Справа №705/175/14-ц

2/705/22/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання будинку спільною власністю подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 року позивач звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2, про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання будинку спільною власністю подружжя. В позові він вказує, що в 1995 році він познайомився із ОСОБА_2.і вони стали спільно проживати однією сім'єю наймаючи житло. В 1997 році позивач домовився із керівництвом будинковолодіння ВО «Уманьферммаш», щоб зареєструвати ОСОБА_2 в гуртожитку по пров. Богуна, 7а в м. Умані і 01.02.1997 року вона була зареєстрована в гуртожитку, але фактично жодного дня в гуртожитку не проживала і більше того їй не виділялась ні кімната, ні койко місце, так як вони проживали разом в найманій квартирі. Позивач в позові також вказує, що 19.12.2000 року на спільні кошти вони з відповідачем по справі ОСОБА_2 придбали будинок по АДРЕСА_1, який потребував ремонту. Вони зробили в будинку ремонт і почали там проживати спільно. Від спільного проживання однією сім'єю у власному будинку у них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. А в січні 2003 року вони зареєстрували шлюб і проживали в будинку по АДРЕСА_1 до теперішнього часу, що підтверджується довідкою Родниківської сільської ради від 02.07.2013 року, актом обстеження умов проживання від 02.07.2013 року, листами Уманського РВ УМВС в Черкаській області за квітень -липень 2013 року та постановою судді Уманського міськрайонного суду від 04.07.2013 року про закриття провадження відносно позивача ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_2 Також позивач в позові зазначає, що відповідач у 2010 році подала на розлучення і суд виніс заочне рішення, проте і після розірвання шлюбу вони продовжували спільно проживати в придбаному на спільні кошти відремонтованому будинку. Позивач зазначає, що з 2001 по 2012 рік , незважаючи на їх розлучення, фактично вони проживали разом, він здійснював добудови, перелаштування будинку, побудував гараж, змінив вікна та міжкімнатні двері. В 2003 році відповідач влаштовувала різного роду конфлікти з метою вижити його, як бувшого члена сім'ї, незважаючи на спільне проживання протягом 18 років. Таким чином, позивач вказує, що їх спільне з відповідачем проживання почалося з 1995 року і цей факт може підтвердити безліч свідків, також у них народилась спільна дитина і вони зареєстрували шлюб офіційно та набули за час спільного проживання спільне майно. Оскільки в добровільному порядку у них не виходить розділити спільне майно, тому позивач і звернувся до суду з відповідним позовом. В позові позивач просить суд постановити рішення про встановлення факту спільного проживання однією сім»єю чоловіка та жінки з 1995 року без реєстрації шлюбу та визнати будинок по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя і стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові. ОСОБА_1 в своїх поясненнях в суді вказував, що вони з ОСОБА_2 разом проживали з 1995 року по січень 2003 року без реєстрації шлюбу. Шлюб уклали в січні 2003 року і офіційно перебували в шлюбі по 2010 рік. Хоча при цьому він вказував, що фактично разом вони проживали ще по вересень 2014 року. Позивач вказував, що у 2000 році разом із відповідачем по справ ОСОБА_2 вони придбали будинок в с. Родниківка. Він позичив гроші у ОСОБА_4 і тому фактично будинок був придбаний за його кошти, але разом з відповідачем ( а оформлений був будинок на неї ). Ремонтні роботи вони робили разом. При цьому він шукав працівників, а вона варила їсти. Також він пояснив. що між ними було « … палке кохання …» , тому гроші були витрачені на придбання будинку його, а будинок оформили на неї документально. Також він вказував, що увесь цей час вони вели спільне господарство.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та вказувала на відсутність підстав для його задоволення, оскільки він є безпідставним та необгрунтованим. Відповідач в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову в повному обсязі, та пояснила, що факт проживання сторін разом на протязі деякого часу сам по собі не створює ніяких юридичних наслідків, так як сторони при цьому не вели спільного господарства, у них не було спільного бюджету, а будинок відповідач купила за власні кошти, тому відповідно на себе і оформила право власності на нього. Відповідач ОСОБА_2 в своїх поясненнях в суді вказувала, що вони з позивачем до реєстрації шлюбу разом не проживали і спільне господарство не вели. Відповідач пояснила, що спільного життя з позивачем до офіційної реєстрації шлюбу у них взагалі не було і після реєстрації шлюбу він з нею постійно не жив.. Вони з позивачем ОСОБА_1 періодично спілкувались ( вона в той період часу була не одружена). Вона вказала, що після смерті мами ( з якою вони спільно проживали) вона завагітніла від позивача ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них родилася донька і тому, щоб у дитини був батько, вони офіційно зареєстрували шлюб. Саме в цей період часу у них склалися стосунки, як у подружжя. Він почав до неї часто приїжджати, а, ще перед цим, коли було десь 3-4 місяці вагітності ОСОБА_1 попросив ї приписати його брата ОСОБА_5. Брата вона прописала. Однак фактично він не жив за вказаною в прописці адресою.. Потім добровільно він виписуватись не хотів і тому вона змушена була виписати його через суд в 2011 році. Лише десь влітку чи восени 2007 року, вона позивача ОСОБА_1 прописала за АДРЕСА_1. Він її казав, що вони будуть жити разом і робити ремонт будинку. До цього він до неї ,то приїде., то поїде і пояснював, що він не прописаний за відповідною адресою і нічого робити не буде. В 2007 році вона взяла кредит, а він виступив поручителем. Він пропадав часто з дому. До неї він періодично приїжджав та пояснював, що він шукає себе в бізнесі. Своїми руками у хаті він ніколи нічого не робив. Ремонт вона робила без нього. Робили ремонт своїми руками. ЇЇ допоміг її батько з його кумом ( однак батько уже рік як помер). Потім позивач почав гуляти та ображати її. Тому життя у них не склалося і 05.07.2010 року було прийняте судом рішення про розірвання шлюбу за її позовом. Хату вона пояснила. що придбавала сама і за власні кошти і ремонтні роботи проводились у хаті також без участі позивача. Спочатку продавцю вона передала лише завдаток, бо у продавця не було документів на хату. 19 грудня 2000 року вона оформила право власності на будинок. Ремонт у хаті вона робила і в цьому її допомагали батьки, її син і друзі. З 13.06.1996 року відповідач вказувала, що отримувала аліменти на сина. В 1998 році вона почала займатися бізнесом та офіційно зареєструвалася, як приватний підприємець. . Також вона пояснила, що в цей період часу вона проживала з чоловіком ОСОБА_6 ( у нього була родина, тому вона не хотіла афішувати їх стосунки). ОСОБА_6 їздив до не з 1996 року по 2000 рік, у них «… була любов …» і він в цей період часу допомагав її також фінансово…».

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

11.01.2003 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі РАГС м. Умань Черкаської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.12.2000 року ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_8 належний їй жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 5, Т. 1). Факт зміни прізвища на з « ОСОБА_2 « на «ОСОБА_2» відповідач в судовому засіданні підтвердила, однак документів на підтвердження відповідних обставин з приводу зміна прізвища сторони в судовому засіданні не надавали і не ставили перед судом питання про їх витрування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін у справі народилася дочка ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.2003 року (а.с. 8, Т. 1).

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.07.2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 7, Т. 1).

Як вбачається з довідки Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області №207 від 02.07.2013 року, ОСОБА_2 дійсно зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 та являється власником житлового будинку. У відомостях про склад сім'ї вказані: бувший чоловік - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, Т. 1).

З акту обстеження умов проживання, складеного 02.07.2013 року комісією у складі сільського голови с. Родниківка ОСОБА_10, головного спеціалістом ССД РДА Папакіної Л.Л., фахівця із соціальної роботи Камінської Н.О. встановлено, що умови проживання порушені, належних умов для навчання та проживання дитини немає. Одна кімната дитяча, обладнана меблями для дитячої кімнати, але дитина проживає в іншій кімнаті з мамою так як в дитячій кімнаті проживає батько. Стосунки у сім'ї не доброзичливі, між колишнім подружжям часто виникають конфлікти, які негативно впливають на дитину (а.с. 10, Т. 1).

За висновком ДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Воробйова І.С., погодженим з в.о. начальника СДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Загороднім А.М. , по повідомленню ОСОБА_1 щодо перешкоджання колишньою дружиною потрапити в будинок від 04.07.2013 року , встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають у спільному будинку, після розлучення в АДРЕСА_1 протягом тривалого часу перебувають у неприязних відносинах. Зацікавленим особам по даному факту рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства (а.с 11, Т. 1).

За висновком ДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Волуйко Р.В., погодженим з заступником начальника СДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Загороднім А.М., по зверненню ОСОБА_1 щодо вчинення відносно нього ОСОБА_2 неправомірних дій, проведеною перевіркою встановлено, що близько двох років тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 через виниклі неприязні відносини та постійні конфлікти розлучилися, але по даний час проживають в одному будинку та мають спільну доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. В ході перевірки в діях ОСОБА_2 встановлено ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с. 12, Т. 1).

За висновком ДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Волуйко Р.В., погодженим з начальником СДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_5, по зверненню ОСОБА_2 щодо вчинення відносно неї колишнім чоловіком ОСОБА_1 хуліганських дій встановлено, що близько двох років тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розлучилися, але по даний час проживають в одному будинку та мають спільну доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. За результатами перевірки зацікавленим особам було рекомендовано для вирішення спірних питань звернутися до суду в порядку приватного обвинувачення (а.с. 13, Т. 1).

За висновком ДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Воробйова І.С., погодженим з в.о. начальника СДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області Загороднім А.М., по повідомленню ОСОБА_2 щодо прибирання невідомим чоловіком на її домоволодінні, якого найняв чоловік, - проведеною перевіркою неправомірних дій не встановлено (а.с 14, Т. 1).

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.07.2013 року справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрито (а.с. 15, Т.1).

Згідно довідки в.о. зав. гуртожитком ПАТ «Уманьферммаш» Козій Н.Д. від 30.08.2013 року, виданої ОСОБА_2, остання дійсно була зареєстрована в гуртожитку №1 ПАТ «Уманьферммаш» по завулку Богуна 7 А з 02.08.1997 року по 15.05.2007 року, але не проживала, у трудових відносинах з ПАТ «Уманьферммаш» не перебувала (а.с. 17, Т.1).

В актах, складених сільським головою Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 27.06.2013 року, зі слів ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає у АДРЕСА_2, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає у АДРЕСА_3, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка проживає у АДРЕСА_3, вказано, що їх сусід, ОСОБА_1, який проживає за АДРЕСА_1 з 2000 року по даний час, за вказаний період здійснив наступне будівництво в домоволодінні по АДРЕСА_1: 1) у 2001 році збудував сарай з цегли, вкритий шифером; 2) у 2003 році здійснив побудову допоміжних господарських споруд (вольєри, піднавіс для кролів, бетонні доріжки); 3) в період з 2002 по 2005 рік здійснив перепланування у будинку, провів воду у будинок, провів з будинку каналізацію, забетонував подвір'я де проживав зі своєю сім'єю та веде спільне господарство; 4) у 2012 році ОСОБА_1 здійснив заміну вікон у будинку та внутрішні роботи по заміні міжкімнатних дверей з замінною останніх; 5) протягом всього періоду проживання у будинку здійснював постійний догляд за будинком, в якому проживав та господарськими спорудами, парканом та обробляв належну до цього будинку ділянку; 6) за увесь час проживання, з 2000 року по даний час, будь-яких конфліктів у сім'ї ОСОБА_1 не помічали (а.с. 18, 61, 62, Т. 1).

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він є рідни братом позивача ОСОБА_1 Відповідача по справі ОСОБА_2 він вказав, що знає з 1996 року. Вона з його братом проживали спільно. Він постійно один чи два рази на місяць приїжджав до них у гості в м. Умань. Вони в м. Умань проживали за різними адресами (часто переїжджали) - спочатку вони жили по вул.. Леніна, а потім на вулицях: Артема, Шевченка. Пушкіна. В послідуючому він їздив до них в с. Родниківка , де вони проживали по АДРЕСА_1 . Він пояснив, що в с. Родниківка вони (позивач і відповідач) придбали хату і після її придбання його брат просив допомогти навести порядок і він їм допомагав.. В 2001 році він прописався за адресою проживання брата в с. Родниківка по вул.. Шевченка, і став на військовий облік. В 2002 році у його брата і ОСОБА_2 народилася донька та після цього вони оформили шлюб офіційно. Свідок вказував. що його брат разом з ОСОБА_2 тримали господарство і він у них працював на різних сільськогосподарських роботах, а на жнивах працював з 1998 року по 2003 рік включно.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні вказала, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як подружжя. Вони дружили і її відомо, що вони проживали разом. Свідок вказала, що їх сім»ї спілкувалися і її відомо, що вони спільно займалися бізнесом. Коли вони почали жити разом свідок вказати не змогла, але вказала , що її відомо. що разом вони не живуть з початку 2013 року. В 2002 році у них народилася дитина - ОСОБА_9, десь через рік вони були у них в гостях. Загалом вона у них в гостях була разів 5 : 3 рази у хаті і два рази допомагала на городі. Також її відомо, що вони разом працювали по господарству і тримали свиней, індиків, тощо.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що він проживає неподалік по сусідству в с. Родниківка ( сусід). Сторони по справі переїхали проживати в с. Родниківку десь в 2000 році. Жили вони разом і у них народилася дочка ОСОБА_3. Ще був син ОСОБА_2 коли переїхали. В хаті і в дворі він у них не був. Йому відомо, що вони тримали господарство і торгували свинями та декоративними птахами. Їздили на Польщу. Десь 4-5 років назад вони розійшлися і разом не проживають у даний час.. Свідок вказав, що тривалий період часу був депутатом сільської ради і йому відомо, що хата оформлялась при покупці на ОСОБА_2 Також свідок вказав, що за відповідною адресою проживала приблизно 6 місяців чи рік (недовго) мати відповідача ОСОБА_2 ( « …трохи пожила і швидко померла …»). Коли вони переїхали проживати в с. Родниківка по вул.. Шевченка . неподалік від нього то зробили благоустрій у подвір»ї та навели порядок на земельній ділянці. Хто і за чиї кошти проводив ці роботи він вказав, що йому не відомо.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 його кум і хрещений батько його доньки. Вони разом в 1989 році поступали в університет. Часто вони з ним зустрічалися раніше, коли хрестили його доньку в церкві на «Міщанці», то ОСОБА_2 була у церкві разом з ОСОБА_1 Коли вони в 1999 році носили до них «вечерю», то вони проживали в м. Умань ( точної адреси він вказати не зміг), а в 2000 році вони вечерю носили уже в с. Родниківку , вони разом їх зустрічали. Чи вони були у шлюбі і хто власник хати він пояснити не зміг, оскільки вказав, що це йому не відомо. Також свідок пояснив. що йому відомо, що вони тримали господарство - кури, качки, лебеді, фазани, в»єтнамські свині, павліни.

