ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" липня 2006 р. | Справа № 11/4144 |
За позовом Волинське обласне Управління "Волиньекокомресурси" Державної компанії"Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України м. Луцьк
до Дочірнє підприємство "Український папір" Державної акціонерної холдингової компанії "Укрпапірпром" смт. Понінка Полонського району
про стягнення 8764,10 грн.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача Брель Н.Ф. –начальник управління
Онисько Н.О. –головний бухгалтер
від відповідача не з’явився
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідач - ДП „Український папір” Українська Державна Акціонерна Холдингова Компанія „Укрпапірпром” смт. Понінка Полонського району на свою користь заборгованості в розмірі 5 184, 10 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 20.01.2005р. договору №11-20/01 (сд), та пені за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 3 580, 00 грн.
Ухвалою господарського суду від 05.07.2006 року порушено провадження у справі № 11/4144. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.
Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання 14.07.2006р. представника відповідача..
В судовому засіданні 26 липня 2006р. повноважні представники позивача позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.
Однак як вбачається з наданого позивачем акту звіряння розрахунків станом на 01.01.2006р., відповідач існування заборгованості в сумі 5 184, 10 грн. визнає.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних у ній документів.
Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
20 січня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір за №11-20/01 (сд), у відності до умов якого позивач зобов’язався продати, а відповідач прийняти та належним чином оплатити макулатуру МС-5Б, в кількості 200 тон в місяць.
Згідно п. 3.2 договору, товар постачається партіями. Кількість, термін постачання та загальна вартість кожної партії товару узгоджується сторонами та відображується у специфікаціях, які після їх підписання сторонами є невід’ємною частиною даного договору
У відповідності до розділу 4 договору, ціна товару становить 540 грн. Оплата товару –на протязі 5 банківських днів після приймання товару на склад ВАТ «Понінківський КПК»смт. Понінка.
На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято макулатуру МС –5Б загальною вартістю 175 635, 60 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні та довіреності на отримання товару.
Свої зобов’язання підприємство відповідача виконало частково, оплативши частково вартість отриманої макулатури в сумі, а саме 170 451, 50 грн., в підтвердження чого позивачем надано копії виписки з рахунку. На момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 5 184, 10 грн.
Як передбачено п. 6.2 договору, в разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.
На підставі цього позивачем нараховано відповідачу до сплати пеню в розмірі 3 580, 00 грн.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №11-20/01 (сд) від 20.01.2005р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДК з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі Волинського обласного управління „Волиньекокомресурси” Кабінету Міністрів України м. Луцьк щодо стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню. Позовні вимоги ДК з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі Волинського обласного управління „Волиньекокомресурси” Кабінету Міністрів України м. Луцьк щодо стягнення пені в розмірі 3 580, 00 грн. підлягають задоволенню частково.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі Волинського обласного управління „Волиньекокомресурси” м. Луцьк підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 538, Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
вирішив:
Позов державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі Волинського обласного управління „Волиньекокомресурси” Кабінету Міністрів України м. Луцьк до дочірнього підприємства „Український папір” Українська Державна Акціонерна Холдингова Компанія „Укрпапірпром” смт. Понінка Полонського району про стягнення 8 764 грн. 10 коп.. задоволити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства „Український папір” Українська Державна Акціонерна Холдингова Компанія „Укрпапірпром” смт. Понінка Полонського району, вул.. Перемоги, 34 (код 31919264) на користь державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі Волинського обласного управління „Волиньекокомресурси” Кабінету Міністрів України м. Луцьк, проспект Перемоги, 36 (код ЄДРПОУ 21702746) суму основного боргу в розмірі 5 184, 10 0 грн., пеню в сумі 481, 20 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволені решти позовних вимог відмовити
Суддя Д.І. Радченя