АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-2380/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Сіромашенко Н.В. .

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року м. Дніпропетровськ

18 березня 2010 року колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Калиновського А.Б.,

суддів Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської торгово-промислової палати, 3-і особи: президент Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_3, перший віце-президент Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по виплаті у формі винагороди за підсумками роботи та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 28 січня 2010 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Дніпропетровської торгово- промислової палати, 3-і особи: президент Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_3, перший віце-президент Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по виплаті у формі винагороди за підсумками роботи та відшкодування моральної шкоди.

В апеляційні скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу від 2 листопада 2007 року була звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з досягненням пенсійного віку з Дніпропетровської торгово-промислової палати. В день звільнення їй були виплачені всі належні виплати, у тому числі виплати у вигляді винагороди за підсумками роботи за місяць, за квартал та 9 місяців роботи, а також всі інші передбачені законодавством виплати при звільненні у зв'язку з переходом на пенсію. 5 листопада 2007 року між Дніпропетровською торгово-промисловою палатою та ОСОБА_2 був укладений договір підряду №215 на виконання робіт строком-дії по 31 грудня 2007 року, за яким була виплачена останній винагорода.

Винагорода за підсумками роботи за 2007 рік ОСОБА_2 не вплачувалася. Відповідачем надавалися їй роз'яснення листами на її заяви стосовно відмови у виплаті винагороди за підсумки роботи за 2007 рік за фактично відпрацьований час. Оскільки в період з 22 серпня 2008 року по 29 серпня 2008 року обов'язки президента за відсутності останнього виконувала перший віце- президент ОСОБА_4, про що був виданий наказ №23б/а-оп від 31 липня 2008 року, відповідь за №1220/12-15 від 27 серпня 2008 року були підписані саме нею.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», ст. 97 КЗпП України, п.2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, відповідно до вказаних норм чинного законодавства пунктом 3.3.1. положення про оплату праці по Дніпропетровській торгово-промисловій палаті, яке є невід'ємною частиною колективного договору на 2006-2010 р.р. ДТПП, ухваленого на зборах трудового колективу 30 грудня 2005 року, підписаного президентом ДТПП ОСОБА_3 та головою ПК ДТПП ОСОБА_5, зареєстрованого в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська за реєстровим №004 від 10 січня 2006 року, передбачено здійснення виплат працівникам у формі винагороди за підсумками роботи за рік.

Як вбачається з протоколу №11 сумісного засідання адміністрації і профкому ДТПП від 12 грудня 2007 року було вирішено здійснити виплату за підсумки роботи за 2007 року штатним працівникам ДТПП згідно штатному розкладу станом на 1 грудня 2007 року у формі винагороди у розмірі 100 % посадових окладів.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що позбавлені юридичного обґрунтування.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: