Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

18 листопада 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.

суддів Товянської О.В., Худякова А.М.

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду від 8 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Левківської сільради Житомирського району, ОСОБА_3 про визнання права власності на ? будинку в порядку спадкування, -

встановила:

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Левківської сільради про визнання права власності на ? будинку №34 по вул. Партизанській в селі Левків у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 15 лютого 1969 року.

Рішенням Житомирського районного суду від 8 вересня 2010 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, ухваливши нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, ухвалив по суті правильне рішення про відмову у позові, проте помилився у визначенні правових підстав відмови у позові.

Так, суд вважав, що позивач не має права на спадкове майно внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на дім. Проте у вимогах має бути відмовлено з інших підстав.

Як встановив суд, 15 лютого 1969 року померла мати позивачки - ОСОБА_4. На момент смерті, ОСОБА_4 була головою колгоспного двору, її господарство ( половина будинку ) по погосподарській книзі Левківської сільради значилось під № 387 ( після поділу єдиного господарства на два окремих з дочкою ОСОБА_5, господарство якої стало мати номер 388.

Після смерті ОСОБА_4, головою двору став згідно записам у погосподарській книзі, її зять ОСОБА_6

В подальшому, статус колгоспного двору змінився на господарство робітника, оскільки голова двору працював на Житомирському хімкомбінаті, а з 15 січня 1970 року господарство анульовано у зв»язку з виїздом сім»ї в Житомир.

Таким чином, за чинним на момент виникнення правовідносин законодавством, після смерті ОСОБА_4, колгоспний двір перестав існувати, а право власності на належну їй половину будинку стало належати всім членам бувшого колгоспного двору, а не тільки ОСОБА_2

За таких обставин, суд не мав правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Такий висновок ґрунтується на положенням ст.120 ЦК УРСР (1963 року, чинного на момент виникнення правовідносин), та роз»ясненні п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».

Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду від 8 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді:

Справа № 22-ц/6289/10 головуючий в суді 1 ОСОБА_7

Категорія 37 доповідач Широкова Л.В.