Справа № 1-61/ 2009 р.  

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    22 травня 2009 року                         Томашпільський районний суд  

    в складі головуючого судді                     Семко Г.В.

    при секретарі                             Клімочко С.В.

    з участю прокурора                         Швець А.І.

          адвоката                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашполі справу про обвинувачення  Пґєцуха ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця    ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, раніше не судимий у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

    23 січня 2009 року біля 23-00 годин Пґєцух ОСОБА_2, перебуваючи неподалік приміщення будинку культури, що розташоване по вулиці Гагаріна у смт. Вапнярці Томашпільського району Вінницької області, під час вияснення стосунків із ОСОБА_3, умисно наніс останньому удар кулаком в живіт, спричинивши ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи № 46 від 19 лютого 2009 року тілесні ушкодження у вигляді закритої травми черевної порожнини, розриву тонкого кишківнику, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і являли собою загрозу для життя на час їх спричинення та в подальшому клінічному перебігу.

    В судовому засіданні Пґєцух Р.С. вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і суду пояснив, що він 23 січня 2009 року, прийшов на дискотеку до круп-заводу, де побачив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, він їх перед цим, а саме на новий 2009 рік бачив, та бачив як незнайомий чоловік сварився на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та інших хлопців, нібито вони викрали в нього мобільний телефон. В той же час він вирішив продати власний мобільний телефон марки «Нокіа – 1100» і розпитував у знайомих на дискотеці проте, чи ніхто не бажає його придбати за 100 грн., після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали розповсюджувати про нього неправдиві чутки, нібито він викрав телефон в того юнака, ці чутки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розповсюджували про нього 16 та 17 січня 2009 року. Побачивши Пґєцух Р.С. їх запитав, хто саме з них розповсюджує про нього погані чутки, у відповідь вони почали кричати нецензурними словами. Потім ОСОБА_4 запропонував вийти з ними на двір, так як в приміщенні голосно грала музика. Битися вони не мали наміру. Відійшовши біля 10-15 метрів від приміщення будинку культури з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, він їх почав знову розпитувати хто про нього говорить неправдиві чутки. ОСОБА_5 пішов за цигарками. Після чого він вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_4, щоб той зізнався. ОСОБА_4 почав тримати його за руки, щоб Пґєцух його не бив і просив говорити з ним спокійно, після чого сказав, що неправдиві чутки розповсюджує ОСОБА_3. В цей час ОСОБА_4 пустив руки Пґєцуха Р.С., а той відразу наніс знизу середньої сили удар кулаком в живіт ОСОБА_3, від чого той відразу ж присів і почав жалітися, що його сильно болить живіт. Пґєцух Р.С. почав просити вибачення в потерпілого, той сказав, що сам дійде додому, після чого Пґєцух повернувся на дискотеку. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не намагалися розпочати бійку, Пґєцух їх вдарив перший. Наступного дня від дільничого інспектора міліції ОСОБА_6 підсудний дізнався, що ОСОБА_3 оперували кишечник.

    Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що в ніч з 31 грудня 2008 року на 1 січня 2009 року, перебуваючи на дискотеці в приміщенні будинку культури у смт. Вапнярка, біля крупзаводу на вулиці Гагаріна, він був очевидцем бійки. Тоді від свого товариша ОСОБА_4 дізнався, що під час цієї бійки один з юнаків загубив власний мобільний телефон. В той час потерпілий також дізнався, що Пґєцух Р. тієї ж ночі, перебуваючи на дискотеці пропонував відвідувачам придбати якийсь мобільний телефон. Тому вирішив, що Пґєцух Р. знайшов телефон того юнака і вирішив його продати. 17 січня 2009 року потерпілий зустрів Пґєцуха Р., який його запитав навіщо він розповсюджує про нього чутки, що він продає телефон. У відповідь він пояснив, що це говорив ОСОБА_4.

    23 січня 2009 року біля 23.00 годин він прийшов на дискотеку, де перебував з ОСОБА_4 До них підійшов Пґєцух з ОСОБА_5. Пґєцух вдарив ОСОБА_4 кулаком в обличчя та вивів його на вулицю. Потерпілий вийшов з хлопцями на вулицю біля приміщення дискотеки. Пґєцух почав розпитувати ОСОБА_4, навіщо той розповсюджує про нього чутки, після чого вдарив його кулаком в обличчя. Далі Пґєцух вдарив і його ліктем в обличчя та наніс, ще один удар кулаком в живіт. Удар був знизу догори. Після чого він відчув різкий сильний біль нижче пуповини, від чого сів на лежачу бетонну опору. Далі Пґєцух подумав, що він прикидається, вдарив того кілька разів кулаком в область нирок та запитав, чому прикидається. Потім Пґєцух спробував підняти потерпілого, але той не міг йти і ОСОБА_4 зателефонував матері потерпілого, яка з батьком приїхала автомобілем і завезли його на швидку допомогу в Вапнярську лікарню. ОСОБА_5 в бійку не вмішувався, лише просив Пґєцуха припинити їх бити. Дізнавшись в селищній лікарні про обставини випадку, ОСОБА_3 надали допомогу і порекомендували вранці звернутися до районного хірурга. Наступного дня в Томашпільському РТМО його прооперували. Як виявилось у нього був розрив тонкого кишківнику, претензій до потерпілого не має, просить не позбавляти його волі.

    Законний представник потерпілого ОСОБА_7 суду пояснила, що 23 січня 2009 року ввечері її син пішов на дискотеку, що знаходиться у смт. Вапнярка на території крупзаводу разом із товаришем ОСОБА_4. 24 січня 2009 року біля 2.15 годин ночі до неї з мобільного телефону сина надійшло повідомлення, щоб передзвонити. Зателефонувавши вона почула голос ОСОБА_4, який сказав швидко приїжджати до дискотеки та забрати ОСОБА_3, який не може самостійно прийти додому, так як його сильно болить живіт. Приїхавши вона побачила, свого сина та ОСОБА_4. Син сів у машину і вони поїхали до селищної лікарні, де сину дали знеболююче і сказали прийти зранку, син проте, що трапилося тоді нічого не сказав. Зранку 24 січня 2009 року біля 11.00 годин на прийомі в хірурга її син розповів, що Пґєцух ОСОБА_4 вдарив його кулаком в живіт, після чого живіт почав сильно його боліти. Лікар направив сина терміново до Томашпільського РТМО Вінницької області для проведення йому операції. Лікар хірург прооперував ОСОБА_3 та повідомив, що у нього розрив тонкого кишківнику, який міг утворитися від удару в живіт, перед цим її син був абсолютно здоровий та на біль у животі не скаржився. Підсудний Пґєцух ОСОБА_4 сплатив їм матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру з її боку та з боку її сина до підсудного відсутні, тому просить підсудного суворо не карати, призначити йому покарання не пов’язаного з позбавленням волі.  

    Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 23 січня 2009 року ввечері він вирішив піти на дискотеку до крупзаводу, що розташована у смт. Вапнярка. Він зустрівся з Пґєцухом Р. та іншими товаришами. Біля 23.00 годин вечора вони зайшли в приміщення дискотеки, де танцювали. Неподалік від них танцював ОСОБА_3 із ОСОБА_4 та іншими юнаками. В цей час він помітив, як Пґєцух ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та перший вдарив їх. Андрій підійшов до вказаних юнаків і запитав чому Пґєцух їх почав бити, у відповідь вони сказали, що вони не знають і Пґєцух пропонує їм вийти з ними на вулицю порозмовляти. Після того він підійшов до Пґєцуха і запитав того, чому він бґє юнаків, які молодші від нього, у відповідь Пґєцух сказав, що він з ними просто поговорить на вулиці, так як у нього з ними конфлікт за мобільний телефон. Потім Пґєцух, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з приміщення дискотеки і відійшли в сторону. Він вийшов за ними, щоб перешкодити можливій бійці. Вказані особи стояли на вулиці та виясняли відносини, проте, хто пустив чутки про мобільний телефон. Після чого він пішов на дискотеку, повернувся десь через хвилин 30, та побачив, що ОСОБА_3 сидів на якійсь бетонній опорі і скаржився на біль в животі. Пґєцух Р. та ОСОБА_4 знаходилися біля нього. Через кілька днів він дізнався від ОСОБА_4 проте, що 23 січня 2009 року Пґєцух вдарив кулаком в живіт ОСОБА_3, в результаті чого йому зробили операцію на кишечнику.

    Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що в новорічну ніч 2009 року, перебуваючи на дискотеці в смт. Вапнярка, він був очевидцем бійки, під час якої незнайомий юнак втратив власний мобільний телефон. Тоді ж він від когось почув, що Пґєцух ОСОБА_4, перебуваючи на дискотеці пропонує придбати присутнім мобільний телефон, про що розповів ОСОБА_3. В той же час ОСОБА_3 запитав Пґєцуха для чого він взяв чужий телефон. Після чого в них з Пґєцухом виник конфлікт. Як вияснилося, що роман хотів продати власний телефон.

    23 січня 2009 року ввечері біля 22-00 годин вечора він зустрівся з ОСОБА_3 та пішли на дискотеку. Там до нього підійшов Пґєцух ОСОБА_4 та вдарив кулаком в обличчя, після того кудись відійшов. Потім Пґєцух покликав його до себе і запропонував вийти з ним на вулицю, щоб поговорити. Вони вийшли на двір біля приміщення дискотеки в чотирьох, а саме був він, ОСОБА_3, Пґєцух та ОСОБА_5. Пґєцух сказав йому та ОСОБА_3 проте, що він їх зараз побґє, якщо ті не розкажуть хто з них розпустив чутку про нього. Далі Пґєцух вдарив його кулаком в обличчя. ОСОБА_3 почав просити його, щоб той не чіпав його. Після цих слів Пґєцух вдарив ОСОБА_3 ліктем в обличчя та кулаком в живіт. Від удару в живіт ОСОБА_3 присів, Пґєцух кричав, щоб ОСОБА_3 продовжував з ним розмовляти. ОСОБА_5 в бійку не вмішувався, а просив Пґєцуха не чіпати їх.

    Максим не міг встати та йти додому. Після того він з його телефону передзвонив його матері, яка приїхавши, забрала його в Вапнярську лікарню. Наступного дня він дізнався, що ОСОБА_3 зробили операцію, в нього був розрив тонкого кишківнику.    

    Заслухавши пояснення підсудного, потерпілого його законного представника, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина Пґєцуха Р.С. у вчиненні злочину доказана і його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

    Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності  вчиненого, особу підсудного, який повністю визнав вину і щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності     притягується вперше, відшкодував завдані збитки, думку потерпілого і законного представника які не мають претензій до підсудного і просять призначити йому покарання не повґязане з позбавленням волі, що відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які помґякшують покарання, також суд визнає обставиною яка пом’якшує покарання, щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, обставини які обтяжують покарання суд не вбачає.

    На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 323, 324  КПК  України суд, –                                      

ЗАСУДИВ:

    Пґєцуха ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді пґяти років позбавлення волі.

    На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробовуванням  з призначенням іспитового строку на один рік та шість місяців.

    Згідно ст. 76 КК України покласти на Пґєцуха ОСОБА_2 такі обовґязки:

    – не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу      кримінально-виконавчої системи;

    – повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання    та роботи.

    Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу Пґєцуху ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

    Арешт на належне Пґєцуху ОСОБА_2 майно, накладений постановою  слідчого СВ Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області, капітаном міліції ОСОБА_8 від 26 лютого 2009  року – скасувати.

    На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб, а засудженим в цей же строк з моменту вручення копії вироку до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

            Суддя: