Справа № 2-21 ~ 2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області в складі: головуючого судді - Литвин М.М. при секретарі - Олійник Л.Б., Гусак А.О.
розглОСОБА_3вши у відкритому судовому засіданні в м.Лубнах цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв»язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення в будинок та визнання права власності на 1/2 частину будинку, його розподіл і визнання договору купівлі-продажу житлового будинку на 1/2 його частину недійсним та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв»язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин . В позові вказала, що вона перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_2 з 31.08.2001 року. Від шлюбу у ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3.
06.04.2005 року Лубенським міським відділом РАЦС Лубенського міськрайонного управління юстиції шлюб між ними розірвано.
20.06.2003 року за кошти її батьків на її ім»я куплено житловий будинок АДРЕСА_1, де її сім"я проживає та зареєстрована у даний час. Зазначений житловий будинок, власником якого вона являється, зареєстрований КП «Лубенське МБТІ» за НОМЕР_1від 24.07.2003 року.
Відповідач ОСОБА_2 фактично проживав у цьому будинку до часу розірвання шлюбу( 06.04.2005 р), як член її сім»ї. Після розірвання шлюбу він перейшов жити до своїх батьків, де проживає і на даний час, проте зареєстрований у будинку, де проживає вона їз своєю дитиною.
Всі обов»язки, що випливають із реалізації її сім»єю права власності на житловий будинок, виконуються лише нею. А доходи її складаються лише з її мінімальної заробітної плати та аліментів у розмірі 20 грн. щомісячно на утримання дитини.
Вона, як малозабезпечена громадянка, має право на отримання соціальної допомоги, державних субсидій на оплату вартості комунальних послуг, але скористатись наданим правом вона не може, оскільки в її будинку зареєстрований ОСОБА_2
Крім того, 21.05.2005 року близько третьої години ночі відповідач побив у будинку вікна. Збитки, завдані побиттям вікон вона відшкодувала повністю за свої кошти, а відповідач за такі дії був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді арешту на десять діб.
Прохала суд винести рішення, яким визнати, що ОСОБА_2 втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_1, як такий, що не проживає в ньому більше 6-ти місяців.
В свою чергу ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про вселення в будинок та визнання права власності на 1/2 частину будинку, його розподіл і визнання договору купівлі-продажу житлового будинку на 1/2 його частину недійсним та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свій позов тим, що з 31.08.2001 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1. Від даного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. 6.04.2005 року шлюб між ними розірвано.
Перебуваючи в шлюбі, вони проживали в двохкімнатній квартирі в АДРЕСА_2, яка належала його дружині ОСОБА_1
20.06.2003 року ними був придбаний будинок АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, а договір купівлі-продажу був оформлений на ОСОБА_1 за їх спільною згодою.
Для придбання будинку він передав ОСОБА_1 4 000 доларів США.
Відповідачка ОСОБА_1 продала свою двохкімнатну квартиру по АДРЕСА_2 приблизно за 17 000 грн. і виручені від продажу квартири кошти не використала на придбання будинку, а віддала їх своїй сестрі ОСОБА_4.
Проживали вони у спірному будинку спільно до 27 березня 2005 року, поки не приїхали батьки відповідачки ОСОБА_1, вчинили сварку і викидали з будинку його та його особисті речі, поміняли внутрішні замки в дверях і не пустили його в будинок, закрили на замок хвіртку.
Через такі обставини він змушений був піти проживати до своїх батьків і в подальшому, коли він намагався вселитися в будинок, то відповідачка та її батьки чинили йому перешкоди в цьому.
Вважає, що оскільки вони з відповідачкою придбали спірний будинок під час шлюбу, то він є об»єктом спільної сумісної власності подружжя і кожному з них належить 1/2 частина будинку з господарськими спорудами.
Прохав суд постановити рішення, яким вселити його в спірний будинок. Визнати за ним право власності на 1/2 частину цього будинку і поділити вказаний будинок з господарськими будівлями між співвласниками, виділивши йому у власність кімнату 18,8 кв.м., кімнату площею 10,7 кв.м, та гараж, інші житлові та допоміжні приміщення залишити відповідачці ОСОБА_1 Крім того, прохав суд визнати частково недійсним договір купівлі -продажу на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 від 20.06.2003 року, вчиненого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5, вирішивши питання права власності в судовому порядку. Також прохав стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь завдану моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 4 400 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, прохає їх задовольнити, пояснивши суду, що за комунальні послуги вона сплачує сама, речей відповідача у спірному будинку немає. Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає, вважає їх безпідставними, оскільки вона продала власну квартиру за 5 700 доларів США і в цей же день за виручені від продажу квартири кошти, придбала будинок по АДРЕСА_1. Коштів на придбання цього будинку відповідач ОСОБА_2 не позичав, про оформлення розписок щодо цього їй відомо не було.
В свою чергу ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні. Позов ОСОБА_1 не визнає, оскільки його колишня дружина та її батьки постійно чинили йому перешкоди і не давали можливості проживати у спірному будинку, вигнали його, гроші на придбання вказаного будинку він позичив у свого батька та у сестри.
Привтний нотаріус ОСОБА_5 заявлений позов ОСОБА_2 не визнала, пояснивши суду, що договір купівлі-продажу від 20.06.2003 року житлового будинку АДРЕСА_1 укладений відповідно до вимог чинного законодавства і ніяких порушень при його укладенні допущено не було.
ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 не визнав, пояснюючи суду, що при оформленні договору купівлі-продажу даного будинку ОСОБА_1 оформляла також одночасно договір купівлі-продажу належної їй квартири і отриманими грошима від продажу квартири ОСОБА_2 розрахувалися з ним.
3"ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд приходить до слідуючого.
Згідно ст. 71 ЖК України, особа визнається втратившою право на житло в разі відсутності в місці проживання більше 6 місяців без поважних причин.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 31.08.2001 року по 06.04.2005 року. Від шлюбу у них у ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3, яка на даний час проживає разом з своєю матір"ю.
Їх сім»я проживала в квартирі АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_1
Як слідує із договорів купівлі-продажу від 20.06.2003 року, посвідчених приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_1 продала квартиру АДРЕСА_2 і придбала житловий будинок по АДРЕСА_1. Від продажу вказаної квартири отримані кошти були витрачені на придбання спірного будинку, що знайшло своє підтвердження в поясненнях ОСОБА_6 та приватного нотаріуса ОСОБА_5, котрі показали суду, що договори купівлі-продажу квартири та будинку оформлялись одночасно і виручені від продажу квартири гроші були передані продавцю будинку ОСОБА_6.
В судовому засіданні також встановлено, що за період шлюбу у сім»ї ОСОБА_2 грошових збережень, які могли б бути використані для придбання будинку не існувало.
Доводи ОСОБА_2 про отримання у борг коштів на придбання будинку не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки надані ним розписки не посвідчені в установленому законом порядку
Згідно ст.. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Судом також встановлено, що відповідач, хоча зареєстрований в вищевказаному будинку, але даним житловим приміщенням не користується понад 6 місяців, без поважних причин, проживає у своїх батьків, комунальні послуги не оплачує, добровільно не знявся з реєстрації в спірному будинку.
При вищевикладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
На підставі ст.ст. 71,72 ЖК України, ст..57 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким , що втратив право на користування житловим будинком, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , як не проживаючого у вказаному будинку більше 6-ти місяців без поважних причин.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог про вселення в будинок та визнання права власності на 1/2 частину будинку, його розподіл і визнання договору купівлі-продажу житлового будинку на 1/2 його частину недійсним та відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.