АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-4661/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2011 року м. Дніпропетровськ

12 травня 2011 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Дерев’янка О.Г.

судців Красвітної Т.П., Чубукова О.П.,

при секретарі Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Оздоровчо-спортивний комплекс "Метал" на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Оздоровчо-спортивний комплекс "Метал" про поновлення на роботі, відшкодування вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

встановила:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно наказу №103-к від 21 жовтня 2010 року його звільнено з займаної посади оператора теплового пункту Комунального підприємства оздоровчо- спортивного комплексу «Метал» на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, не допускають до виконання свої професійних обов’язків, на теперішній час він не працює, знаходячись у стані вимушеного прогулу, тому позивач просив суд згідно уточнених позовних вимог визнати наказ № 103 від 21.10.2010 року про його звільнення недійсним, відновити його на раніше займаній посаді, стягнути з відповідача на його користь кошти за вимушений прогул 5414 грн.43 коп., моральну шкоду 5000 грн., судові витрати 2218 грн.50 коп, а всього 12632 грн.93 коп..

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року позовні вимоги задоволені, визнано наказ №103-к директора КП "ОСК"Метал" від 21 жовтня 2010 року про звільнення ОСОБА_2 за прогул, на підставі п.4 ст.40 КЗпП України - недійсним; поновлено ОСОБА_2 на посаді оператора теплового пункту КП "ОСК "Метал"; стягнуто з КП"ОСК "Метал" на користь ОСОБА_2 5414,43 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 2000 грн. моральної шкоди, 2000 грн. витрат за послуги адвоката; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовним вимог в повному обсязі.

Постановляючи рішення про задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано, згідно з матеріальним та процесуальним законом постановив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи наказом № 103 від 21 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України, а саме за прогул, (а.с. 7)

Судом правильно враховано ті обставини, що відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спрів» від 06.11.1992 року №9 , із змінами № 4 від 01.04.1994 року, № 18 від 26.10.1995 року, № 15 від 25.05.1998 року, прогулом визначається відсутність працівника на роботі без поважних причин як протягом цілого робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився та зазначив в рішенні про те, що ОСОБА_2 був звільнений відповідачем під час тимчасової непрацездатності, оскільки позивач відповідно до наданого апеляційному суду повідомлення комунального закладу Дніпропетровська центральна районна лікарня від 19.04.2011 року, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 в наслідок одержаної в грудні 2009 року побутової травми (відкритий оскольчатий перелом н/3 лівої гомілки зі зміщенням) перебував на амбулаторному лікуванні тривалий час з 17.12.2009 року по 21.10.2010 року.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2, визнав недійсним наказ № 103-к від 21.10.2010 року, поновив позивача на посаді оператора теплового пункту Комунального підприємства "Оздоровчо-спортивний комплекс "Метал", стягнув на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду, судові витрати.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки фактів та інших обставин.

Керуючись,ст.ст. 209,218,303,307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Оздоровчо-спортивний комплекс "Метал" - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: