Справа № 222/1639/13-к

Провадження № 1-в/222/12/2016 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

за участю прокурора Мичковського І.Я.,

представника КВІ Бублей Л.В.,

особи, відносно якої

розглядається подання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське подання Володарського РВ КВІ УДПтСУ в Донецькій області про звільнення від покарання:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Володарське Володарського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, студента 5 курсу Приазовського державного технічного університету, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

В С Т А Н О В И В :

27.01.2016 року до Володарського районного суду Донецької області надійшло подання Володарського РВ КВІ УДПтСУ в Донецькій області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_2 в зв'язку з закінченням іспитового строку.

Подання мотивовано тим, що вироком Володарського районного суду Донецької області від 20.01.2014 року ОСОБА_2 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 121 ч.1 КК України, на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено до відбуття ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Також в поданні зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Володарському РВ КВІ Донецької області з 02.04.2014 року та на нього судом покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. Іспитовий строк закінчився 20.01.2016 року. За період іспитового строку ОСОБА_2 повторного злочину не скоїв, до адміністративної відповідальності не притягався. За місцем мешкання та навчання характеризується позитивно.

Представник Володарського РВ КВІ у судовому засіданні подання підтримала та наполягала на його задоволені. Суду пояснила, що 02.04.2016 року з Володарського райсуду надійшло розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили відносно ОСОБА_2, згідно якого останнього було засуджено за ст.ст. 296 ч.1, 121 ч.1, 70 ч.1 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. В цей же день ОСОБА_2 було поставлено на облік до КВІ. За період іспитового строку ОСОБА_2 виконав покладені на нього судом обов'язки: не виїжджав за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляв кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та періодично з'являвся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. Іспитовий строк закінчився 20.01.2016 року, в зв'язку з чим КВІ звернулося до суду з даним поданням. Також, зазначила, що ніяких відомостей щодо скасування вищевказаного вироку у КВІ не має та розпорядження суду не відкликалося.

Прокурор в судовому засіданні подання Володарського РВ КВІ не підтримав та заперечував проти його задоволення. Суду пояснив, що дійсно вироком Володарського районного суду Донецької області від 20.01.2014 року ОСОБА_2 було засуджено за ст.ст. 296 ч.1, 121 ч.1 КК України, на підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначено до відбуття ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19.03.2014 року вищевказаний вирок залишено без змін. Проте, ухвалою Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.02.2015 року вирок Володарського райсуду від 20.01.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області відносно ОСОБА_2 скасовано та призначено розгляд у суді першої інстанції. На даний час кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 121 ч.1, 296 ч.1 КК України не розглянуто та перебуває на розгляді в Першотравневому районному суді Донецької області.

Особа, стосовно якої розглядається подання ОСОБА_2 суду пояснив, що вироком Володарського районного суду Донецької області від 20.01.2014 року його було засуджено за ст.ст. 296 ч.1, 121 ч.1, 70 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. З даним вироком не погодився потерпілий ОСОБА_3 та оскаржив його в апеляційному порядку. За наслідками розгляду апеляційним судом апеляції останнього вирок Володарського райсуду залишено без змін. Однак, хвалою Вищого спеціалізованого суду України вищевказаний вирок Володарського райсуду було скасовано та справу відносно нього направлено на перегляд до Володарського райсуду, а пізніше передано до Першотравневого районного суду Донецької області, де вона і досі триває. Також пояснив, що він періодично з'являвся на реєстрацію до КВІ, оскільки його викликали та він не знав, що в зв'язку із скасуванням вироку відбувати покарання у вигляді іспитового строку не треба. Також, не заперечував проти розгляду подання у відсутність його захисника ОСОБА_4, про що надав відповідну письму заяву.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали особової справи № 12/2014 р., вислухавши представника КВІ та особи, стосовно якої розглядається подання, враховуючи думку прокурора, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що вироком Володарського районного суду Донецької області від 20.01.2014 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 121 ч.1 КК України, на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено до відбуття ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Також, зазначеним вироком на засудженого ОСОБА_2 на період іспитового строку покладені обов'язки передбачені ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19.03.2014 року вирок Володарського районного суду Донецької області від 20.01.2014 року відносно ОСОБА_2 залишено без змін і даний вирок набув чинності.

02.04.2014 року Володарським районним судом Донецької області до КВІ Володарського району надіслано розпорядження щодо виконання вироку Володарського районного суду Донецької області від 20.01.2014 року відносно ОСОБА_2, та прийнято до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що за період відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 нового кримінального правопорушення не скоїв, до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання; обов'язки, покладені на нього судом виконав без порушень.

Проте, ухвалою Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.02.2015 року вирок Володарського райсуду від 20.01.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19.03.2014 року відносно ОСОБА_2 скасовано та призначено розгляд у суді першої інстанції.

Згідно ухвали Апеляційного суду Донецької області від 05.08.2015 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 направлено до Першотравневого районного суду Донецької області для розгляду по суті, де воно на даний час і знаходиться на розгляді, що не заперечується учасниками процесу.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, умовою ухвалення рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ст. 78 ч.1 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Таким чином, враховуючи, що вирок за яким ОСОБА_2 відбував покарання з випробуванням було скасовано і він не є чинним, суд вважає, що правові підстави передбачені ст. 78 КК України для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання в зв'язку з закінченням іспитового строку відсутні, а тому подання задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст. 78 КК України, ст. 165 КВК України, п.3 ч.2 ст. 539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання Володарського РВ КВІ УДПтСУ в Донецькій області про звільнення від покарання ОСОБА_2 в зв'язку з закінченням іспитового строку - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області протягом семи діб з дня її проголошення через Володарський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Є.О. Подліпенець