ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"13" липня 2006 р. |
справа № 20-7/159 |
За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
(АДРЕСА_2)
(АДРЕСА_3)
про стягнення заборгованості за Договором підряду від 01.03.2005 в сумі 17671,88грн., в тому числі: 15700,00грн. -основний борг, 520,58грн. - 3% річних та 1451,30грн. -індекс інфляції,
в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги збільшено на суму штрафних санкцій в розмірі 3074,68грн.
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - ОСОБА_3, представник, довіреність НОМЕР_1;
від відповідача: - ОСОБА_4, представник, довіреність НОМЕР_2
Суть спору:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором підряду від 01.03.2005 в сумі 17671,88грн., в тому числі: 15700,00грн. -основний борг, 520,58грн. - 3% річних та 1451,30грн. -індекс інфляції.
Заявою (вх.№ 17829) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшив позовні вимоги, просить стягнути штрафні санкції: пені в сумі 3074,68грн. за період з 26.05.2006 по 19.06.2006 (а.с.12).
Поясненням (вх.№18491) позивач уточнив суму залишку заборгованості з урахуванням оплати відповідача, просить стягнути з відповідача 13134,46грн. (а.с.27).
Клопотанням (вх.№18973) позивач в порядку статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України уточнив залишок заборгованості до суми основного боргу в розмірі 8500,00грн. у зв'язку з частковою оплатою відповідачем боргу; від стягнення індексу інфляції та 3 % річних за прострочку платежу та штрафних санкцій відмовився (а.с.37), провадження в цій частині припинено по пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено ухвалу.
Відповідач у відзивах на позовні вимоги (вх.№№17971, 18744) борг за Договором в розмірі 8500,00грн. визнав, надав докази погашення частково заборгованості в сумі 6200,00грн. після порушення провадження по справі 27 та 29 червня 2006 року, що є підставою для припинення провадження по справі в цій частині по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодекс України в зв'язку з відсутністю предмету спору (а.с.16, 30).
Розгляд справи відкладався та в судовому засідання оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
З'ясовані наступні обставини:
01.03.2005 між Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) укладено договір підряду (а.с. 18).
Виконані роботи прийняті Замовником по Акту прийманні-здачі (а.с.33).
Відповідно до розділу 1 цього договору “Предмет договору”, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених Договором, на свій ризик виконати завдання Замовника з використанням своїх матеріалів та обладнання, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених Договором, прийняти та оплатити роботи по встановленню, монтажу та підключенню середньо температурної холодильної камери обсягом 90м3.
Відповідно пункту 2.1. Договору оплата виконаної Підрядником роботи здійснюється по договірній ціні, яка складає 15700,00грн.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату по Договору по кінцевій ціні, визначеній в п.10.1 Договору безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 30 днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.
Згідно пунктам 4.1., 5.1.3 Договору, Підрядник виконує роботу протягом двох місяців з дня підписання Договору; Підрядник зобов'язується у п'ятиденний строк з моменту завершення виконання роботи подати Замовнику для підписання Акт виконаних робіт.
Пунктом 5.2 Договору встановлені зобов'язання Замовника, зокрема: оплатити Підряднику роботу в розмірі та в строки, встановлені Договором, прийняти виконану роботу та підписати Акт виконаних робіт.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином, що підтверджується Актом виконаних робіт від 25.04.2005 (а.с.6).
Відповідач частково оплатив суму за виконані позивачем роботи в розмірі 1000,00грн. до розгляду справи в грудні 2005 року (а.с.7), в процесі розгляду справи відповідач оплатив частину боргу в розмірі 6200,00грн., а всього 7200,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.20-21).
Таким чином, на час розгляду справи заборгованість складає 8500,00грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 10.07.2006 (а.с.33).
Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в порядку ч.ч.5, 6 ст.22, ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими відповідач має право визнати позов повністю або частково; господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позовних вимог приймається судом, так як не суперечить діючому законодавству України та не порушує законні права та охоронювані законом інтереси третіх осіб.
Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 01.03.2005.
Правовідносини сторін регулюються статтями 525, 526, 837-874 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статей 837-874 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість та законність зменшених позовних вимог в сумі 8500,00грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням суми заборгованості, сплаченої відповідачем в процесі розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 837-874 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статями 22, 33, 34, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИР1ШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; індивідуальний ідентифікаційний № НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в СФ Банк “Фінанси та кредит”, МФО 384812) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний № НОМЕР_5, р/р НОМЕР_6 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195, ОКПО НОМЕР_7) 8500,00грн. -основного боргу, 147,00грн. -державного мита, 118,00грн. -витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено i підписано
в порядку статті 84 ГПК України
18.07.2006