П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 р. , 16 год. 55 хв.           м. Львів                               № 2а-7113/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді           Кравчука В.М.,

за участю секретаря судового засідання                     Кукси В.А..,

представника позивача –                    ОСОБА_1,

представника відповідача –                    ОСОБА_2,

розглянувши справу за адміністративним позовом

ВАТ "Кохавинська паперова фабрика"

до Державна податкова інспекція у Жидачівському районі Львівської області

про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2010 р. № 0000212320/0/6443, від 11.05.2010 р. № 0000222320/0/6445, від 20.07.2010 р. № 0000212320/1/10584, від 20.07.2010 р. № 00002223220/1/10586, також просить визнати протиправним та скасувати рішення начальника ДПІ у Жидачівському районі про результати розгляду первинної скарги № 10579/10/25-03/3 від 20.07.2010 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ про заниження валових витрат в ІІ кв.2008 р. на суму 224382 грн. та завищення податкового кредиту за травень 2008 р. є безпідставними, оскільки позивачем на підставі договору придбано природній газ, який використано у власній господарській діяльності. Придбання та використання газу підтверджується всіма необхідними бухгалтерськими документами, а сам договір недійсним чи нікчемним не визнавався, а тому вчинений правочин є дійсним. Вважає, що за наявності всіх первинних документів, передбачених законодавством та оформлених належним чином, доводи податкового органу про «безтоварність операції»та про неможливість контрагента по договору –ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»реально поставити природній газ, укладення договору з метою несплати податків є лише припущенням. До перевірки представлено докази, що підтверджують пов‘язаність витрат позивач на придбання продукції у відповідача, а позивач не може відповідати за податкові зобов‘язання ПП НВП «Компанія Укрпроменерго». Окрім того як на момент укладення договору, так і на час розгляду справи останній знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, зареєстрований як платник ПДВ. Вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав аналогічні за змістом пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що товариством неправомірно до складу валових витрат віднесено витрати, отримані ним у ІІ кв. 2008 р. від підприємства, яке віднесене до групи ризику, що призвело до заниження зобов’язання з податку на прибуток на суму 56096,00 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 44876,00 грн. Укладений правочин по поставці природного газу вважає нікчемним, оскільки ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»здійснювало незаконну діяльність, що суперечить його установчим документам, щодо посадової особи підприємства порушено кримінальну справу, а рішенням суду в 2009 р. припинено як юридичну особу. Вказує, що перевіркою податкового органу встановлено неможливість цього підприємства реально здійснювати фінансово-господарські операції, вести господарську діяльність, що свідчить про відсутність необхідних трудових ресурсів для здійснення відповідної господарської операції з ВАТ «Кохавинська паперова фабрика». На думку податкового органу, відсутнє будь-яке підтвердження факту господарської операції з позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

05 травня 2008 року між ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»(Постачальник) в особі директора ОСОБА_3 та ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»(Споживач) в особі ОСОБА_4 укладено договір на постачання природного газу № 0204-08/03 (надалі - Договір).

Предметом Договору відповідно до п.1 є природній газ, який Постачальник зобов‘язується передати у власність Споживачу в 2008 р., а Споживач зобов‘язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2 Договору передбачено умови щодо кількості та якості газу з травня по грудень 2008 р. Зазначені обсяги є плановими, але можуть змінюватись.

Згідно з п. 3 Договору кількість газу, поставленого Споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і Споживача та газотранспортної організації. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

На виконання Договору у травні 2008 р. поставлено газ в обсязі 200,000 тис.куб.м. на суму 269 258,40 грн. (в т.ч. ПДВ) та складено акти приймання-передачі газу № НОМЕР_1 від 31.05.2008 р. На суму 269 258,40 грн. на ім‘я ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»видано податкову накладну № 164 від 31.05.2008 р.

Листом від 12.05.2010 р. № 3-225 філія ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»- Жидачівське управління по експлуатації газового господарства підтвердило, що в травні 2008 р. ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»отримало всього 350,515 тис.м.куб. природного газу, в т.ч. від ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»200,000 тис.м.куб. та від ВАТ «Львівгаз»- 150,515 тис.м.куб. Плановий обсяг поставки газу ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»для ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»в обсязі 200,000 тис.м.куб. був включений до планового розподілу газу «Об‘єднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз»на травень 2008 р. та фактично поставлений споживачу ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»в цьому місяці.

Згідно з довідкою ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»про щомісячний обсяг споживання природного газу в 2008 р., споживання газу відбувалось щомісяця, зокрема в травні –350,004 тис.м.куб.

На підтвердження виконання Договору ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»надало копії банківської виписки БВ-0000166 від 21.05.2008 р., БВ-0000173 від 27.05.2008 р., БВ-0000179 від 28.05.2008 р., БВ-0000181 від 30.05.2008 р. Всього на суму 269009,92 грн.

Суму ПДВ за податковою накладною № 164 від 31.05.2008 р. ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»відобразило в реєстрі отриманих податкових накладних та включило до податкового кредиту відповідних періодів.

ДПІ у Жидачівському районі провела планову виїзну перевірку ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009 р., про що складено акт № 509/23-1/22351935 від 27.04.2010 р.

          Перевіркою встановлено придбання платником податків природного газу в ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»на суму 224 382,00 грн. До перевірки представлені договір, податкові накладні, акт прийому передачі, платіжні доручення. В основу порушення позивачем податкового законодавства при проведенні перевірки покладено пояснення директора ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»- ОСОБА_5 (отримані при допиті як свідка) про те, що він жодного відношення до цього підприємства не має, оскільки останнє було перереєстровано на нього за винагороду в 2007 р., жодних первинних документів не складав та не підписував; а також ту обставину, що підприємство припинено рішенням суду, встановлено неможливість реально здійснювати фінансово-господарські операції; виписана податкова накладна № 164 від 31.05.2008 р. не включена до податкових зобов‘язань ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»в даному періоді (була подана декларація з ПДВ з нульовим показником).

З цих підстав податковий орган зробив висновок про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 56 096,00 грн. за ІІ кв. 2008 р. та п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          За результатами перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

-          від 11.05.2010 р. № 0000222320/0/6445, яким підприємству визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 84 144,00 грн. грн. (з яких 56 096,00 грн. –основний платіж, 28 048 грн. - штрафні санкції);

-          від 11.05.2010 р. № 0000212320/0/6443, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 67 314,00 грн. (з яких 44 876,00 грн. –основний платіж, 83 448,00 грн. –штрафні санкції).

Не погодившись з актом перевірки від 27.04.2010 р. та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПІ у Жидачівському районі.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Жидачівському районі прийнято рішення № 10579/10/25-03/3 від 20.07.2010 р. про результати розгляду первинної скарги., яким винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу –без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення від 20.07.2010 р. № 0000212320/1/10584, від 20.07.2010 р. № 00002223220/1/10586.

ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням начальника ДПІ у Жидачівському районі про результати розгляду первинної скарги, а тому звернулося до суду.

Фактичні обставини сторонами не заперечуються. Таким чином, спір виник щодо правомірності віднесення до складу валових витрат платежів за газ, отриманий за Договором № 0204-08/03 від 05.05.2008р. від ПП НВП «Компанія Укрпроменерго».

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд керується Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. (надалі –ЦК України), Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р., Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 даного Закону, це будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка регламентує правила ведення податкового обліку, не встановлює вимог до форми та змісту документів, що використовуються з метою податкового обліку. У п.5.11 ст.5 цього Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім зазначених у цьому законі. Відтак, підставою для включення певних видатків до складу валових витрат є розрахункові, платіжні та інші документи, встановлені законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Мін’юсті Україні від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі –Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи –це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції –це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»та ПП НВП «Компанія Укрпроменерго». З'ясування наведеної обставини має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу валових витрат сум, сплачених за поставку природного газу, поставленого Постачальником, адже відповідач стверджує, що позивач уклав договір з ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»без мети настання реальних наслідків, що виключає господарський характер понесених із виконанням даного договору витрат.

Позивач доводить господарську операцію Актом приймання-передачі від 31.05.2008 р., який є невід‘ємною частиною укладеного Договору від 05.05.2008 р., податковою накладною, платіжними документами. Відомості, які зазначені в Акті приймання-передачі, підтверджуються довідкою газотранспортної організації, звітами про виробництво промислової продукції, довідкою про обсяг спожитого газу за 2008 р.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, первині документи, в даному випадку це договір, акт приймання-передачі повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги, виконані роботи перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов’язані з господарською діяльністю.

Відповідно до п. 9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право платника податків віднести до складу валових витрат Законом зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та чи складений він відповідно вимог законодавства. Акт приймання –передачі від 31.05.2008 р., будучи первинним документом та підставою формування валових витрат ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»у зв’язку із здійсненням господарської діяльності, повинен містити відомості про дії та події, оформлені цим документом.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що основним видом діяльності підприємства є виготовлення паперу, для виробництва якого необхідний природній газ. ОСОБА_6 довідку про те, що природній газ споживався підприємством протягом всього 2008 р., зокрема, й у травні місяці. При цьому обсяг споживання газу відповідає об‘єму придбаного газу в травні 2008 р.. Пояснив, що відсутність природного газу призвела б до простою підприємства.

В судовому засіданні досліджено Акт від 31.05.2008 р. З нього вбачається, що такий укладений на виконання Договору від 05.05.2008 р., вказано одиницю, кількість та обсяг природного газу, цінової надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 224, послуг з постачання газу, витрат НАК «Нафтогаз України»на реалізацію природного газу. Суд також бере до уваги і те, що вказані в Акті дані підтверджуються довідкою ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»- Жидачівське управління по експлуатації газового господарства. За таких обставин, Акт є достовірним і може вважатися первинним документом, що відображає господарську операцію, оформлену Договором з поставки природного газу та є доказом витрат позивача, які він відніс до складу валових витрат.

Факт поставки газу підтверджується також і платіжними документами, зокрема, банківською випискою про рух коштів по рахунку ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»з якої вбачається, що оплата здійснювалась за природній газ.

ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»представило також Термінові звіти про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами з березня по травень 2008 р. ОСОБА_6 зазначені Звіти розцінюються як доказ фактичної наявності природного газу у Споживача (позивача у справі) в період виникнення оспорюваних податкових зобов‘язань. Враховуючи наведені докази, а також те, що відповідач не довів, що природній газ позивач в травні 2008 р. не отримував чи отримував від іншого контрагента, Суд дійшов висновку про реальність даної господарської операції з ПП НВП «Компанія Укрпроменерго».

Надані відповідачем документи, використані ним при проведенні планової перевірки позивача, в т.ч. акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові щодо ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в якому зроблено висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій підприємством та ведення господарської діяльності, порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, відсутність об‘єктів, які підпадають під визначення ст. 3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2009 р., яким припинено діяльність ПП НВП «Компанія Укрпроменерго», пояснення директора ОСОБА_5 не підтверджують висновків про укладення позивачем договору із ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»без мети настання реальних наслідків.

Суд враховує також, що ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»з 2000 по 2010 роки неодноразово відзначалося як платник податків, має більше за середнє податкове навантаження, є одним із найбільших платників податків в Жидачівському районі, а тому немає сумнівів в його добросовісності.

За таких обставин, у податкового органу відсутні підстави вважати договір № 0204-08/03 від 05.05.2008 р. з поставки природного газу нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов‘язок є частиною публічного порядку. Тому правочини, що вчиняються з метою порушення цього обов‘язку, спрямовані на незаконне збільшення валових витрат та, відповідно, незаконне зменшення податкових зобов‘язань, є такими, що порушують публічний порядок. Оскільки, ОСОБА_6 встановлено, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат суму 224 382,00 грн. на підставі договору поставки, сплатив у зв‘язку з цим відповідні суми податків по податку на прибуток та ПДВ за цей період, то відсутні підстави вважати такий договір нікчемним.

Безпідставним Суд вважає також висновок податкового органу про порушення позивачем п.1.7, п.1.8 ст1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ним безпідставно включено суми ПДВ за операцією з поставки газу від ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»через те, що сума ПДВ по виписаній податковій накладній не включена до податкових зобов‘язань ПП НВП «Компанія Укрпроменерго»в даному періоді.

Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Спору щодо наявності чи правильності оформлення самої податкової накладної за травень 2008 р. немає. ОСОБА_6 встановлено, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки природного газу і відбулося реальне виконання господарської операції.

За таких обставин, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену ПП НВП «Компанія Укрпроменерго», та підтверджену первинними документами, зміст та форма яких відповідає вимогам Закону.

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом – Постачальником, останній був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення начальника ДПІ у Жидачівському районі про результати розгляду первинної скарги № 10579/10/25-03/3 від 20.07.2010 р., то Суд вважає, що такі задоволенню не підлягають враховуючи таке.

Рішення начальника податкової інспекції, прийняте за результатами розгляду скарги платника податків, само по собі, прав та інтересів платника податків не порушує. Воно не має самостійного значення, окільним ним не визначаються податкові зобов‘язання, що підлягають сплаті. За наслідками перевірки приймається податкове повідомлення - рішення, яке породжує відповідні правовідносини щодо сплати податкового зобов‘язання. За таких обставин, в частині скасування зазначеного рішення позов є безпідставним.

Безвідносно до викладених вище мотивів, Суд враховує також і те, що усі позовні вимоги звернені до ДПІ у Жидачівському районі, а не посадової особи. До начальника ДПІ у Жидачівському районі, рішення якого позивач оскаржує, позов не пред‘являвся, він не брав участі у справі. Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування рішення начальника ДПІ у Жидачівському районі про результати розгляду первинної скарги № 10579/10/25-03/3 від 20.07.2010 р., пред‘явлена до неналежного відповідача. Зазначене є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України з урахуванням часткового задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 13,60 грн. слід стягнути з Державного бюджету України. В іншій частині судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області від 11 травня 2010 року № 0000212320/0/6443; від 11 травня 2010 року № 0000222320/0/6445; від 20 липня 2010 року № 0000212320/1/10584; від 20 липня 2010 року № 0000222320/1/10586.

3. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення начальника Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про результати розгляду первинної скарги № 10579/10/25-03/3 від 20 липня 2010 року –відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика»13 (тринадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2010 року.

Суддя                                                                                           Кравчук В.М.