ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 28/167 | 08.07.09 |
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Архібуд», м. Київ
про стягнення 225 847,66 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Демченко Л.П., предст., дов. № 1 від 02.01.2009 року
від відповідача: не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Архібуд» про стягнення 225 847,66 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір поставки №06/07 від 21.06.2007 року, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачеві обладнання на загальну суму 798 685,00 грн. Відповідач всупереч умовам зазначеного договору з позивачем в повному обсязі не розрахувався, в обумовлені договором строки вартості обладнання не сплатив і станом на день подання позову заборгованість відповідача складає 218 203,44 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 7 644,22 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.05.2009 року.
Розгляд справи відкладався.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.
Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 08.07.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторін, суд -
ВСТАНОВИВ :
21.06.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Констракш Машинері»(Поставщик) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Архібуд»(Замовник) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір №06/07 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов”язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити бетононасос високого тиску ВР 1800 HDR (далі за текстом –обладнання). Вартість обладнання становить 798 685,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Поставка обладнання здійснюється протягом 10 днів з дня зарахування на рахунок поставщика попередньої оплати у порядку та у розмірах, визначених в п.3.1 договору (п.2.2 договору).
Відповідно до п.3.1 договору оплата здійснюється наступним чином:
- не пізніше 10 днів з дати підписання договору сплачується 50% від вартості обладнання, що в еквіваленті становить 59 000,00 євро.
- протягом 30 календарних днів від дати поставки перераховується 16,8% вартості обладнання, що становить еквівалент 19 800,00 євро.
- протягом 60 календарних днів від дати поставки перераховується 16,6% вартості обладнання, що становить еквівалент 19 600,00 євро.
- протягом 90 календарних днів від дати поставки перераховується 16,6% вартості обладнання, що становить еквівалент 19 600,00 євро.
Оплата здійснюється в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день платежу (п.3.2 договору).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000848 від 22.06.2007 р. Зазначена видаткова накладна оформлена у відповідності до вимог законодавства України, підписана сторонами та скріплена печатками позивача та відповідача. Також факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЛ №716780 від 22.06.2007 року.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався. Так, 22.06.2007 р. відповідач перерахував 399 342,50 грн., що на день оплати відповідало 59 000,02 євро.; 07.08.2007 р. на рахунок позивача було перераховано 199 671,25 грн., що на день здійснення платежу становить еквівалент 28 614,03 євро.; 30.01.2008 р. на рахунок позивача було перераховано 59 671,25 грн., що на день здійснення платежу становить еквівалент 7 998,44 євро.
Таким чином, відповідач сплатив 658 685,00 грн., що становить еквівалент 95 612,49 євро.
Заборгованість відповідача за договором становить 218 203,44 грн. (по курсу євро на день підписання позову 10.03.2009).
Під час розгляду справи 23.04.2009 року відповідач перерахував позивачу в якості оплати за поставлене обладнання 10 000,00 грн., таким чином на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 208 203,44 грн., що підтверджується довідкою, за підписом директора та головного бухгалтера компанії та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи викладені обставини, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000 грн. підлягає припиненню з підстав зазначених п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах. Повноваження відповідних осіб щодо прийняття товару підтверджуються наявними у справі довіреностями на отримання матеріальних цінностей, що за формою відповідають вимогам законодавства України, підписані керівником і засвідчені печаткою підприємства відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію наступним чином:
- не пізніше 10 днів з дати підписання договору (тобто не пізніше 09.07.2007 р.) - 50% від вартості обладнання, що в еквіваленті становить 59 000,00 євро.
- протягом 30 календарних днів від дати поставки (тобто не пізніше 22.07.2007 р.) - 16,8% вартості обладнання, що становить еквівалент 19 800,00 євро.
- протягом 60 календарних днів від дати поставки (тобто не пізніше 21.08.2007 р.) - 16,6% вартості обладнання, що становить еквівалент 19 600,00 євро.
- протягом 90 календарних днів від дати поставки (тобто не пізніше 20.09.2007 р.) - 16,6% вартості обладнання, що становить еквівалент 19 600,00 євро.
Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 208 203,44 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних у розмірі 7 644.22 грн. є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з урахуванням припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу в зв’язку з відсутністю предмету спору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
В И Р І Ш И В :
Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000 грн.
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Архібуд” (01023, м. Київ, вул. Первомайського, 11, р/р 26001305062 в АКБ “Форум” м. Київ, МФО 322948, код ЄДРПОУ 31454273) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-а, р/р 26002962481117 у Київській філії Першого Українського Міжнародного Банку, МФО 322755, код ЄДРПОУ 32828388) 208 203,44 грн. (двісті вісім тисяч двісті три гривні сорок чотири копійки) –основного боргу, 7 644.22 грн. (сім тисяч шістсот сорок чотири гривні п”ятдесят дві копійки) три відсотки річних, а також 2 258,40 грн. ( дві тисячі двісті п’ятдесят вісім гривень сорок копійок) –державне мито та 118 грн. (сто вісімнадцять) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова
Дата складання та підписання повного тексту рішення 09.07.2008 року