Справа № 552/5614/13-ц

У Х В А Л А

іменем України

28 березня 2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Самсонової О.А.,

при секретарі - Куліш О.Г.,

за участю:

заявника – ОСОБА_1,

представника заявника – адвоката ОСОБА_2,

стягувача – ОСОБА_3,

представника стягувача – ОСОБА_4

представників органів виконавчої служби – ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції.

Посилалась на те, що в провадженні Київського ВДВС перебуває виконавче провадження №44299809 по виконанню виконавчих листів №2/552/2006/13, виданих 17 березня 2014 року Київським районним судом м.Полтави.

В процесі виконання державним виконавцем було описано належне їй майно – автобус марки «Богдан А-09202», номер кузова Y7ВА092027В000634, 2007 року випуску, державний номерний знак ВІС017127. 29 грудня 2015 року вона отримала повідомлення від Київського ВДВС що згідно звіту про незалежну оцінку майна №694 від 07 грудня 2015 року, яка виконана ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», ринкова вартість вказаного майна складає 207900 грн. без ПДВ. З даною оцінкою заявник не погоджується, але державний виконавець відмовився призначати рецензування звіту про оцінку майна.

Тому ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії Київського ВДВС Полтавського МУЮ щодо відмови в призначенні рецензування звіту про оцінку майна №694 від 07.12.2015 року, зобов’язати Київський ВДВС Полтавського МУЮ призначити рецензування звіту про оцінку майна ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи №694 від 07.12.2015 року відносно автобуса марки «Богдан А-09202», номер кузова Y7ВА092027В000634, 2007 року випуску, державний номерний знак ВІС017127.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою скаргу підтримала та просила задовольнити. Крім того, 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про поновлення строку на подання скарги як такого, що пропущений з поважних причин.

Стягувач ОСОБА_3 та представник стягувача ПАТ «Полтава-Банк» ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечили, в її задоволенні просили відмовити.

Представник Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_5 та представник Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_6 проти скарги також заперечили, в її задоволенні просили відмовити.

Суд, заслухавши пояснення заявника, стягувачів та державних виконавців, дослідивши зібрані по справі докази та матеріали виконавчого провадження ВП №44299809, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що постановами державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 02 квітня 2014 року відкрито виконавчі провадження про стягнення з ФО СПД ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3:

600 грн. на відшкодування витрат з проведення оцінки пошкоджень автомобіля (виконавче провадження №42685917 за виконавчим листом №2/552/2006/13, виданим 17 березня 2014 року Київським районним судом м.Полтави),

3000 грн. на відшкодування моральної шкоди (виконавче провадження №42695341 за виконавчим листом №2/552/2006/13, виданим 17 березня 2014 року Київським районним судом м.Полтави),

46109,41 грн. на відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль (виконавче провадження №42695578 за виконавчим листом №2/552/2006/13, виданим 17 березня 2014 року Київським районним судом м.Полтави),

1068,40 грн. на придбання ліків (виконавче провадження №42695658 за виконавчим листом №2/552/2006/13, виданим 17 березня 2014 року Київським районним судом м.Полтави),

622,47 грн. на відшкодування сплаченого судового збору (виконавче провадження №42695748 за виконавчим листом №2/552/2006/13, виданим 17 березня 2014 року Київським районним судом м.Полтави).

Крім того, постановою державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 02 квітня 2014 року відкрито:

виконавче провадження №42750381 за наказом №917/2515/13, виданим Господарським судом Полтавської області 14 березня 2014 року, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» боргу в сумі 64840,26 грн.,

виконавче провадження №42750565 за наказом №917/2515/13, виданим Господарським судом Полтавської області 14 березня 2014 року, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» боргу в сумі 70000 грн.,

виконавче провадження №42750767 за наказом №917/2515/13, виданим Господарським судом Полтавської області 14 березня 2014 року, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» боргу в сумі 2848,40 грн.,

виконавче провадження №42751071 за наказом №917/2515/13, виданим Господарським судом Полтавської області 14 березня 2014 року, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» боргу в сумі 1720,50 грн.

Постановою державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 02 квітня 2014 року виконавчі провадження №42685917, №42695341, №42695578, №42695658, №42695748, №42750381, №42750565, №42750767, №42751071 об’єднані в одне провадження №44299809.

У зв’язку зі здійсненням примусового виконання вказаних рішень державним виконавцем накладено арешт на належне ОСОБА_1 майно.

