Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Романченко В.О.

Справа № 408/5386/15-ц

Провадження № 22ц/782/211/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Романченка В.О.

суддів: Заіки В.В., Лісіциної А.І.

за участю секретаря: Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» на заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення боргу та відсотків за користування кредитом, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.04.2011 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № BLAЖГА 00028654 на суму 19500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2014 року.

Внаслідок неналежного виконання договірного зобов’язання відповідачем, станом на 12.08.2015 року виникла заборгованість в сумі 71016,75 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 9983,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 2589,56 грн., заборгованість з комісії за користуванням кредитом - 3293,83 грн., а також штрафу (пені) за несвоєчасне виконання зобовязань - 55149,97 грн.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь банку 71016,75 грн.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість на загальну суму 15866 грн. 78 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн. та судові витрати за розміщення оголошення в газеті в сумі 90,00 грн.

В задоволені іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача суму пені у розмірі 55149, 97 грн., а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в іншій частині не оскаржується, а тому на предмет законності та обґрунтованості апеляційним судом не перевіряється.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частково задовольняючи позов ПАТ «ВіЕйБі Банк», суд першої інстанції виходив із положень Закону України № 1669-У11 від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», дійшов висновку, що не підлягає стягненню штраф (пеня) в сумі  55149,97 грн., нарахований після 14.04.2014 року.

Проаналізувавши наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, обґрунтовано посилався на наявність між сторонами кредитних відносин, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з аналізу ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1. ст. 611 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ВLАЖГА00028654, згідно якому19.04.2011 року відповідач отримав кредит у сумі 19500,00 грн., з встановленням процентної ставки за користуванням кредитом в розмірі 15,00 річних та з терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 19.04.2014 року.

Згідно п.2.4.1 договору банківського обслуговування проценти за користування кредитними коштами розраховуються у валюті кредиту, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і строку кредитування, із розрахунку: рік рівний 360 дням, місяць рівний 30 дням, та сплачується позичальником в порядку, передбаченому договором.

Згідно п.4.2 договору, невиконання позичальником обов’язку, передбаченого п.3.3.3 загальної частини договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобовязань за договором перевищило 60 календарних днів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку штраф у розмірі, зазначеному у п.8 спеціальної частини Договору, що становить 25 % від суми кредиту.

Відповідно до п. 4.3. укладеного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів боржник сплачує пеню у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення від суми невиконаних зобов'язань.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно наданого банком розрахунку, відповідач отримав кредит в сумі 19500 грн. шляхом зняття грошей з платіжної картки , але умови договору, укладеного між сторонами згідно ст.1055 ЦК України, відповідач не виконував належним чином, з порушенням строків погашення заборгованості, у зв’язку із чим станом на 11.08.2015 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 9983,39 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 2589,56 грн., заборгованість з комісії за користуванням кредитом - 3293,83 грн., плата за пропуск платежів 55149,97 грн. (а.с.25)

Відповідно до вказаного розрахунку заборгованість за пропуск платежів банком нарахована за період з 20.05.2015 року по 11.08.2015 року і складає 55149,97 грн и саме цю суму позивач просить стягнути з відповідача як штраф (пеню).

Законом України № 1669-У11 від 02.09.2014року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»  на час проведення АТО забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.  Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а  «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Відповідач зареєстрований та проживає на території м. Ровеньки Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком зазначеного переліку, м. Ровеньки Луганської області відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

До того ж, в телеграмі від 05.11.2014  № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО», Нацбанк України надав роз’яснення по реалізації норми про заборону нарахування пені та штрафів по кредитам згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де підкреслює, що реалізація прав осіб, передбачених статтею 2 Закону, не потребує отримання банком любих інших документів, в тому числі сертифікатів про форс-мажорні обставини торгово-промислової палати.

За таких обставин, посилання банку на те, що рішення є незаконним, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального права не приймаються апеляційним судом до уваги оскільки не ґрунтуються на досліджених доказах у справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення.

Ніяких нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на рішення суду, не надано і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив  рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване  правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не має.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 16.02.2016 року задоволено клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк», щодо відстрочки сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягає стягненню судовий збір, за подання апеляційної скарги на рішення суду, в сумі – 1515 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» відхилити.

Заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» судовий збір в сумі – 1515 грн. 80 коп. на рахунок Апеляційного суду Луганської області за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у м. Сєвєродонецьк/Апеляційний суд Луганської області/ 22030101 ;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ):  37944909;

Банк отримувача:  ГУДКСУ у Луганській області;

Код банку отримувача (МФО):  804013;

Рахунок отримувача:   31211206780080;

Код класифікації доходів бюджету:  Судовий збір;

Призначення платежу: ;101; ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: