АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-4681/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Сіромашенко Н.В. .

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року м. Дніпропетровськ

29 березня 2011 року колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Сіромашенко Н.В.,

суддів Можелянської З.М., Ремеза В.А.,

при секретарі Костюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2010 року було визнано недійсним п.2.3.1 кредитного договору № DNI0AN02000986, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»; визнано незаконними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за вказаним кредитним договором; зобов'язано останнього здійснити перерахунок суми заборгованості за даним кредитним договором за процентною ставкою у розмірі 17,16% на рік, починаючи з 1 лютого 2009 року.

В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № DNI0AN02000986, відповідно до умов якого позивач отримала кредитні кошти на придбання автомобіля, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 жовтня 2014 року.

Листом від 16 січня 2009 року відповідач повідомив позивача про збільшення з 1 лютого 2009 року розміру відсоткової ставки за вказаним кредитним договором до 27,48%, запропонувавши при цьому позивачу у разі незгоди з такими змінами умов договору в строк не пізніше 20 січня 2009 року достроково погасити заборгованість за кредитним договором.

Листом від 29 січня 2010 року позивач повідомила відповідача про свою незгоду з зазначеними змінами умов договору, посилаючись на незаконність дій з його сторони щодо одностороннього внесення змін до кредитного договору.

Підвищення відсоткової ставки за діючим договором відбулося без супроводження інформацією щодо нової реальної вартості кредиту, що є порушенням вимог Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року.

Прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог суд 1-ї інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не мав права змінювати в односторонньому спірний договір, підвищувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку, оскільки цим порушуються норми чинного законодавства. Також суд дійшов висновку, що положення вищевказаного кредитного договору, які дають відповідачу можливість змінювати відсоткову ставку на власний розсуд, є несправедливими та дискримінаційними, тому що споживач, бажаючи укласти договір, не має можливості впливати на його умови, у тому числі відносно зміни відсоткової ставки за кредитом.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.ст. 203, 215, 1056-1 ЦК України, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1 -ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.

За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: