ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

          25.03.16                                                                       Справа № 914/362/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                  Якімець Г.Г.,

суддів                                                                      Бойко С.М.,

          ОСОБА_1,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз», б/н від 21 березня 2016 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15 березня 2016 року (cуддя Кидисюк Р.А.) про повернення без розгляду

зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» (б/н від 15.03.2016 року)

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ

про визнання договору позики №22-Ф від 22.12.2014 року дійсним

у справі №914/362/16

за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз», м. Львів

про визнання недійсним договору позики №22-Ф від 22.12.2014 року

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» подало апеляційну скаргу (вх.№ місцевого господарського суду 309/16-01 від 22.03.2016 року, вх.№ суду апеляційної інстанції 01-05/1464/16 від 24.03.2016 року) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15 березня 2016 року про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» (б/н від 15.03.2016 року) до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору позики №22-Ф від 22.12.2014 року дійсним у справі №914/362/16 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» про визнання недійсним договору позики №22-Ф від 22.12.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п’яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз», судом встановлено, що апелянтом пропущено 5-тиденний термін на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 15 березня 2016 року у справі №914/362/16, оскільки, останню винесено місцевим господарським судом 15 березня 2016 року, а апеляційна скарга, як вбачається з відмітки Господарського суду Львівської області на першому аркуші скарги, подана до суду – 22 березня 2016 року.

З огляду на наведене, апелянтом пропущено встановлений законом термін на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, при цьому, відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з обґрунтуванням причин його пропуску скаржником до скарги не додано.

Крім того, положеннями ст.94 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В силу ст.95 ГПК України особа яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

В порушення вимог ст.ст.94, 95 ГПК України, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів надсилання копії апеляційної скарги ОСОБА_3 акціонерному товариству «Укрсоцбанк». Поряд з тим, такі докази не зазначені у додатках до апеляційної скарги.

Також у апеляційній скарзі скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на ч.2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», з підстав перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, оскільки щодо апелянта порушено провадження у справі про банкрутство (справа №914/3604/15).

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Слід зазначити, що скаржником в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору не долучено до апеляційної скарги жодних доказів, які б свідчили про майновий стан підприємства – апелянта.

При цьому, саме лише посилання на порушення провадження у справі про банкрутство підприємства скаржника не може свідчити про майновий стан підприємства в цілому та братись до уваги як безумовна обставина, яка б слугувала підставою для звільнення апелянта від сплати судового збору.

Враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачена ст.129 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку, що порушення провадження у справі про банкрутство апелянта не є достатньою та безумовною підставою для звільнення останнього від сплати судового збору.

З огляду на все наведене вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали Господарського суду Львівської області від 15 березня 2016 року у справі №914/362/16.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Враховуючи все наведене вище, оскільки скаржником до апеляційної скарги не додано належного доказу, що підтверджує сплату судового збору у порядку, встановленому законом та доказів надіслання копії апеляційної скарги ОСОБА_3 акціонерному товариству «Укрсоцбанк», а також подано апеляційну скаргу з пропуском 5-тиденний терміну на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду та не додано до апеляційної скарги відповідного клопотання про відновлення пропущеного строку, виходячи з приписів п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що долучена до апеляційної скарги копія довіреності на представника апелянта – ОСОБА_4 від 07.09.2015 року не завірена належним чином.

Керуючись ст.ст.86, 94, 95, п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали (всього на 3 аркушах) повернути скаржнику – ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз».

Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи №914/362/16 за зустрічною позовною заявою повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя                                                                      Якімець Г.Г.

Судді                                                                                           Бойко С.М.

                                                                                                                                                                                                                                                ОСОБА_1