ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.07.09 р. Справа № 15/112
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Горлівський хлібокомбінат” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 31011960)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Русь” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31184758)
про стягнення боргу в сумі 56480,46 грн., пені в сумі 3340,82 грн., інфляції в сумі 2509,71 грн., 3% річних у розмірі 421,45 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Жуковська Т.Р. за довіреністю б/н від 12.05.2009 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Горлівський хлібокомбінат” м. Горлівка до товариства з обмеженою відповідальністю “Русь” м. Донецьк про стягнення боргу в сумі 56480,46 грн., пені в сумі 3340,82 грн., інфляції в сумі 2509,71 грн., 3% річних у розмірі 421,45 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/112, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 02.06.2009 року строк вирішення спору продовжений до 17.07.2009 року.
У порушення вимог ухвал суду від 13.05.2009 р., 02.06.2009 р. позивач в останні судові засідання 02.06.2009 р., 07.07.2009 р. не з’явився, витребувані документи до суду не представив.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення позивача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач засновує позовні вимоги на договорі постачання № 723 від 03.01.2008 р. та товарно-транспортних накладних, за якими відповідач отримав товар у 2008 р., але не оплатив його вартість.
Відповідач свою заборгованість за вказаним договором та за накладними 2008 р. перед позивачем заперечує, посилаючись на його виконання. Існуюча заборгованість перед позивачем виникла за товар, отриманий раніше до укладання спірного договору, тобто у період до 2008 р. Акт звірки розрахунків між сторонами, підписаний та скріплений печатками обох сторін, на який посилається позивач в обґрунтування позову, містить сальдо станом на 01.03.2008 р. на користь позивача на суму 94695,41 грн. Перша спірна накладна на виконання умов договору постачання № 723 від 03.01.2008 р. датована 23.04.2008 р., тобто заборгованість існувала до спірних правовідносин.
Умови договору № 723 від 03.01.2008 р. не містять будь-якого строку оплати за товар, тому до вказаних правовідносин між сторонами повинні бути застосовані загальні норми ст. 530 ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Позивач у підтвердження настання строку оплати для відповідача посилається на графік погашення дебіторської заборгованості від 11.11.2008 р. до 18.11.2008 р. – 29000 грн., який підписаний керівником відповідача та отриманий позивачем 11.11.2008 р., на письмові вимоги позивача до відповідача вих. 1038 від 21.11.2008 р., вих. 1066 від 02.12.2008 р. та вх. 717 від 02.12.2008 р. (у завірених копіях є в матеріалах справи).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Вказані документи суд не приймає до уваги як належні докази пред’явлення позивачем вимог відповідачу про оплату товару на умовах спірного договору по спірним накладним.
Так, графік погашення дебіторської заборгованості не містить посилання на отримання від позивача будь-яких вимог на оплату, може бути складений відповідачем у зв’язку з власними даними бухгалтерського обліку, не містить посилання на погашення заборгованості саме за товар, отриманий за спірним договором та спірними накладними. Крім того, цей графік датований періодом до направлення позивачем відповідачу письмових вимог на оплату, які позивач додав до позову.
Вказані письмові вимоги позивача не містять доказів їх фактичного направлення відповідачу або їх отримання. Напис з вхідним номером та датою на листі від 02.12.2008 р. не підтверджений підписом уповноваженої особи, яка повинна була приймати цей лист для відповідача.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За таких обставин суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами настання строку оплати за отриманий товар, що є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення основного боргу.
Позовні вимоги щодо стягнення пені, інфляції та 3% річних засновані на порушенні стороною строку виконання грошового зобов’язання, що не було доведено позивачем. У зв’язку з відхиленням позову по основному боргу вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 07.07.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя