ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.12.2008 р. (суддя: Мандриченко О.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк "Промінвестбанк" в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" перерахувати з депозитного вкладу №26151303552156/1180 на поточний рахунок №26001301552156/USD в Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" 980000  доларів США і зарахувати зазначену суму в рахунок погашення кредиту по кредитному договору №335к від 24.10.2007 р.

Зобов'язано ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк "Промінвестбанк" в особі Філії "Відділеній Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області"  зарахувати кошти у розмірі 2254442 грн., що знаходяться на поточному рахунку позивача в Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" в рахунок погашення кредиту по кредитному договору №335к від 24.10.2007 р. Зобов'язано ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк "Промінвестбанк" в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області"  зарахувати 330265  доларів США, що знаходяться на поточному рахунку позивача в Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" в рахунок погашення кредиту по кредитному договору №335к від 24.10.2007 р. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 р. (судді: Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення та постанову скасувати в частині задоволення позову та у задоволенні позову в цій частині відмовити. Скаржник наголошував, що рішення та постанова прийняті з порушенням норм права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановили господарські суди, 24.10.2007 р. позивач та відповідач в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області"  уклали кредитний договір №335к, згідно якого відповідач в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області"  надав позивачу кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, що не може перевищувати еквівалент 3100000 Євро, що станом на 24.10.2007 р. складає по офіційному курсу НБУ 22314637 грн. на умовах, передбачених  Договором, а позивач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування в строки, розмірі та порядку, встановлені даним договором.

18.09.2008 р. позивач та відповідач в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" уклали договір про відкриття депозитної лінії №6дп, за яким позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок №26151303552156/840 в Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" грошові кошти в сумі 1000000 доларів США з правом подальшої зміни суми депозиту.

Відповідач листом №1927/1 від 06.10.2008 р., адресованим позивачу, просив останнього розглянути можливість дострокового погашення кредиту.

Листом №2059 від 24.10.2008 р. відповідач в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області"  повідомив позивача про те, що кошти по платіжним дорученням від 02.10.2008 р. на суму 239573,83 грн., від 03.10.2008 р. на суму 484493,34 грн., від 06.10.2008 р. на суму 10190 грн. повернуті Центральною розрахунковою палатою Промінвестбанку 22.10.2008 р. на поточний рахунок позивача №26001301552156, у зв’язку з тим, що постановою Правління НБУ №308 від 07.10.2008 р. по несплаченим документам за період з 02.10.2008 р. по 06.10.2008 р. накладено мораторій; тимчасовий адміністратор прийняв рішення про повернення на рахунки платників коштів в національній валюті, списаних з рахунків в даний період з подальшим блокуванням повернутих коштів до особового розпорядження тимчасового адміністратора Промінвестбанку.

У цьому ж листі відповідач повідомив позивачу про можливість,  згідно з листом №ТА-70 від 15.10.2008 р.,  надати звернення щодо направлення вказаних вище коштів на депозит або погашення кредиту і відсотків по ньому.

17.11.2008 р. позивач направив відповідачу в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" лист №04-452, в якому просив 734257,17 грн., заблокованих на поточному рахунку по рішенню тимчасового адміністратора Промінвестбанку, конвертувати в Євро і направити на дострокове погашення кредиту згідно з договором №335к від 24.10.2007 р.

Крім того, в листі від 17.11.2008 р. №04-451 позивач просив відповідача достроково розірвати договір №6дн від 18.09.2008р. на суму 1000000 доларів США та вказану суму конвертувати в Євро і направити для погашення кредиту згідно з кредитним договором №335к від 24.10.2007 р.

Як з’ясували господарські суди, позивач з метою дострокового погашення кредиту за кредитним договором №335к від 24.10.2007 р. по системі "Клієнт - Банк" надіслав відповідачу в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" платіжні доручення в іноземній валюті №2013 від 17.11.2008 р. з призначенням платежу "перерахування коштів на поточний рахунок у розмірі 980000 доларів США"; №2016 від 18.11.2008 р. з призначенням платежу "погашення кредиту згідно з договором №335к від 24.10.2007 р. у сумі 1295000 Євро" та №2006 від 17.11.2008 р. з призначенням платежу "перерахування грошових коштів з депозитного рахунку на поточний рахунок згідно з договором №6дп від 18.09.2008 р.".

Водночас, позивач направив відповідачу в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" заяви: про купівлю іноземної валюти №30 від 17.11.2008 р., у якій відповідачу доручено списати з рахунку позивача №26001301552156/980 суму в гривнях у розмірі, необхідному для купівлі валюти за курсом Промінвестбанку та перерахувати придбану іноземну валюту на поточний рахунок в іноземній валюті №26001301552156/978; №28 від 17.11.2008 р. про купівлю іноземної валюти, за якою відповідачу доручено списати з рахунку позивача №26001301552156/980 у розмірі, необхідному для купівлі валюти та перерахувати придбану іноземну валюту на поточний рахунок в іноземній валюті №26001301552156/978;  №25 від 17.11.2008р. про купівлю іноземної валют, за якою відповідачу доручено списати з рахунку позивача №26001301552156/980 у розмірі, необхідному для купівлі валюти та перерахувати придбану іноземну валюту на поточний рахунок в іноземній валюті №26001301552156/978; №24 від 18.11.2008 р. про купівлю іноземної валюти, за якою відповідачу доручено списати з рахунку позивача №26001301552156/840 іноземну валюту, що підлягає продажу згідно даної заяви у сумі 1037000 доларів США; №29 від 17.11.2008 р. про купівлю іноземної валюти, за якою відповідачу доручено списати з рахунку позивача №26001301552156/840 іноземну валюту, що підлягає продажу згідно даної заяви у сумі 1310265 доларів США.

Виписки з рахунків позивача  підтверджують, що на його рахунках станом на час звернення до відповідача з платіжними дорученнями для їх виконання були наявні грошові кошти в межах сум, заявлених до перерахування позивачем. Однак, зазначені платіжні доручення та заяви про купівлю іноземної валюти відповідач залишив без виконання.

Відтак, суди відхилили доводи відповідача щодо відсутності відповідних розпоряджень на проведення зарахування грошових коштів для погашення кредиту, оскільки зазначене спростовується наявними у справі доказами.

Крім того, суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що 05.11.2007 р. сторони уклали договір №12-0071/12-01 на встановлення та використання програмного забезпечення системи "Клієнт-Банк", яким передбачено можливість використовувати такі документи як платіжні доручення, платіжні вимоги –доручення в електронній формі.

Згідно з пунктом 11.1. глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р., оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг" тощо.

Частиною 1 ст.1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Враховуючи викладене, господарські суди визнали обґрунтованим позов в частині зобов'язання відповідача в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" перерахувати з депозитного вкладу №26151303552156/USD на поточний рахунок №26001301552156/ USD в Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" кошти у розмірі 980000 доларів США і зарахування вказаної суми в рахунок погашення кредиту позивача по кредитному договору №335к від 24.10.2007 р.; зобов'язання відповідача в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" зарахувати кошти у розмірі 2254442 грн., що знаходяться на поточному рахунку позивача в Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" в рахунок погашення кредиту по кредитному договору №335к від 24.10.2007 р.; зобов'язання відповідача в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області" зарахувати  кошти у розмірі 330265 доларів США,  що знаходяться на поточному рахунку позивача в Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ  Полтавської  області",   в  рахунок  погашення   кредиту  по  кредитному договору №335к від 24.10.2007 р.

Щодо позовної вимоги про звільнення з-під застави 11458790 простих іменних акцій позивача (62,7174%), які належать на праві власності Компанії "НЕОВІНДЗ НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД" (Neovinds navigation limited) номінальною вартістю 2864697,50 грн.,  які передано в заставу відповідно до договору застави акцій №91зс, укладеного між Компанією "НЕОВІНДЗ НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД"  та відповідачем в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області", суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Прості іменні акції позивача у кількості 11458790 штук номінальною вартістю 2864697,50 грн. на праві власності належать Компанії "НЕОВІНДЗ НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД" та були передані в заставу на підставі договору застави акцій №91зс, укладеного між Компанією "НЕОВІНДЗ НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД" та відповідачем в особі Філії "Відділення Промінвестбанк в м. Комсомольськ Полтавської області".

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки позивач не є власником вказаних акцій, господарський суд прийшов до висновку про відсутність порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому суд відмовив у задоволені позову в цій частині.

Проте, господарські суди не звернули увагу на те, що саме Компанія "НЕОВІНДЗ НАВІГЕЙШН ЛІМІТЕД" є власником  акцій у кількості 11458790 шт. номінальною вартістю 2864697,50 грн., які передано в заставу на підставі договору застави акцій №91зс та не з’ясували чи впливає рішення у даній справі на права та законні інтереси вказаної компанії.

Разом з тим, суд зобов’язаний з’ясовувати суб’єктний склад сторін спірних правовідносин та залучати у певному процесуальному статусі осіб, на права та обов’язки яких може вплинути рішення у справі.

Крім того, з висновками господарських судів не можна погодитись, оскільки всупереч вимогам ст. 43 ГПК України вони не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Водночас, господарські суди не з’ясували правову природу спірних відносин сторін.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що предметом спору є  вимога про спонукання до вчинення дій шляхом зарахування коштів позивача для погашення кредиту за кредитним договором №335к від 24.10.2007 р.

Проте, місцевий та апеляційний суди не перевірили чи наступив строк виконання зобов’язання за кредитним договором №335к від 24.10.2007 р. чи можливо було виконати зобов’язання достроково, а також не застосували норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

Так, скаржник у касаційній скарзі наголошує на тому, що відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ЦК України (ст.ст. 527-533) встановлено вимоги щодо належного виконання зобов’язання. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Господарські суди, частково задовольняючи позов, не зазначили норм матеріального права, на підставі яких позивач вправі змінити умови виконання зобов’язання та погасити кредит за кредитним договором №335к від 24.10.2007 р. не в Євро, як це передбачено вказаним договором, а в інших валютах, зокрема, гривнях та доларах США.

Суд також не з’ясував для погашення якої саме заборгованості за кредитним договором №335к від 24.10.2007 р. позивач перераховував кошти: чи це плата за кредит (яка включає відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду за управління кредитом), чи заборгованість за кредитом, чи неустойка тощо.

Зазначені обставини мають важливе значення для правильного вирішення спору, оскільки п. 3.2. кредитного договору №335к від 24.10.2007 р., зокрема, передбачено, що відсотки нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит. Дострокова сплата відсотків узгоджується сторонами шляхом обміну листами.   

Водночас, згідно п. 21.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Скаржник у касаційній скарзі наголошує, що господарський суд не перевірив обставини щодо надання позивачем Промінвестбанку розрахункових документів про погашення кредиту в сумах та валютах: 980000 доларів США, 2254442 грн., 330265 доларів США.

Враховуючи викладене, рішення та постанову у даній справі не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справі лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

При новому розгляді справи, суду потрібно перевірити питання про необхідність залучення до участі у справі осіб, на права та законні інтереси яких може вплинути рішення у даній справі, ретельно з’ясувати вимоги позивача, заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку у їх сукупності і в залежності від встановленого у відповідності з нормами закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 31.12.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 р. у справі №18/375 скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.