В межах даного виконавчого провадження ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» здійснено оцінку автобуса марки «Богдан» -А-09202, номер кузова Y7ВА092027В000634, 2007 року випуску, державний номерний знак ВІС017127. Згідно звіту №694 від 07 грудня 2015 року про незалежну оцінку майна ринкова вартість автобуса складає 207900 грн. без ПДВ.

11 грудня 2015 року державним виконавцем направлено ОСОБА_1 повідомлення, що згідно звіту №694 від 07 грудня 2015 року про незалежну оцінку майна, яка виконана ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», ринкова вартість вказаного автобуса складає 207900 грн. без ПДВ. Згідно журналу вихідної кореспонденції дане повідомлення відділом направлено 16 грудня 2015 року.

29 грудня 2015 року ОСОБА_1 особисто отримала дане повідомлення від Київського ВДВС, що підтверджується її підписом.

Заявник даною оцінкою не погодилась, а тому 05 січня 2016 року подала до Київського ВДВС Полтавського МУЮ заяву про проведення рецензування звіту про оцінку майна.

Листом від 13 січня 2016 року за вих.№221/032-45/4 державний виконавець повідомив заявнику про відсутність підстав для призначення рецензування звіту.

Не погоджуючись з даним рішенням державного виконавця, ОСОБА_1 15 лютого 2016 року звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

При цьому у скарзі нею вказано, що вказаний лист державного виконавця від 13 січня 2016 року за вих.№221/032-45/4 вона отримала 03 лютого 2016 року.

В судовому засіданні встановлено, що вказане не відповідає дійсності.

Як вбачається з особистої відмітки боржника на примірнику такого листа, що мається в матеріалах виконавчого провадження, ОСОБА_1 отримала його 27 січня 2016 року, а не 03 лютого, як вказала у скарзі.

Тобто, до суду зі скаргою вона звернулася з пропуском встановленого законом строку.

Вирішуючи клопотання заявника про поновлення пропущеного строку, суд виходить з наступного.

На підтвердження поважності причин пропуску строку на оскарження дій державного виконавця Залізняк Г.І. надала суду посвідчення про відрядження з печаткою ТОВ «Науково-виробнича фірма «Лідвер», згідно якого наказом від 02 лютого 2016 року №11 спеціаліст відділу організації перевезень ОСОБА_1 відряджений до м.Київ (а.с.146).

В наступному судовому засіданні заявником надано суду відмітки про вибуття у відрядження, прибуття в пункти призначень, вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи (а.с.161).

Але згідно повідомлення ТОВ «НВП «Лідвер» від 01 березня 2016 року №5 ОСОБА_1 на зазначеному підприємстві не працює та не працювала, і ні в які відрядження не направлялась (а.с.177).

Тому поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження дій державного виконавця в судовому засіданні свого підтвердження не знайшла.

Таким чином після відкриття провадження за скаргою судом встановлено, що заявником надано недостовірні дані щодо дня отримання нею листа державного виконавця з відмовою у призначенні рецензування звіту.

Відповідно до ч.1 ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною 2 ст.72 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою необхідно відмовити, а скаргу залишити без розгляду.

Зазначений висновок повністю узгоджується з роз’ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у листі від 28.01.2013 року, № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».

Так, ВССУ зазначив, що при вирішенні судом питання, на якій стадії процесу слід залишити скаргу без розгляду, необхідно керуватися такими обставинами.

Якщо оскаржуються дії чи рішення з чітко визначеним строком оскарження, наприклад, з моменту одержання певної копії постанови державного виконавця, або зі скарги вбачається, коли заявник дізнався про порушення свого права, і при цьому скарга подана з пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суддя, на думку ВССУ, має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі. Це повністю відповідає положенням статей 11, 72 ЦПК щодо диспозитивності цивільного судочинства. При цьому заявнику роз'яснюється його право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку.

Якщо зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений строк звернення до суду, то суд має два варіанти процесуальних дій: залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недолік скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи. Суд у судовому розгляді може з'ясувати зазначене питання з відповідним рішенням: залишити скаргу без розгляду у зв'язку з пропущенням строку на оскарження та відсутність клопотання про його поновлення або розглянути скаргу по суті, якщо буде встановлено, що строк не пропущено.

У разі якщо подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, то у будь-якому випадку це клопотання вирішується в судовому засіданні відповідно до вимог статті 73 ЦПК.

На підставі наведеного в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою необхідно відмовити, а скаргу залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 72, 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу у 5-денний термін з дня її проголошення.

Головуючий О.А.Самсонова

28.03.2016