ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

17 липня 2009 р.                                                                                   № 56/11-09  

        Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:Губенко Н.М.,

Барицької Т.Л.,

Мирошниченка С.В.,

перевіривши  касаційну скаргу
ОСОБА_1, ОСОБА_2

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р.

у справі№ 56/11-09 господарського суду Харківської області

за позовомВАТ "Морський транспортний банк"

доФізичної особи –підприємця ОСОБА_1, фізичної особи –підприємця ОСОБА_2

пророзірвання договору та стягнення 41082,58 грн.

В С Т А Н О В И В :

Відповідачі звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою   на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. у справі № 56/11-09.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно ч.1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

У відповідності до п.2 ст.3 зазначеного Декрету державне мито із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Предметом даного спору є вимоги про стягнення коштів у розмірі 41082,58 грн. та розірвання договору. Проте, до касаційної скарги не додано належних доказів сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки скаржники сплатили лише 124 грн. держмита.  Вказані недоліки, згідно п. 4 ч.1 ст.1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Після усунення зазначених недоліків скаржники мають право повторно подати  належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 ГПК України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд     

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу повернути скаржникам.

Головуючий, суддя                                                            Н. Губенко

Судді:                                                                                Т. Барицька

                                                                                              С. Мирошниченко