АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/6865/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/789/115/16 Доповідач - Шевчук Г.М.

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

при секретарі - Романська К.М.

з участю сторін - ОСОБА_1

представника ТзОВ «Органосін ЛТД»

- Коцюбальської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» з участю третьої особи генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» про визнання наказів про скорочення посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м. Тернополі відділу без рецептурних препаратів, звільнення із посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м.Тернополі відділу без рецептурних препаратів незаконними, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м. Тернополі відділу безрецептурних препаратів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання виплатити премії та інші нарахування, а також компенсувати особисті фінансові витрати ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» з участю третьої особи генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» про визнання наказів про скорочення посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м.Тернополі відділу без рецептурних препаратів, звільнення із посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м.Тернополі відділу без рецептурних препаратів незаконними, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м. Тернополі відділу без рецептурних препаратів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання виплатити премії та інші нарахування, а також компенсувати особисті фінансові витрати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» з участю третьої особи генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» про визнання наказів про скорочення посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м. Тернополі відділу без рецептурних препаратів, звільнення із посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м. Тернополі відділу без рецептурних препаратів незаконними, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м. Тернополі відділу без рецептурних препаратів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання виплатити премії та інші нарахування, а також компенсувати особисті фінансові витрати відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушеня судом норм матеріального права. Вказує, що суд в рішенні не надав оцінки його запереченням та доказам, натомість взяв до уваги докази, подані відповідачем з порушенням норм ЦПК України.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на обставини, викладені в ній.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, рішення суду вважає законним і обгрунтованим.

Заслухавши сторони, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності законних підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки підстави, з яких позивачем пред'явлено позов є не обґрунтованими і суперечать вимогам закону.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Відповідно до ст. 64 ГК України, підприємству надано право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників та штатний розпис.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий у ТОВ «Сінмедик ЛТД» на посаду фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м.Тернопіль відділу безрецептурних препаратів згідно наказу № 355/1-к від 04.10.2012 року.

Наказом Генерального директора ТОВ «Сінмедік ЛТД» № 63-к від 04.12.2014 року, який виданий у зв'язку із зменшенням обсягу продаж у регіоні і потребою скорочення витрат на утримання апарату управління підприємства, прийнято рішення про скорочення з 09 лютого 2015 року посади в ТОВ «Сінмедік ЛТД» фахівця із зв'язків з медичною громадськістю в м.Тернопіль відділу безрецептурних препаратів. Наказано менеджеру з персоналу ОСОБА_3 згідно чинного законодавства України не пізніше ніж за 2 місяці вручити персональне попередження під розписку працівнику, посада якого підлягає скороченню; своєчасно підготувати та надати в Центр зайнятості населення м. Києва усі необхідні документи на працівника, посада якого підлягає скороченню; звільнення працівників відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України провести згідно з вимогами діючого законодавства з дотриманням відповідних пільг та компенсацій.

Наказом Генерального директора ТОВ «Сінмедік ЛТД» № 63/1-к від 04.12.2014 року затверджено штатний розклад ТОВ «Сінмедік ЛТД» на 2015 рік в новій редакції. З 09 лютого 2015 року ввести в дію штатний розклад ТОВ «Сінмедік ЛТД» на 2015 рік в новій редакції. Штатний розклад ТОВ «Сінмедік ЛТД» на 2014 рік від 03 вересня 2014 року вважати таким, що втратив чинність з дня затвердження штатного розкладу в новій редакції.

Згідно акту від № 1 від 08 грудня 2014 року, який складений працівниками ТОВ «Сінмедік ЛТД», 08 грудня 2014 року о 11 год. 00 хв. фахівцю із зв'язків з медичною громадськістю в м.Тернопіль безрецептурного відділу ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись з наказом № 63-к від 04.12.2014 року про скорочення посади і поставити підпис про ознайомлення. Підписати наказ № 63-к від 04.12.2014 року ОСОБА_1 відмовився.

Згідно акту № 2 від 08.12.2014 року, який складений працівниками ТОВ «Сінмедік ЛТД», 08 грудня 2014 року об 11 год. 20 хв. фахівцю із зв'язків із медичною громадськістю в м. Тернопіль безрецептурного відділу ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади: робітник складу (Київ). Від пропонованої посади відмовився. Підписати вказаний акт відмовився.

Наказом Генерального директора ТОВ «Сінмедік ЛТД» № 16-к від 09.02.2015 року звільнено ОСОБА_1 із займаної посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю (в м.Тернопіль) відділу безрецептурних препаратів 09 лютого 2015 року у зв'язку із скороченням штату працівників згідно пункту 1 ст. 40 КЗпП України. Бухгалтерії виплатити ОСОБА_1, фахівцю із зв'язків з медичною громадськістю (в місті Тернопіль) відділу безрецептурних препаратів, грошову компенсацію за невикористану ним щорічну основну відпустку.

Наказом Генерального директора ТОВ «Сінмедік ЛТД» № 1-оп від 09 лютого 2015 року прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі одного середнього місячного заробітку.

