ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 920/1337/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Малетич М.М., Кривда Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватної фірми "Валентина" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 та рішення господарського суду Сумської області від 11.11.2015 у справі № 920/1337/15 господарського суду Сумської області

за позовомприватної фірми "Валентина"

допублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

треті особи:1. Сумська міська рада, 2. приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шокола Наталія Валеріївна

провизнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року приватна фірма "Валентина" звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Шоколи Наталії Валеріївни) про: 1) визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 27.04.2015 виданого публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Шоколою Наталією Валеріївною на нежиле приміщення загальною площею 819, 1 м2 з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135, 6 м2, розташоване за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8; 2) вилучення запису № 2043 щодо реєстрації права власності за публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" на зазначене нежиле приміщення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім цього, позивачем 19.10.2015 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене майно та заборони вчиняти дії з його відчуження.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.09.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи - Сумську міську раду.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.11.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2015, у задоволенні позову та заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені рішення та постанову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Рагімовою А.Н. 18.11.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2013 № 6/751/605/13, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення з приватної фірми "Валентина" на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованості.

В подальшому державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на нежиле приміщення загальною площею 819,1 м2 з надбудовою 2-го поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135,6 м2, розташоване за адресою: Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 8, що належить приватній фірмі "Валентина". Зазначене майно в подальшому передано відділом на реалізацію шляхом проведення електронних торгів.

Згідно з повідомленням ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України від 18.12.2014, електронні торги по лоту № 19760 не відбулися, про що системою сформовано протокол № 23052 від 17.12.2014.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем складено акт уцінки майна від 26.12.2014, яким уцінено майно боржника на 15 %. Стартова вартість майна на других електронних торгах склала 4 508 400,00 грн. без ПДВ.

Електронні торги по лоту № 35245 не відбулися, про що системою сформовано протокол № 48096 від 31.01.2015.

В подальшому стягувачем подано заяву від 10.02.2015 про залишення за собою зазначеного нереалізованого майна, у зв'язку з чим 24.02.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно з якою стягувачу - публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" в рахунок погашення боргу передано нежиле приміщення загальною площею 819, 1 м2, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого приміщення (підвальне приміщення кафе - закусочна на 24 місця) площею 135, 6 м2, розташоване за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8, та складено акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шоколою Н.В. 27.04.2015 відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 24.02.2015, затвердженого в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Кузьменко О.С., видано публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" свідоцтво, що посвідчує право власності на нежиле приміщення, загальною площею 819, 1 м2, з надбудовою 2-го поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135, 6 м2, розташоване за адресою: Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 8.

В подальшому постанову державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 24.02.2015 № 40775366, на підставі якої був виданий акт від 24.02.2015 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18.05.2015 у справі № 751/2428/15-ц визнано неправомірною, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом вказуючи на те, що визнання судом постанови неправомірною призвело до зникнення підстав для набуття права власності на майно відповідачем, а тому запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягає вилученню, а видане нотаріусом свідоцтво - скасуванню.

Відмовляючи у задоволені позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що свідоцтво про право власності не є правочином, а тому не може визнаватися недійсним як правочин або нормативний акт. Крім цього, приватним нотаріусом видане свідоцтво про право власності на підставі акта про передачу майна стягувачу, а не на підставі постанови про передачу майна стягувачу, який (акт) не скасовано та не оскаржено. Апеляційний господарський суд також зазначив, що заявлена позивачем вимога не може призвести до захисту права власності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Разом з тим, саме свідоцтво про право власності не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно підтверджує виникнення права власності.

Таким чином, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється (підтверджується) право власності. Самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлюючими документами, хоча й можуть оцінюватися у вирішенні спорів відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України в сукупності з іншими доказами у справі.

Зазначені свідоцтва не можуть виступати і предметом спору: таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що до вказаного свідоцтва не можуть застосовуватися інститути визнання недійсними правочинів або визнання недійсними нормативних актів чи актів індивідуальної дії.

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновкам апеляційного господарського суду про те, що позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності є похідною від позовної вимоги про визнання права власності.

Разом з тим, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що заявлена позивачем вимога не може призвести до захисту права власності, у зв'язку з чим безпідставним є посилання скаржника на зв'язок цієї вимоги із таким способом захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні як докази вчинення відповідачем порушення при отриманні правопідтверджуючих документів на майно, передане державним виконавцем відповідачу в рахунок погашення боргу, так і доказів наявності законних підстав для відмови у вчиненні нотаріусом нотаріальних дій, пов'язаних з видачею спірного свідоцтва.

Вимога про вилучення запису № 2043 щодо реєстрації права власності на нежиле приміщення загальною площею 819, 1 м2 з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135, 6 м2, розташоване за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8 за публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" в даному випадку є похідною від вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності, а тому не розглядалась судами окремо від основної вимоги.

Інші доводи скаржника спростовані судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К.

Судді:Малетич М.М.

Кривда Д.С.