справа № 208/5498/15-ц

№ провадження 2/208/1947/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі – Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ГУ Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивачка звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, в якій просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 104 в будинку № 9 по проспекту Аношкіна у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та зняти його з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2005 року. Право власності було зареєстровано в ОКП «Дніпродзержинське БТІ» 27 травня 2005 року. В 2009 році до неї звернувся її племінник з проханням зареєструвати його за адресою вищевказаної квартири. Як він їй пояснив, реєстрація йому була потрібна для того, щоб влаштуватися на престижну роботу, так як стосунки у них були добрі та вона бажала йому допомогти, то прописала його за адресою своєї квартири. За адресою квартири позивачки ОСОБА_2 ніколи не мешкав, жодних речей, які б належали йому на праві власності в квартири не має. На теперішній час зі своїм племінником вона не спілкується та їй не відомо його місце мешкання, тому у неї відсутня можливість в добровільному порядку зняти його з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири. Факт не проживання відповідача в квартирі з 2009 року підтверджується актом № 212 про непроживання від 24.07.2015р., складеним комісією - техніків дільниці №3 КЖЕП «Оріон» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та затвердженим директором КЖЕП «Оріон» ОСОБА_5 У зв'язку з тим, що відповідач зареєстрований у спірній квартирі позивачка позбавлена можливості звертатися до державних органів за виплатою субсидій та інших виплат, які передбачені чинним законодавством України та змушена нести додаткові витрати на утримання квартири, сплати комунальних платежів. Крім того, для вчинення певних правочинів щодо будинку для забезпечення власних потреб необхідна згода проживаючих в ньому осіб. Реєстрація Відповідача в спірній квартирі не дозволяє позивачці розпоряджатись нею на власний розсуд та значно обмежує її законні права як власниці, чинить перешкоди у реалізації права власності, у зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Позивачка ОСОБА_1 до судового розгляду справи звернулася з письмовою заявою, в якій вказала, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить суд розглянути справу у її відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу, крім того у газеті «Вісті Придніпров’я» № 100 (1695) від 17.12.2015р. було надруковане оголошення про час місце та дату розгляду справи, і тому в силу ст.77 ЦПК України відповідач вважається повідомленим, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та третіх осіб, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Договору купівлі-продажу квартири Серії ВСВ № 500433 від 21.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 21 травня 2005 року, ОСОБА_1, придбала квартиру АДРЕСА_2.

З ОСОБА_6 з Державного реєстру правочинів від 21.05.2005 року, вбачається, що ОСОБА_1, на підставі Договору купівлі-продажу стала власником квартири АДРЕСА_2.

З ОСОБА_6 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Серії СВО № 399632 від 27 травня 2005 року вбачається, що квартира АДРЕСА_2 є приватною власністю ОСОБА_1, на підставі Договору купівлі-продажу квартири Серії ВСВ № 500433 від 21.05.2005 року, про що зроблено відповідний запис № 23781 в реєстровій книзі № 207.

Як вбачається з Довідки № 000748717 виданої ТОВ «Інфо-Ком» у квартирі квартира АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З Акту № 212 про не проживання від 24 липня 2015 року, складеним працівниками ТОВ «Оріон» в присутності свідків та затвердженим директором ТОВ «Оріон», вбачається, що ОСОБА_2, в квартирі АДРЕСА_2 не проживає з 2009 року, його особистих речей в квартирі немає.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 квартирою не цікавиться, не сплачує комунальні послуги, не приймає участі у підтриманні квартири у належному санітарно-гігієнічному стані, не несе інших витрат по утриманню квартири та не приймає участь у спільному побуті, тому вважається таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира або інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

Згідно зі ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідач порушує вимоги ст. 47 Конституції України в якій зазначено, що кожен має право на житло, а також те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, а також були порушені і вимоги ст. 9 ЖК України, в якій зазначено, що ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення, або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Реєстрація та проживання Відповідача за вказаною адресою заважає позивачу користуватися власністю, до того ж завдає збитків матеріального та морального характеру.

Суд вважає, що та обставина, що відповідач продовжує бути на реєстраційному обліку за вказаною адресою, порушує законні права позивача, таким чином вимога позивача щодо усунення перешкод у користуванні власністю житловим приміщенням підлягає задоволенню шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 29ч.1 ЦК України, ст. ст. 9, 71,72, 155 ЖК України, ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 88, 213, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ГУ Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_3.

Зобов'язати Головне управління державної міграційної служби в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зняти з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у квартирі АДРЕСА_4.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.