Справа № 345/3223/15-ц

Провадження № 22-ц/779/616/2016

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Горейко М.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії та стягнення пені за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії та стягнення пені.

Судовий збір в розмірі 3654 грн. віднесено за рахунок держави.

Апелянт на рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що в позовній заяві вказано про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №2 від 27 жовтня 2014 року на внутрішньобанківський безготівковий переказ коштів на суму 106 622,00 грн. Саме 27.10.2014 року відбулося порушення його прав на вказаний переказ грошових коштів, ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 21.11.2014 року, тобто майже через один календарний місяць.

Висновок суду про те, що 11.02.2015 року, він звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу і відсотків, а також що договір банківського вкладу продовжував діяти на час введення в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» тимчасової адміністрації не відповідає дійсності та заперечує встановленим судом фактам. Вважає, що судом неповно з'ясовано та викладено обставин справи.

Судом першої інстанції в рішенні зазначено, що між позивачем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» - 25.07.2014 року було укладено договір НОМЕР_1 банківського вкладу «Марафон лояльності - Подвійний дохід ЕПС» терміном на 3 місяці в гривнях на суму 192 622,00 грн., тобто до 25 жовтня 2014 року. Однак, апелянт зазначає що 25 жовтня 2014 року день і дата вимоги вкладу який випав на суботу, тобто не робочий день.

27.10.2014 року, відповідачем не було забезпечено видачу повної суми 192622,00 гривень, в порушення умов договору, а видано тільки 1000 тисячу гривень, як частину відсотків, згідно заяви на видачу готівки №2269695 від 27.10.2014 року,(а.с.15) яка також являється доказом припинення дії депозитного договору НОМЕР_1.

В зв'язку з ненаданням письмової відповіді на заяву про видачу готівки та неповерненням всіх коштів по депозиту НОМЕР_1, позивачем було подано та зареєстровано нову заяву за №24-530 від 27.10.2014 року відповідачу, «Про проведення безготівкового внутрішньобанківського переказу коштів в сумі 106622 гривні на рахунок депозитного банківського вкладу НОМЕР_4 від 12.02.2014 року а також подано відповідачу платіжні доручення №2 на безготівковий внутрішньобанківський переказ грошових коштів на суму 106622 грн.

Повторним неправильним та необ'єктивним викладенням обставин, які не відповідають дійсності та заперечують доказам, є зазначення судом першої інстанції, що 11 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу та відсотків, а на справді в заяві вказано, прохання про необхідність письмово повідомити, про хід виконання грошового переказу коштів згідно вище вказаної заяви від 27.10.2014 року за вхідним №24-530 «Про грошовий переказ коштів згідно платіжного доручення №2 на суму 106 622,00 грн. від 27.10.2014 року».

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів, здійснити виконання внутрішньобанківського грошового переказу коштів, згідно платіжного доручення №2 від 27.10.2014 року на суму 106 622,0 гривень, шляхом внесення змін до переліку вкладників та загального реєстру вкладників для виплати коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з подальшим подання його на затвердження виконавчій дирекції Фонду для виплати через банки агенти.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» 25.07.2014 було укладено договір № НОМЕР_1 банківського вкладу «Марафон лояльності-Подвійний дохід ЕПС» терміном на 3 (три місяці) в гривнях на сумі 192622 грн., тобто до 25 жовтня 2014 року (а.с.11).

Також було укладено додатковий договір до банківського вкладу «Марафон лояльності-Подвійний дохід ЕПС «Квартальний»- на три місяці, тобто до 25.10.2014 року, згідно якого відповідач відкриває вкладний рахунок за вкладом на вимогу для виплат НОМЕР_2.Також було безготівково зараховано та залучено кошти в сумі 192622,00 гривні, згідно меморіального ордеру №1158151 від 25.07.2014 року (а.с.12,13).

Відповідно до п.1.5 договору банк щомісячно нараховує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 25 % річних й діє з першого по третій місяць дії вкладу. З 4 по 13 місяць дії вкладу стандартна ставка за вкладом становить 10 процентів річних (а.с.11).

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що у зв'язку із закінченням строку дії вказаного Договору на суму 192622,00 гривень-25.10.2014 року, ним було завчасно - за 10 днів подано та зареєстровано у відповідача заяву про непролонгування Договору та забезпечення повернення та видачі депозитного владу в сумі - 192 622,00 гривні за вхідним №24-528 від 15.10.2014 року (а.с.14). Однак 25.10.2014 року випало на суботу, тобто не робочий день у відповідача.

27.10.2014 року, відповідачем не було забезпечено видачу повної суми 192622,00 гривень порушення умов Договору видано тільки 1000 грн., як частину відсотків, згідно заяви на видачу готівки №2269695 від 27.10.2014 року (а.с.15).

В зв'язку з ненаданням письмової відповіді на вище вказану заяву та неповерненням коштів по депозиту НОМЕР_1, позивачем ОСОБА_2 було подано та зареєстровано нову заяву за №24-530 від 27.10.2014 року (а.с.16), відповідачу у якій він ставив питання про проведення безготівкового внутрішньобанківського переказу коштів в сумі 106622 грн. на рахунок депозитного банківського вкладу НОМЕР_4 від 12.02.2014 року його мами ОСОБА_3 Також ним було подано відповідачу платіжні доручення №2 на безготівковий внутрітньобанківський переказ грошових коштів на суму 106622 грн. з його рахунку НОМЕР_2 на депозитний банківський рахунок НОМЕР_3 депозитного вкладу НОМЕР_4 від 12.02.2014 року - його мами ОСОБА_3 (а.с.17).

Аналогічний безготівковий внутрішньобанківський переказ на суму 87500 грн. було проведено згідно заяви за вхідним №24-503 від 28.07.2014 року (а.с.18) та підтверджено випискою по особовому рахунку НОМЕР_3 від 29.07.2015 року, його мами ОСОБА_3 (а.с.19).

Також позивач залучив кошти в сумі 6000,00 грн. згідно меморіального ордеру №481551 від 12.06.2014 року (а.с.20), оформленого при відкритті депозитного вкладу, угода НОМЕР_4 від 12.06.2014 року (а.с.21), та поповнення Депозиту на суму 87325,00 грн. безготівкового внутрішньобанківського переказу від 29.07.2014 року, загальна сума на 29.07.2014 року становила 93325,00 грн.

30.10.2014 року, позивач, знову уклав новий договір банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_6 на суму 50000,00 грн. (а.с.25) Також були отримані, встановлені відповідачем обмеження, у вигляді ліміту видачі готівки в касі, на суму 1 тисяча гривень за двома заявами на видачу готівки :№3569918 - на суму 364 грн., як відсотки по Договору і №3569943 - на суму 636 грн., уже як видача частини тіла вкладу - Договору (а.с.16,17), дані кошти в сумі 50 000 грн. були залучені, шляхом безготівкового переказу з раніше відкритого на ім'я позивача вкладного рахунку на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_5 - на якому знаходились грошові кошти в сумі 192150,88 грн. і підтверджується копією платіжного доручення №3579827 віл 30.10.2014 року (а.с.27).

Залишок коштів став дорівнювати 142150,88 грн., тобто сума коштів була достатньою для здійснення невиконаного відповідачем переказу на суму 106622 грн. на рахунок депозитного банківського вкладу НОМЕР_4 від 12.02.2014 року - його мами ОСОБА_3.

По закінченню строку вкладу або в день повернення вкладу з інших підстав, передбачених Договором та чинним законодавством України, банк зобов'язувався перерахувати на поточний рахунок вкладника згідно договору банківського рахунку, або за його заявою на інший його рахунок.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

11 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу та відсотків (а.с.28-29).

Однак, відповідач на претензію позивача не відреагував та кошти не повернув.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Дані правові відносини між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст. 36 вказаного Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Суд першої інстанції, дослідивши зібрані докази в сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку, що укладений ним договір банківського вкладу продовжував діяти станом на час введення в ПАТ «ВіЕйБі Банк» тимчасової адміністрації. В суд з даним позовом він також звернувся під час дії тимчасової адміністрації, а тому виплата за такими вкладами здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі вкладу включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом Банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами та не може бути меншою 200000 грн.

Крім того, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача здійснити виконання внутрішньобанківського грошового переказу коштів, згідно платіжного доручення №2 від 27.10.2014 року на суму 106 622,0 гривень з його рахунку на банківський рахунок вкладу його матері, як і стягнення пені, не передбачена умовами укладеного між сторонами договору. Задоволення даних позовних вимог суперечить також диспозиції ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суд також встановив, що позивач не заявляв вимоги про повернення коштів за договором банківського вкладу.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

Л.В. Ясеновенко

М.Д. Горейко