ТОВ «Сінмедік ЛТД» змінило назву на ТОВ «Органосін ЛТД», що стверджується статутом ТОВ «Органосін», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Сінмедік ЛТД» від 09.04.215 року.

Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з відповідними змінами) роз'яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулює вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, чи організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Встановивши вищевказані фактичні обставини справи, проаналізувавши означені норми трудового законодавства та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про те, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності штатів працівників, позивача було попереджено за два місяці про наступне вивільнення та пропонувались вакантні посади, однак позивач відмовився від ознайомлення з наказами та пропозицій вакантних посад, про що були складені акти, а відтак відповідачем дотримано норми трудового законодавства при звільнені позивача у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Посилання апелянта на те, що його звільнення відбулось з порушенням вимог п.1 ч.1 ст.40 КзпП України не заслуговують на увагу та спростовані матеріалами справи.

Згідно ч.3 ст.492 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас, власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач попередив позивача за два місяці про те, що відбудеться скорочення чисельності працівників, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме актом про відмову від ознайомлення з наказом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач діяв в межах чинного законодавства України, а саме, позивачу було запропоновано одночасно з попередженням про те, що відбудеться скорочення чисельності працівників, інші вакантні посади, однак позивач відмовився від ознайомлення, про що складений акт.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 10 лютого 2015 року Генеральний директор ТОВ «Сінмедік ЛТД» доводив до відома ОСОБА_1 про його звільнення із посади фахівця із зв'язків з медичною громадськістю (в місті Тернопіль) відділу безрецептурних препаратів ТОВ «Сінмедік ЛТД» у зв'язку із скороченням штату працівників в зв'язку із чим пропонувалось ОСОБА_1 з'явитись до товариства в будь-який день та забрати трудову книжку. У разі неможливості її одержання пропонувалось повідомити у письмовій формі про згоду на пересилання трудової книжки поштою. 31.03.2015 року трудова книжка була отримана позивачем.

Згідно акту від 31.03.2015 року, який складений працівниками ТОВ «Сінмедик ЛТД», ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з наказом «Про виплату вихідної допомоги фахівцю із зв'язків з медичною громадськістю ОСОБА_1» від 09.2015 року № 1-оп. позивача на роботі.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язок повідомити позивача про наступне звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до запланованої дати звільнення, та запропонувати усі наявні станом на момент попередження вакантні посади був виконаний відповідачем належним чином відповідно до вимог Закону .

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволенню не підлягають, оскільки суд не виявив порушень з боку відповідача при звільненні позивача та правових підстав для поновлення позивача на роботі.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що при звільненні не враховано його переважного права на залишення на роботі - оскільки посада, яку він займав є єдиною у м.Тернополі, тому у суду першої інстанції не було підстав для з'ясування питання про більш високу кваліфікацію і продуктивності праці позивача порівняно з іншими працівниками.

Посилання апелянта на те, що посада, яку він займав не скорочена та є в штатному розписі не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача пояснила, що була допущена технічна помилка під час видання додатку до наказу "Про затвердження та введення в дію штатного розкладу TOB "Сінмедік ЛТД" на 2015 рік" від 04 грудня 2014 року, де була вказана посада"Фахівець із зв'язків з медичною громадськістю (у місті Тернопіль)" однак дана помилка була виправлена і було внесено зміни до запису за номером 32, а саме в графі "Фахівець із зв'язків з медичною громадськістю (у місті Тернопіль)" у розділі "Відділ безрецептурних препаратів" слова замінені на "Фахівець з методів розширення ринку збуту (в місті Тернопіль)".

Згідно довідки ТОВ «Органосін ЛТД» № 307/07 від 27.07.2015 року станом на 04 грудня 2014 року (на день видання наказу "Про затвердження та введення в дію штатного розкладу TOB "Сінмедік ЛТД" на 2015 рік" від 04 грудня 2014 року № 63/1-к, який був затверджений та введений в дію з 09 лютого 2015 року) в структурі та штатному розкладі TOB "Сінмедік ЛТД" посада "Фахівець із зв'язків з медичною громадськістю (у місті Тернопіль) відділу безрецептурних препаратів" не була передбачена після проведення скорочення штату працівників (згідно наказу генерального директора TOB "Сінмедік ЛТД" Манава Джассала "Щодо особового складу" від 04 грудня 2014 року № 63-к).

У зв'язку із виявленням допущеної технічної помилки під час видання додатку до наказу "Про затвердження та введення в дію штатного розкладу TOB "Сінмедік ЛТД" на 2015 рік" від 04 грудня 2014 року № 63/1-к, було внесено відповідні зміни до запису за номером 32, а саме в графі "Фахівець із зв'язків з медичною громадськістю (у місті Тернопіль)" у розділі "Відділ безрецептурних препаратів" слова замінені на "Фахівець з методів розширення ринку збуту (в місті Тернопіль)".

Доводи апелянта, що представлені відповідачем докази сфальсифіковані колегія суддів не бере до уваги як безпідставні.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає законними і обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що дії відповідача при звільненні позивача з роботи відповідали вимогам закону, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхиллити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук