№33-185/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 20 липня 2009 року
Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області Опейда В.О., з участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2009 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7ст.247 КУпАП, в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06 жовтня 2007 року о 23 годині керуючи автомобілем «БМВ-730» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Луцьку по пр. Соборності, під час руху перевищив швидкість в населеному пункті, при виявленні небезпеки не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Крайслер-Вранглер» державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по другорядній дорозі з пр. Молоді, та виїжджав на головну дорогу пр. Соборності, чим порушив п.п. 12.3, 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду просить поновити строк на апеляційне оскарження, в зв'язку з тим, що в постанові суду першої інстанції не вказано порядок її оскарження, а суддею його не роз'яснено. Рахує, що судом справу розглянуто поверхнево, докази оцінені необ'єктивно, а винесена постанова є незаконною. Вважає винуватим у вчиненні даного ДТП ОСОБА_3, який при виїзді на перехрестя з другорядної дороги на головну, не пропустив його, що стало результатом зіткнення, уникнути якого ОСОБА_1 не зміг. Зазначає, що ОСОБА_3 порушив п.10.1 ПДР України, який зобов'язує водія перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Крім цього, всупереч п.16.11 він виїхав та зупинився на головній дорозі, хоча на перехресті зобов'язаний був надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх руху. Саме факт зупинки ОСОБА_3 поперек проїзної частини й створило йому реальну перешкоду для руху.
Перевіривши доводи скарги і матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 і його представника, які підтримали скаргу частково і просили її задовольнити, визнавши винними як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3, оскільки дії обох перебувають в причинному зв'язку з наставшими наслідками пригоди, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді, суд першої інстанції з'ясував усі обставини, дослідив наявні докази по справі, яким дав належну юридичну оцінку і обгрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення та схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «БМВ-730» по пр. Соборності у м. Луцьку, під час руху перевищив швидкість в населеному пункті, при виявленні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Крайслер-Вранглер» державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався при виїзді з другорядної дороги з пр. Молоді, та виїжджав на головну дорогу пр. Соборності. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажири отримали тілесні ушкодження.
Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєному. Обставини вчиненого ним підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, висновками автотехнічних експертиз №0403 від 07.10.2008, №253 від 11.03.2009 року та схеми де зафіксовано розташування транспортних засобів і слідів коліс на місці ДТП.
Автотехнічним висновком від 07.10.2008 року встановлено, що швидкість руху автомобіля «БМВ-730» перед ДТП становила 105…110 км/год. Так, згідно висновку повторної судово автотехнічної експертизи від 11.03.2009 року, з'ясовано, що на момент початку гальмування мінімальна швидкість автомобіля «БМВ-730» державний номерний знак НОМЕР_1 становила 104,8…109,3 км/год. При дозволеній згідно вимог п.12.4 ПДР України швидкості руху 60 км/год. водій ОСОБА_1 мав би технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів шляхом застосування негайного гальмування.
З проведеної судової автотехнічної експертизи, вбачається, що автомобіль «Крайслер-Вранглер» не попадав в коридор небезпеки автомобіля «БМВ-730», при умові, що останній не змінив би напрям руху. На підставі вищенаведеного можна зробити висновок, що, з технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобіля «БМВ-730» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам п.12.4, п.12.9(б) та п.12.3 ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Зі схеми, складеної на місці ДТП, вбачається, що водій автомобіля «БМВ-730» державний номерний знак НОМЕР_1, під час гальмування змістився зі своєї на крайню праву смугу руху, яка передбачена лише для повороту праворуч, де й відбулося зіткнення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що саме ОСОБА_3 порушив п.10.1, п.16.11 ПДР України, не заслуговують на увагу, так, з матеріалів справи вбачається, що водій автомобіля «Крайслер-Вранглер» ОСОБА_3 діяв у відповідності до п.12.3 ПДР України, який передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В умовах раптової появи небезпеки і неможливості передбачити розвиток ситуації водіям рекомендується застосовувати гальмування транспортного засобу, що і було зроблено ОСОБА_3
Зважаючи на встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце в нічний проміжок часу, а також особливості видимості проїзної частини на перехресті, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови суду з мотивів наведених в скарзі немає.
У відповідності до наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити - без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 20 травня 2009 року - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ Опейда В.О.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Опейда В.О.