ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ  ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

Суддя господарського суду м. Києва Копитова О.С., розглянувши матеріали позовної заяви

  науково-виробничої фірми "Істок-Днепр"   

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Рудана"

про  стягнення 120 036,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробнича фірма "Істок-Днепр" звернулось до  суду  з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Рудана"  про стягнення 120 036,83 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 350 від 02.06.2009, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ  від 21.01.2004  № 22  Платіжне доручення  оформляється  платником  за  формою, наведеною  в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових  документів,  що  викладені  в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту  № 50 (дата надходження) зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.       

На поданих платіжних дорученнях  №№ 350, 351 від 02.06.2009 відсутні дата, підпис відповідального виконавця та відбиток печатки банку, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту  № 40 платіжного доручення  (М.П.)  ставиться відбиток  печатки   платника, зразок якої заявлений  банку  платника  в картці  зі  зразками  підписів  та  відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника)  ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які  повноважені   розпоряджатися   рахунком   і зразки підписів яких заявлені банку платника  в  картці  зі  зразками підписів та відбитка печатки.       

На поданих платіжних дорученнях  №№ 350, 351 від 02.06.2009 відсутні підписи та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Крім цього, згідно з п. 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету____ грн. /дата/.” Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 16.08.06 № 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить  керівнику  банку  (філії)  та уповноваженим ним службовим особам,  право другого підпису  належить  головному  бухгалтеру  банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 458 від 25.05.2009  не може вважатись таким, що відповідає всім переліченим вище вимогам, оскільки до позовної заяви не додано належних  доказів того,  що економіст Дубовська О.Ю.  має право  другого  підпису.

Відповідно до п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно опису вкладення у цінний лист від 03.06.2009, який додано до позовної заяви на адресу відповідача була надіслана тільки копія позовної заяви з розрахунком штрафних санкцій, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і усіх доданих до неї документів.

Крім того, положеннями статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Додані до позовної заяви копії документів, не засвідчені належним чином, а тому, на думку суду, не можуть вважатись належними доказами на підтвердження обставин викладених в зазначеній заяві, що є порушенням п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи викладені обставини та керуючись  п. 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення  позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного недоліку.

          Суддя                                                                       Копитова О.С.