Свідок ОСОБА_26 пояснив, що він у 2012 році ( влітку ) та частково в 2013 році працював у ОСОБА_1 на присадибній ділянці. Він їм допомагав з птахами і з вольєрами. У них були добрі відносини , вони йому довіряли. Вони їздили в Польщу. В цей період, коли він у них працював, вони постійно були вдвох. Також йому відомо. що у них є дочка і син.. ОСОБА_1 займався птахами. Він в 7-8 годин ранку його зустрічав і визначав об»єм робіт. В обід вона або він годували його обідом. Готувала їсти ОСОБА_2 Також він у них і вечеряв. Розплачувся за роботу ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_27 пояснив. що він з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близькі знайомі. Він їх знає уже більше 10-ти років ( приблизно років 15). Вони разом займалися бізнесом ( декоративним птахами - це було , і хобі, і бізнес одночасно.). Вони в трьох часто їздили на Польщу - десь по два чи три рази на місяць. З 2000 року він бував у них у гостях в селі де вони жили. Бував він у них часто. Вони коли їхали у Польщу заїжджали за ним в м. Вінниця. Він знає, що у них є дочка ОСОБА_3. У них була машина «Ауді 100 ». Свідок вказав, що за час спілкування з ними у нього склалося враження, що вони сім»я.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що він спеціаліст по зварювальних роботах і ОСОБА_1 знає з 1996 року - це його добрий знайомий, а ОСОБА_2 знає з 2001 року , коли вони купили будинок. В 2001-2004 роках він їм допомагав : варив металеві конструкції на території домоволодіння в с. Родниківка по вул.. Шевченка. Він у них був багато разів і за роботу із ним розраховувався ОСОБА_1. Йому відомо, що у них є спільна донька Катя та син ОСОБА_2 Вони йому із Польщі привозили товари і тому йому відомо, що вони разом їздили за кордон.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що вони із сторонами по справі сусіди. Вони познайомилися з ОСОБА_2 в 2000 році , коли вона купила хату в с. Родниківка по вул.. Шевченка. Біля ОСОБА_2 проживала її мама, яка дружила з її мамою ( там вона і померла) . До ОСОБА_1 періодично приїжджали « .. два мужики …». Останні 5 років ( приблизно з 2010 року ) між ОСОБА_1 «війна», тому до них часто приїздить міліція. Спочатку ОСОБА_2 завагітніла і в цей час вона проживала сама, а вже після народження дитини почав проживати періодично ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що вона знає ОСОБА_2 з 2001 року ( вона купила будинок біля неї), а ОСОБА_1 христив її дитину в серпні 2004 року- кум. Коли ОСОБА_2 була вагітна ОСОБА_3, то проживала із сином і ще була двоюрідна сестра ОСОБА_16. Періодично у ОСОБА_2 бував якийсь чоловік. Потім ще почав періодично приїздити ОСОБА_1. Ремонти в будинку і на території домоволодіння ОСОБА_2 допомагали робити брати і батько. З ОСОБА_1 вона вказала, що познайомилася уже після народження ОСОБА_3.. Вона підтвердили, що вони разом святкували свята.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона не раз була у гостях у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. Також по АДРЕСА_4 вони жили неподалік. Вона пояснила, що жили вони разом, разом їздили в Польщу, разом виховували дітей, разом ходили до церкви ( при цьому період часу, коли саме це відбувалося, свідок в своїх поясненнях точно не вказала.). Свідок в своїх поясненнях також вказала, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 разом приходили до них із чоловіком і вони позичили їм грошові кошти в сумі 6 000 доларів США ( хто був позичальником вона конкретно не вказала « … я позичала … він повертав …», вона вказувала, що був офіційно зареєстрований договір позики. Гроші позичались на купівлю хати.. Потім ще вони їм позичали гроші в 2006-2007 роках на навчання дитини.. Також її відомо, що у них є спільна дитина.

Свідки ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий із сторонами по справі з 2007 року ( він в той період навчався в «сільхозі « і допомагав їм по господарству). На роботу його наймав ОСОБА_1 Він працював у них в с. Родниківка по вул.. Шевченка з 2007 по 2012 рік, при цьому їсти готовила вона, а розраховувався за роботу він. Йому також відомо, що у них є спільна донька ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_34 повідомив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали спільно, вели спільне господарство, з їх розмов йому відомо, що у них був бізнес і вони разом їздили в Польщу. Також він вказував, що в м. Умань вони жили за різними адресами, оскільки знімали квартири ( період часу в показах не називав) і вони разом святкували свята.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні показав, що у них з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дріжні стосунки. Вони 2-3 рази на рік зустрічалися. Вони ( він , ОСОБА_39. і ОСОБА_40.) з ними знайомі з 1996 року. Вони проживали в м. Умані за різними адресами ( знімали квартири) і вони неодноразово були у них в гостях. Після 2000 року вони стали проживати в с.Родниківка по вул.. Шевченка і потім уже оформили їх стосунки офіційно. В с. Родниківка свідок вказав, що був декілька разів, але точних дат назвати не зміг. Також він вказував, що для них були несподіванкою, що ОСОБА_2 розлучилися. Також свідок вказував, що у сторін було спільне господарство ( « … птиця, тварини, палісадники …)

