АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-4931/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Сіромашенко Н.В. .
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Дніпропетровськ
5 квітня 2011 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Сіромашенко Н.В.,
суддів - Можелянської З.М., Ремеза В. А.,
при секретарі - Гребенкіній Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 7 лютого 2011 року про забезпечення позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія-«Кредо» до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 7 лютого 2011 року було задоволено заяву про забезпечення вищевказаного позову; накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, і знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Молодіжна, 17, всі грошові кошти, що обліковуються на її рахунках, інше нерухоме та рухоме майно, що належить їй і знаходиться у неї або інших осіб до розгляду справи по суті.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню частково.
Накладаючи арешт на нерухоме та рухоме майно, що належить відповідачу, та знаходиться у неї або інших осіб, а також на грошові кошти, що обліковуються на її рахунках; суд 1-ї інстанції виходив з положень ст. 151 ЦПК України, відповідно до яких забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Апеляційний суд вважає правильним висновок суду 1-ї інстанції щодо необхідності задоволення заяви ТОВ СК «Кредо» про забезпечення позову, однак не може погодитись з вжитими заходами щодо цього в повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому згідно до п. 1 ч.І ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; вчиненням обов'язку вчиняти певні дії.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою* позовним вимогам.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючій роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів іфав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Надані суду матеріали свідчать про наявність спору між сторонами і необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Проте, як вбачається з заяви про забезпечення позову (а.с.6-8) ТОВ СК «Кредо» просило накласти арешт на всі грошові кошти, що обліковуються на рахунках ОСОБА_2, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк», в межах заявлених позовних вимог у розмірі 945120 грн.; заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб всього нерухомого та рухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2
Незважаючи на надану саме заявнику законом прерогативу визначення способу забезпечення позову, суд 1-ї інстанції змінив його на свій розсуд та застосував замість заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна вид забезпечення у вигляді накладення арешту на дане майно, а окрім того, залишив поза увагою вимогу щодо накладення арешту на ірошові кошти лише в межах позовних вимог в розмірі 945120 грн.
Таким чином, судом 1-ї інстанції при вирішенні питання відносно забезпечення позову були порушені норми процесуального права.
За таких обставин у відповідності до вимог п.2 ч.І ст.312 ЦПК України ухвала суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з постановлениям ухвали про вирішення питання щодо забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 7 лютого 2011 року про забезпечення позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_2, Публічного акціойерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми скасувати.
Заяву Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 відчужувати належне їй на праві власності рухоме та нерухоме майно, яке знаходиться за адресою Києво- Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Молодіжна, 17; накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на її рахунках, відкритих у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», в межах заявлених позовних вимог в розмірі 945120 гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді