Справа №2-1485/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2010 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі

головуючого Тростянчук Г.Г.

при секретарі Харчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до Рачинської сільської ради про визнання права на земельну частку в порядку спадкування

встановив:

позивачка просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті свекрухи - ОСОБА_2. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 14.12.1995 р. померла її свекруха, після смерті якої відкрилась спадщина. У 2010 вона взнала, побачивши оригінали документів, що свекруха мала право на земельну частку (пай) - площею 3,26 га в СВК „Рачинське". У списку громадян - членів КСП, вона значилася за № 480.

15.05.1996 р. на засіданні комісії КСП „Рачинське" її свекруху було виключено зі списку в зв’язку з тим, що вона померла. Вважає, що її незаконно вилучили зі списку, оскільки, відповідно до ст.ст.22-23 ЗК України (в редакції 1990 р.), п.2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720 від 08.08.1995 р., право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Її свекруха перебувала членом КСП „Рачинське", була включена до списку осіб, долучених до Державного акту на право колективної власності на землю, КСП одержало цей акт. Тобто, її не повинні були виключити зі списку, навіть у зв’язку зі смертю. Держаний акт на право колективної власності на землю виданий за життя свекрухи, а тому вона набула право на земельну частку (пай).

Позивачка є спадкоємицею за законом майна свого чоловіка ОСОБА_3 - сина ОСОБА_2, який фактично прийняв його як спадкоємець за заповітом, але юридично не оформив на своє ім’я у зв’язку зі смертю. Позивачка є єдиною спадкоємицею.

На своїх вимогах позивачка настоює в судовому засіданні.

Представник позивачки підтримала позов з аналогічних підстав.

Відповідач - Рачинська сільська рада позовні вимоги визнала повністю, справу просить розглядати у відсутності їх представника. Відповідач має можливість виділити земельну частку (пай) розміром 3,26 га, згідно довідки, із земель запасу.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, суд вирішує позов по суті на підставі матеріалів справи.

Судом встановлено, що 14.12.1995 р. померла свекруха позивачки (а.с.6), після смерті якої відкрилась спадщина. У 2010 вона взнала, побачивши оригінали документів, що свекруха мала право на земельну частку (пай) в СВК „Рачинське", в списку громадян - членів КСП вона значилася за № 480 (а.с.11). 15.05.1996 р. на засіданні комісії КСП „Рачинське" її свекруху було виключено зі списку в зв’язку з тим, що вона померла. Вважає, що її незаконно вилучили зі списку, оскільки, відповідно до ст.ст.22-23 ЗК України (в редакції 1990 р.), п.2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720 від 08.08.1995 р., право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Її свекруха перебувала членом КСП „Рачинське", була включена до списку осіб, долучених до Державного акту на право колективної власності на землю (а.с.9-14), КСП одержало цей акт. Тобто, її не повинні були виключити зі списку, навіть у зв’язку зі смертю. Держаний акт на право колективної власності на землю виданий за життя свекрухи, а тому вона набула право на земельну частку (пай) площею 3,26 га, згідно довідки Рачинської сільської ради (а.с.32).

Позивачка є спадкоємицею за законом майна свого чоловіка ОСОБА_3 (а.с.7) - сина ОСОБА_2, який фактично прийняв його як спадкоємець, але юридично не оформив на своє ім’я у зв’язку зі смертю . Позивачка єдиною спадкоємицею.

Відповідач не заперечує проти виділення ОСОБА_1 земельної частки (паю) в розмірі 3,26 га, оскільки, в Рачинській сільській раді є резервні земельні паї (а.с.49).

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Право позивачки на спадкове майно ніким не оспорюється.

Керуючись ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст. 1217, 1220, 1225, 1223, 1258, 1261 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задоволити: визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті свекрухи - ОСОБА_2, а саме: право на земельну частку (пай) у розмірі - 3, 26 га.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: