення тарифів були вчасно вивішені на стенди протягом місяця, а порушень з боку будинкоуправління селищна Рада не вбачає, оскільки всі дії проводились згідно з Регламентом роботи та чинного законодавства.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають значення для справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області була проведена перевірка правильності формування і застосування цін (тарифів) Будинкоуправлінням № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини, за результатами якої складено акт №004576 від 07.04.2006р.
Як вбачається з акту, перевіркою було встановлено, що Будинкоуправління № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини за період з 01.07.2005 року по 28.02.2006 року при нарахуванні плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій застосовувало тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджені рішеннями виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 27.07.2005 року № 55 та від 22.09.2005 року № 75, які не були офіційно оприлюднені і не набрали чинності відповідно до ст. 57 Конституції України, п. 5 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, частини 5 ст. 12 Закону України „Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності”.
В порушення розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 07.02.2002 року № 65 „Про квартирну плату” та рішення виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 27.04.2000 року № 32 „Про погодження вартості одиниці тепла” виробленої квартальною котельнею смт. Гончарівське на 2000 рік та погодження тарифів житлово-комунальних послуг для населення” Будинкоуправлінням № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини при нарахуванні квартплати застосовувались тарифи в розмірах вищих за встановлені, в результаті цього сума зайво нарахованої плати за період з 01.07.2005 року по 28.02.2006 року склала 52 223 грн. 54 коп., а сума необґрунтовано одержаної виручки з урахуванням заборгованості становить 30 067 грн. 10 коп.
За період з 01.01.2006 року по 28.02.2006 року при нарахуванні послуг з опалення Будинкоуправління № 2 при нарахуванні плати за послуги з опалення застосувало тарифи затверджені рішенням виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 29.12.2005 року № 94, яке не було офіційно оприлюднено і не набрало чинності відповідно до ст. 75 Конституції України, п. 5 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, частини 5 ст. 12 Закону України „Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності”.
В порушення рішення виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 24.09.2004 року № 88 Будинкоуправлінням № 2 при нарахуванні плати за опалення застосовувались тарифи в розмірах вищих за встановлені. В результаті цього сума зайво нарахованої плати за період з 01.01.2006 року по 28.02.2006 року склала 4479,01 грн., в тому числі з населення, що користується пільгами 773,97 грн., сума необґрунтовано одержаної виручки з урахуванням заборгованості становить 1788 грн. 84 коп.
Всього за період з 01.07.2005 року по 28.02.2006 року Будинкоуправлінням № 2 Гончарівської КЕЧ сума зайво нарахованої плати за житлово-комунальні послуги склала 56702,55 грн. (з них за квартирну плату –52223, 54 грн., опалення 4479,01 грн.), в тому числі з населення, що користується пільгами 9798,2 грн. ( в тому числі за квартирну плату –9024,23 грн., опалення 773,97грн.). Сума необґрунтовано одержаної виручки з урахуванням заборгованості становить 31855 грн. 94 коп. (за квартирну плату –30067,1 грн., опалення –1788 грн. 84 коп.).
За матеріалами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області прийнято рішення № 13 від 19.04.2006р. про застосування до Будинкоуправління № 2 Гончарівської КЕЧ економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, зокрема, розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 07.02.2002 року № 65 „Про квартирну плату”, рішення Гончарівської селищної Ради від 27.04.2000 року № 32 „Про погодження вартості одиниці тепла, виробленої квартальною котельнею смт. Гончарівське на 2000 рік та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги для населення”, рішення виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 24.09.2004 року № 88 „Про погодження вартості одиниці тепла 1 Гкал виробленої квартальною котельнею сел. Гончарівського та тарифів на житлово-комунальні послуги для населення і приватних госпрозрахункових підприємств на 2004-2005 роки”, та вилучення відповідно до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” з Будинкоуправління № 2 Гончарівської КЕЧ у доход державного бюджету 31 855 грн. 94 коп. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу у сумі 63711 грн. 88 коп. за вищевказане порушення.
У відповідності до ст. 31 Закону України „ Про житло-комунальні послуги”, порядок формування цін \ тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої та другої групи визначає Кабінет Міністрів України. Затвердження ціни\ тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво здійснюють органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень селищної Ради відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Рішенням № 55 Виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 27.07.2005 року були затвердженні тарифи вартості 1 кв. м. загальної площі на 100 % тарифу для населення для (квартплата) по БУ-2 селища Гончарівське, та з 01.07.05р. було підвищено вартість одного кв.м. загальної площі для населення на 25 % в порівнянні з раніше діючими тарифами (0,22 грн.)., що = 0,28 грн. з ПДВ.
Відповідно до рішення № 75 Виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 22.09.2005 року „ Про затвердження тарифів вартості 1 кв.м. загальної площі мешканцям селища, виконавчий комітет Гончарівської селищної Ради”, з 01.09.2005 року було вирішено підвищити вартість одного квадратного метра загальної площі для населення до 0, 35 грн. (одноповерхові будинки –0, 29 грн., двоповерхові-п”ятиповерхові будинки – 0,35 грн.).
Згідно з Рішенням № 94 Виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради від 29.12.2005 року „ Про затвердження тарифів на квартплату, опалення та підігрів гарячої води” затверджено тарифи на опалення одного квадратного метра житла з 01.01.2006 року в розмірі 10,18 грн. на рік та тариф 1 Гкал тепла 62,44 грн. (з урахуванням ПДВ 20 %). Даним рішенням також було вирішено переглянути тарифи по гарячому водозабезпеченню, з урахуваннями зауважень та винести на виконком у лютому.
Статтею 57 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
У статті 18 Закону України “Про інформацію” визначені види інформації, до яких відноситься інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;
Відповідно статті 21 Закону України “Про інформацію”, інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.
Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.
Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:
опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;
опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;
безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);
надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;
оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.
Джерела і порядок одержання, використання, поширення та зберігання офіційної інформації державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування визначаються законодавчими актами про ці органи.
Законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили”.
Згідно п. 5 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного прилюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Частиною 5 ст. 12 Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” встановлено, що регуляторні акти , прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Поняття регуляторного акту визначено в ст. 1 Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” , це є прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Органи місцевого самоврядування , відповідно до ст. 1 Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” відносяться до регуляторних органів.
Таким чином діючим законодавством встановлений певний порядок офіційного оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, а саме шляхом їх публікації в друкованих засобах масової інформації.
Доказів офіційного оприлюднення рішень Гончарівської селищної Ради № 55 від 27.07.05р., № 75 від 22.09.2005р., № 94 від 29.12.2005р. , шляхом їх публікації в друкованих засобах масової інформації ні прокурор , ні позивач , ні третя особа суду не надали.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що Будинкоуправлінням № 2 Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини застосовувались тарифи , згідно рішень Гончарівської селищної Ради № 55 від 27.07.05р., № 75 від 22.09.2005р., № 94 від 29.12.2005р., які не набрали чинності.
Посилання прокурора на ст. 14 Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки ст. 14 Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” визначено порядок оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності, а саме регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.
Рішення Гончарівської селищної Ради є регуляторними актами, а не регуляторною діяльністю, поняття якої визначено також ст.1 Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” , це є діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Не може бути прийнято судом і твердження прокурора та третьої особи про те, що оприлюднення рішень Гончарівської селищної Ради № 55 від 27.07.05р., № 75 від 22.09.2005р., № 94 від 29.12.2005р. було здійснено шляхом розміщення оголошень, відповідно до регламенту виконавчого комітету Гончарівської селищної Ради, який затверджено рішенням виконкому селищної ради № 03 від 20.01.2005р., оскільки як встановлено судом, чинним законодавством встановлений певний порядок офіційного оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, а саме шляхом їх публікації в друкованих засобах масової інформації.
У відповідності до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України , суд при вирішенні справи керується принципом законності , відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.90р. N507-XII встановлено, що Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Таким чином, до компетенції відповідача відноситься саме державний контроль за цінами при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
З урахуванням вищезазначеного , суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було прийнято рішення № 13 від 19.04.2006р. про застосування до Будинкоуправління № 2 Гончарівської КЕЧ економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, та вилучення відповідно до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” з Будинкоуправління № 2 Гончарівської КЕЧ у доход державного бюджету 31 855 грн. 94 коп. необґрунтовано отриманої виручки за період з 01.07.2005р. по 28.02.06р. та стягнення штрафу у сумі 63711 грн. 88 коп. за вищевказане порушення.
За таких обставин позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 57 Конституції України , ст.ст.13,14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, ст.ст.1,12,14 Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, ст.ст. 18, 21 Закону України “Про інформацію”, ст.ст. 28, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. ст.9, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