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_1 познайомилися в 1990 році ( і разом в 1993-1994 роках вони знімали квартиру по вул.. Радянській в м. Умань). ОСОБА_2 з ОСОБА_1 стала жити разом з 1995 року і вони тоді знімали квартири за різними адресами і в цих квартирах він був у них в гостях, вони разом святкували свята.).. В с. Родниківку він до них приїздив 2 рази в 2007-2008 роках. Свідок пояснив, що в 1998 році він виїхав з міста Умань. В с. Родниківка він бачив, що вони ведуть спільне господарство.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_1 познайомилися більше 10 років назад на виставці. У них склалися дружні стосунки і він часто бував у гостях у ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 ( один- два рази на місяць). ОСОБА_1 займався птицею і на території домоволодіння побудовані спеціалізовані господарські споруди для розведення птиці. ОСОБА_1 представив йому ОСОБА_2 як його дружину і вона проти цього не заперечувала. Він бачив, що вони вели спільне господарство . Також вони разом разів 3-4 були у нього в гостях в м. Тальне.

На підставі ст.. 10 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А згідно ст. 11 ЦПК України «Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ст.. 60 ЦПК України „Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України". Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов"язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК (абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3).

Проте згідно ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж статтею передбачено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Даною нормою та чинним законодавством не передбачено такого способу захисту особистого немайнового або майнового права чи інтересу, як встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Норми ст. 74 СК України про право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім"єю без реєстрації шлюбу набрали чинності з 01.01.2004 року, а норми п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України про встановлення такого юридичного факту як проживання однією сім"єю чоловіка і жінки без шлюбу передбачено тільки з набрання чинності новим Цивільно-процесуальним Кодексом України.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. А тому не можна встановити факт спільного проживання сторін з 1995 року, оскільки за діючим законодавством України, який діяв до 2004 року, встановлення такого факту заборонялось.

Нормами діючого на той час КпШС України не передбачалося виникнення права спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 Закону України "Про власність", ст. 22 КпШС України); майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п. 1 ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону України "Про власність"); квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").

В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при надбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності").

Таким чином, для визнання за особою, яка проживала з іншою особою без укладення шлюбу, права власності на частку у спірному майні, набутому до 1 січня 2004 року, вона має надати суду належні та допустимі докази про власну участь у набутті цього майна, оскільки сам по собі факт спільного проживання без реєстрації шлюбу, без визначення ступеня її участі працею і коштами у створенні спільної часткової власності не може бути підставою для визнання права власності на половину спірного майна.

Отже, права і обов'язки щодо спірного майна виникають в момент його придбання, тому правовий режим майна, придбаного до 2004 року, і правовідносини між сторонами із приводу нього, не можуть регулюватися нормами СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тобто, якщо, як стверджує позивач, він брав участь в купівлі будинку та в подальшому в його переобладнанні, то до даних правовідносин застосовується КпШС, який діяв на той час та позивачу необхідно, як зазначено вище довести не тільки факт його спільного проживання із відповідачем, а й довести ступінь його участі працею та коштами, відповідно складеними договорами або правовстановлюючими документами.

Відповідно до ухвали суду від 14 березня 2016 року були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 Вказані заходи забезпечення позову повинні бути скасовані.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 368 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання будинку спільною власністю подружжя.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані судом відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2016 року про накладення арешту на будинок АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Суддя Ю.В. Мазуренко