ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.06.09р.Справа № 9/160-09
За позовом Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1,
м.Дніпродзержинськ Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОН-Україна",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 8100 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання Фуркаленко І.Л.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1 - підприємець
Від відповідача - Самойленко О.А. - представник, довіреність № 0509 від 18.05.09р.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся у квітні 2009 року із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОН-Україна", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 8100 грн. заборгованості за надані автотранспортні послуги з перевезення вантажів за період з листопада по грудень 2008 року. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № 141 від 20.09.08р.
Відповідач просить відмовити у позові, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства у зв’язку із світовою фінансовою кризою.
В судовому засіданні 22.06.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
Між Фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 ("виконавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСКОН-Україна" ("замовник") був укладений договір № 141 від 20.09.08р. на перевезення вантажів, згідно умов якого виконавець зобов’язався доставити доручений йому вантаж до узгодженого місця призначення, видати вантаж замовнику, а останній зобов’язався оплатити за перевезення вантажу плату, встановлену у Специфікаціях до цього договору (пп. 1.1-1.3, 2.2, 4.1-4.2 цього договору).
Згідно п. 1 Специфікації № 1, виконавець зобов’язався надати послуги замовнику з внутрішнього перевезення вантажів по маршруту: м. Дніпродзержинськ (Україна) –м. Кременчук (Україна).
Позивач взяті на себе договором зобов'язання виконав належним чином в повному обсязі і без будь-яких претензій з боку замовника, що підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт № 19 від 05.11.08р. на суму 1700 грн., № 19а від 06.11.08р. на суму 1700 грн., № 196 від 07.11.08р. на суму 1700 грн., № 19в від 10.11.08р. на суму 1700 грн., № 20 від 12.12.08р. на суму 3100 грн., підписаними обома сторонами, які є в матеріалах справи.
Вартість послуг визначена сторонами у п. 2 вищевказаної Специфікації і становить 1700,00 грн. (без ПДВ) за кожну доставку вантажу по вказаному маршруту. Замовник зобов’язався оплатити вартість послуг виконавця протягом 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт та згідно виставленим рахункам.
На оплату виконаних послуг Позивач виставив Відповідач рахунок № 19 від 10.11.08р. на суму 6800 грн. (з ПДВ) та рахунок № 20 від 12.12.089р. на суму 3100 грн. (з ПДВ), усього на загальну суму 9900 грн.,
Факт існування зазначеної заборгованості був визнаний відповідачем, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків сторін від 30.01.09р., проте свої зобов’язання з повної та своєчасної оплати Відповідач здійснив частково у сумі 1800 грн.,
Таким чином, станом на 17.04.09р. виникла заборгованість у сумі 8100 грн. основного боргу, розмір якої підтверджується розрахунком Позивача.
В порядку досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензією вих. № 001 від 30.01.09р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 9900 грн., погасити яку останній зобов’язався в строк до 01.04.09р. (відповідь на претензію № 58 від 06.02.09р.), проте у гарантований строк прийняті на себе зобов’язання не виконав.
Після пред’явлення Позивачем позову до суду (21.04.09р.) Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 500 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 895 від 22.06.09р. про перерахування цієї суми та не заперечувалось представником Позивача у судовому засіданні.
Доказів сплати залишку зазначеної заборгованості Відповідач на час розгляду справи не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Наведені Відповідачем обставини не можуть бути підставою для звільнення від виконання грошових зобов'язань, згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 229 Господарського кодексу України.
З урахуванням встановлених обставин, Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед Позивачем з оплати наданих останнім послуг перевезення вантажу, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 7600 грн. основного боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Оскільки Відповідачем були надані докази про оплату Відповідачем основного боргу в сумі 500 грн., ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати у справі покладаються повністю на Відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді, згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 80 ч. 1 п. 1-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОН-Україна" на користь Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 суму 7600 грн. основного боргу, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог на суму 500 грн. провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Рішення підписано - 10.07.09р.