Справа №2-а-545\09 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 липня 2009 р. м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
В складі: головуючого-судді Мигович О.М.
секретаря Мостової Ю.З.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ДАІ УМВС в Івано-Франківській обл. , інспектора ІДПС Калуського ВДАІ ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , суд –
в с т а н о в и в:
Постановою серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпАП, а саме, що позивач, керуючи автомобілем марки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в м. Калуші по вул. С.Бандери на ділянці дороги з обмеженою швидкістю руху 40 км/год. рухався зі швидкістю 70 км/год., та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважаючи дану постанову незаконною позивач оскаржив її до суду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що дану постанову найшов у своїй поштовій скринці ІНФОРМАЦІЯ_3 року разом з роздрукованою фотографією автомобіля марки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Тому просить поновити строк оскарження до суду, так як пропустив його з поважних причин.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Суд, враховуючи вимоги ст.128 п.4 КАС України ,вважає ,що справу слід розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів,яких достатньо для вирішення позову по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши інші докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав: Відповідно до ст..71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається із оскаржуваної постанови від ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 . приблизно о 15 год. 16 хв. в м. Калуші по вул. С.Бандери , керуючи автомобілем марки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » д.н. НОМЕР_2 на ділянці дороги з обмеженою швидкістю 40 км/год, рухався зі швидкістю 70 км/год. На Гуфчак В.Р. за скоєння правопорушення за ст. 122 ч.1 КпАП України накладено штраф в розмірі 340 грн.(а.с.2).
Відповідно до ч.6 ст.258 Кодексу України про адміністративне
правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а
постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка
притягується до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного
правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за
допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають
функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно ст.14-1 КУпАП, фіксація та «заочне» винесення постанови відносио власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автономному режимі.
Автоматичним - є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад «Візир» яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото-чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначається ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо).
Затаких умов, така фіксація не відповідає вимогам ст.14-1 КУпАП.
У підтвердженні того факту , що вказаний прилад «ВІзир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу.
В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний.
В наданих доказах не міститься доказів, що фіксацію здійснено саме в автоматичному режимі. У зв'язку з чим така фіксація не може вважатись фіксацією працюючим в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом.
Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульиої служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС ІНФОРМАЦІЯ_5 № НОМЕР_3 ), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Однак, в Постанові не вказано, хто саме робив вимірювання швидкості за допомогою приладу «Візир», що робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом та достовірності вимірювальних даних.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію» основним завданням міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. За частиною 5 статті 10 Закону України «Про міліцію» обов'язками міліції є: припиняти адміністративні правопорушення та забезпечувати безпеку дорожнього руху.
Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено. Отже, такі дії не відповідають основним завданням та обов'язкам міліції.
3 фотографії доданої до постанови не можна визначити, де було здійснено фотозйомку. Тобто неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення, а саме наявність на даній ділянці дороги, відповідного знаку про обмежену швидкість руху.
Відповідно до ст.285 КпАП України копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Зважаючи на те, що постанова була винесена ІНФОРМАЦІЯ_1 р., її слід було відправити не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_6 Проте, як зазначено на відправній поштовій печатці, постанова була відправлена лише ІНФОРМАЦІЯ_7
Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено Постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена позивачу тільки 14 .05.2009р., а отримано ним ІНФОРМАЦІЯ_8 , тому є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
При таких обставинах суд, вважає, що оскаржувана постанова від ІНФОРМАЦІЯ_4 є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі ст. ст. 221, 287, 293 КпАП України та керуючись ст. ст. 159 – 163 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в:
Позов задовільнити. Поновити строк на оскарження постанови. Визнати незаконною та скасувати постанову серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про накладення 340 грн. штрафу за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано в строк. У разі подачі заяви, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження подається до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.
Г о л о в у ю ч и й :